Рішення

від 13.03.2013 по справі 911/187/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2013 р. Справа № 911/187/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Браун» , м. Вишгород Київської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Епотехніка Плюс» , м. Ірпінь Київської області,

про зобов'язання вчинити дії

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Войцехівська М.В. , уповноважена, довіреність від 28.05.2012р. №28/05-07;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Браун», м. Вишгород Київської області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 16.01.2013р. б/н до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Епотехніка Плюс», смт. Гостомель Київської області, в якому просить суд зобов'язати відповідача надати за фактом здійснення господарських операцій належним чином оформлені товарно - транспортні накладні на кожну партію товару поставленого протягом дії Договору поставки від 3652/03 від 05.01.2012р. та податкові накладні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідно до Договору поставки від 05.01.2012р. №3652/03 згідно видаткових накладних за період з січня по липень 2012р., позивачем придбано у відповідача товар на загальну суму 1 088 800,72 грн. Проте, разом з кожною партією товару відповідачем були надані видаткові накладні, що суперечить положенням пунктів 2.2, 4.4 та 8.3.2 Договору, оскільки відповідно до умов укладеного між сторонами Договору, документом, за яким передається товар у власність покупця, повинна бути товарно - транспортна накладна, а не видаткова накладна. Крім того, як стверджує позивач, податкові накладні, що надавались з кожною поставленою партією товару, заповнені з помилками, а саме в частині зазначення номеру договору зазначено « 36503», замість вірного « 3652/03», у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати обов'язок в натурі та передати позивачу належним чином заповнені податкові накладні та товарно-транспорті накладні на кожну партію придбаного товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2013р. порушено провадження у справі №911/187/13-г та призначено справу до розгляду.

15.02.2013р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява від 13.02.2013р б/н про зміну предмету позову з доданими документами, в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача надати за фактом здійснення господарських операцій: товарно-транспорті накладні на кожну партію поставленого протягом дії договору поставки від 05.01.2012р. №3652/03 товару у період з 09.01.2012р. по 24.07.2012р.; виправити помилки в наданих за договором поставки від 05.01.2012р. №3652/03 податкових накладних, а саме в частині зазначення номеру договору замінити « 365203» на « 3652/03», шляхом підготовки та надання нових податкових накладних за період з 09.01.2012р. по 24.07.2012р. із зазначенням у графі «№ цивільно-правового договору» номеру: 3652/03 в податкових накладних від 09.01.2012р., 12.01.2012р., 13.01.2012р., 18.01.2012р., 20.01.2012р., 23.01.2012р., 25.01.2012р., 01.03.2012р., 05.03.2012р., 14.03.2012р., 17.03.2012р., 27.03.2012р., 01.02.2012р., 08.02.2012р., 15.02.2012р., 17.02.2012р., 23.02.2012р., 02.04.2012р., 10.04.2012р., 13.04.2012р., 18.04.2012р., 21.04.2012р., 01.06.2012р., 01.06.2012р., 09.06.2012р., 10.05.2012р., 14.05.2012р., 16.05.2012р., 18.05.2012р., 29.05.2012р., 30.05.2012р., 18.06.2012р., 19.06.2012р., 22.06.2012р., 25.06.2012р., 02.07.2012р., 05.07.2012р., 06.07.2012р., 09.07.2012р., 11.07.2012р., 13.07.2012р., 24.07.2012р.

Ухвалою від 20.02.2013р. заява позивача про зміну предмету позову, подана до початку розгляду справи по суті, прийнята судом до розгляду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. Відповідач відзив на позов не подав, представник відповідача в судові засідання 06.02.2013р, 20.02.2012р., 13.03.2013р. не з'явився, вимоги ухвал суду від 17.01.2013р., від 06.02.2013р. та від 20.02.2013р. не виконав, витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення в судове засідання суд належним чином не повідомив.

Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач в порядку ст. ст. 87, 64 ГПК України був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судового засідання. Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України. Крім того, відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Браун», м. Вишгород Київської області (далі по тексту - ТОВ «Браун»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Епотехніка Плюс», м. Ірпінь Київської області (далі по тексту - ТОВ «Епотехніка Плюс»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 05.01.2012р. між ТОВ «Епотехніка Плюс» (далі - продавець) та ТОВ «Браун» (далі - покупець) Договір поставки №3652/03 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця у встановлений цим договором строк меблеву фурнітуру та комплектуючі (далі - товар) для його використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору. Відповідно до умов Договору:

- право власності на поставлений товар переходить до покупця з моменту підписання товарно - транспортної накладної (п. 2.2. Договору);

- ціна товару встановлюється у національній валюті України та вказується у товарно - транспортних накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 3.1 Договору);

- для цілей цього Договору застосовують базиси поставки згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2000р.). Поставка здійснюється на умовах CPT(CARRIAGE PAID TO) - ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО м. Київ. Місце поставки - склад покупця (адреса: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 11) (п. 4.1 Договору);

- сторони вправі протягом дії цього Договору змінювати базис поставки конкретної партії товару, що поставляється постачальником за цим Договором. Покупець у заявці на поставку партії на умовах, відмінних від базису поставки, визначеного в п. 4.1 Договору, вказує бажаний базис поставки, відповідно до ІНКОМТЕРС 2000, та назву місця (із зазначенням точної адреси) призначення поставки. Уразі згоди постачальника поставити товар на умовах базису такого зміненого базису поставки, останній надає підтвердження заявки покупця. У такому разі поставка партії товару, базис поставки якої вказаний у заявці покупця і відрізняється від базису, вказаного у п. 4.1. цього Договору, буде здійснюватися за правилами погодженого сторонами базису поставки (п. 4.2. Договору);

- разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які мають відношення до товару і належать до передачі з товаром відповідно до чинного законодавства України. Якщо разом з товаром вказані документи не передані, то постачальник зобов'язаний не пізніше 5-денного строку з дати передачі товару покупцю надати останньому вказані документи, в інакшому випадку покупець має право відмовитись від придбання товару та повернути його постачальнику (п. 4.4. Договору);

- асортимент, кількість та ціна окремої номенклатурної позиції товару, який постачається за цим Договором, визначається в товарно-транспортних накладних (додатках до цього Договору тощо), які є його невід'ємною частиною (п. 5.1 Договору);

- постачальник зобов'язаний одночасно з товаром передати покупцеві необхідні документи (товарно - транспортну накладну, технічний паспорт, сертифікат якості, гігієнічні висновки, сертифікат походження тощо) (п. 8.3.2 Договору).

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою ст. 179 ГК України господарсько-договірними є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Частиною першою ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина друга ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина друга ст. 631 ЦК України).

Принцип свободи договору, встановлений статтею 627 ЦК України, включає в себе такі ознаки, як вільний вияв волі особи на вступ у договірні відносини; свобода вибору сторонами форми договору; право сторін укладати як договори, передбачені законом, так і договори, які законом не передбачені, але йому не суперечать; право сторін за своєю згодою змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ними договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, укладений між сторонами Договір поставки від 15.01.2012р. №3652/03 є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) та, згідно статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З вищезазначених норм вбачається, що договір за своєю суттю є домовленістю, в якій втілюється вільне волевиявлення його сторін, автономія їхньої волі, а його особливістю є те, що він є юридичним фактом, який слугує підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір є також є однією з підстав виникнення цивільно - правових зобов'язань. Зобов'язання, що виникло і діє, породжує для однієї сторони вправо вимагати, а для іншої сторони - обов'язок виконати певну дію або ж утриматись від неї. Належне виконання зобов'язання - це, передусім, виконання його відповідно до умов договорів та інших актів законодавства. Пріоритетність умов договору дає можливість його сторонам обрати такий конкретний варіант виконання зобов'язання, який би найбільшою мірою відповідав їхнім інтересам, оскільки сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до наявних у матеріалах справи видаткових накладних, а саме:

від 09.01.2012р. №9 на суму 26 343,36 грн., від 12.01.2012р. №10 на суму 27 056,27 грн.,

від 13.01.2012р. №11 на суму 26 619,00 грн., від 18.01.2012р. №12 на суму 25 563,28 грн.,

від 20.01.2012р. №13 на суму 25 120,43 грн., від 23.01.2012р. №14 на суму 27 254,71 грн.,

від 25.01.2012р. №15 на суму 26 513,76 грн., від 01.02.2012р. №2 на суму 27 082,38 грн.,

від 08.02.2012р. №12 на суму 27 601,78 грн., від 15.02.2012р. №25 на суму 26 799,62 грн.,

від 17.02.2012р. №28 на суму 27 300,56 грн., від 23.02.2012р. №38 на суму 27 097,22 грн.,

від 01.03.2012р. №3 на суму 26 955,17 грн., від 05.03.2012р. №9 на суму 27 322,56 грн.,

від 14.03.2012р. №21 на суму 27 368,92 грн., від 17.03.2012р. №27 на суму 24 866,64 грн.,

від 27.03.2012р. №41 на суму 24 065,56 грн., від 02.04.2012р. №2 на суму 27 733,41 грн.,

від 10.04.2012р. №19 на суму 27 368,47 грн., від 13.04.2012р. №22 на суму 27 603,78 грн.,

від 18.04.2012р. №29 на суму 27 552,72 грн., від 21.04.2012р. №34 на суму 27 601,78 грн.,

від 10.05.2012р. №10 на суму 27 092,07 грн., від 14.05.2012р. №14 на суму 27 082,80 грн.,

від 16.05.2012р. №26 на суму 25 786,47 грн., від 18.05.2012р. №30 на суму 23 066,78 грн.,

від 29.05.2012р. №50 на суму 26 992,05 грн., від 30.05.2012р. №52 на суму 25 583,40 грн.,

від 01.06.2012р. №3 на суму 28 974,75 грн., від 09.06.2012р. №10 на суму 28 590,05 грн.,

від 18.06.2012р. №28 на суму 28 204,27 грн., від 19.06.2012р. №29 на суму 28 561,25 грн.,

від 22.06.2012р. №37 на суму 27 882,63 грн., від 25.06.2012р. №38 на суму 8 617,03 грн.,

від 02.07.2012р. №1 на суму 28 932,66 грн., від 05.07.2012р. №6 на суму 27 493,12 грн.,

від 06.07.2012р. №9 на суму 28 479,51 грн., від 09.07.2012р. №12 на суму 27 128,45 грн.,

від 11.07.2012р. №15 на суму 27 859,62 грн., від 13.07.2012р. №22 на суму 28 082,84 грн.,

від 13.07.2012р. №22 на суму 28 082,84 грн., на виконання умов Договору, за період з січня 2012р. по липень 2012р. відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 1 088 800,72 грн. (з ПДВ). Проте, як стверджує позивач, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо надання разом із товаром необхідної товаросупровідної документації, а саме в порушення умов пункту 8.3.2 Договору при поставці кожної партії товару замість обумовлених Договором товарно - транспортних накладних надав видаткові накладні.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором поставки №3652/03 від 15.01.2012р.

Положеннями пунктів 2.2, 4.4, 4.5, 5.1, 8.3.1 та 8.3.2 Договору сторони передбачили порядок приймання - передачі продукції та обов'язок відповідача одночасно з товаром передати позивачу необхідні документи (товарно - транспортну накладну , технічний паспорт, сертифікат якості, гігієнічні висновки, сертифікат походження тощо).

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Згідно пункту 4.1 Договору для цілей Договору поставки №3652/03 від 05.01.2012р. застосовуються базиси поставки згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2000р.). Поставка здійснюється на умовах CPT(CARRIAGE PAID TO) - ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО м. Київ. Місце поставки - склад покупця (адреса: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 11).

Відповідно до пункту 1 «Інкотермс» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Міжнародної торгової палати» у редакції 2000 р. метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Інкотермс від початку завжди призначалися для застосування при продажі товарів, що поставляються через національні кордони, тобто, вони є міжнародними торговельними термінами. Однак на практиці Інкотермс також включаються у договори купівлі-продажу товарів також в межах внутрішніх ринків.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах CPT (CARRIAGE PAID TO) - ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (м. Київ).

Згідно визначень Інкотермс-2000 термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором (А.1. «Обов'язки продавця» Інкотермс-2000).

Продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.3, а за наявності декількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду (А.4 «Поставка» Інкотермс-2000).

Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю, якщо так прийнято, звичайний(-і) транспортний(-і) документ(-и) відповідного транспорту, щодо якого укладено договір перевезення у відповідності зі статтею А.3 (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ внутрішнього водного транспорту, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення). (А.8. «Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення» Інкотермс-2000).

Продавець зобов'язаний на прохання, за рахунок і на ризик покупця надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару і для його транзитного перевезення через будь-яку країну (А.10. «Інші облов'язки» Інкотермс-2000).

Покупець зобов'язаний прийняти транспортний документ у відповідності із статтею А.8, якщо він відповідає умовам договору (Б.8. «Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення» Інкотермс-2000).

Так, відповідно до умов пункту 8.3.2. Договору відповідач був зобов'язаний одночасно з товаром передати позивачу необхідні документи, в тому числі товарно - транспортну накладну. Проте, відповідач свої зобов'язання в частині передачі з кожною партією поставленого товару відповідних товарно - транспортних накладних належним чином не виконав та, в порушення умов Договору, замість товарно - транспортних накладних надавав позивачу видаткові накладні.

Як стверджує позивач, з метою досудового врегулювання спору, листом від 27.07.2012р. №27/07/12-04 ТОВ «Браун» звернувся до директора ТОВ «Епотехніка Плюс» з вимогою відновити порушені інтереси ТОВ «Браун» та протягом 14 календарних днів підготувати та надати товарно - транспортні накладні на кожну партію товару, поставлену протягом дії Договору, а також надати належним чином оформлені податкові накладні, із зазначенням вірних даних щодо номеру договору та форми проведених розрахунків. Крім того, позивач повторно звертався до директора ТОВ «Епотехніка Плюс» з претензією від 01.11.2012р. №01/11/12-07 із вимогою не пізніше 20.11.2012р. підготувати зазначені документи та надати їх у розпорядження позивача. Доказів направлення зазначених листа та претензії відповідачу або отримання ним суду не подано.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Відповідно до частини другої зазначеної статті способом захисту права є зобов'язання виконати обов'язок в натурі.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем у встановлений Договором порядку суду не представив та доводів позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про зобов'язання відповідача надати за фактом здійснення господарських операцій товарно-транспорті накладні на кожну партію поставленого протягом дії договору поставки від 05.01.2012р. №3652/03 товару у період з 09.01.2012р. по 24.07.2012р. є обґрунтованою, законною, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача виправити помилки в наданих за Договором поставки від 05.01.2012р. №3652/03 податкових накладних, а саме: в частині зазначення номеру Договору замінити « 365203» на « 3652/03», шляхом підготовки та надання нових податкових накладних за період з 09.01.2012р. по 24.07.2012р. із зазначенням у графі «№ цивільно-правового договору» вірного номеру 3652/03 в податкових накладних від 09.01.2012р., 12.01.2012р., 13.01.2012р., 18.01.2012р., 20.01.2012р., 23.01.2012р., 25.01.2012р., 01.03.2012р., 05.03.2012р., 14.03.2012р., 17.03.2012р., 27.03.2012р., 01.02.2012р., 08.02.2012р., 15.02.2012р., 17.02.2012р., 23.02.2012р., 02.04.2012р., 10.04.2012р., 13.04.2012р., 18.04.2012р., 21.04.2012р., 01.06.2012р., 01.06.2012р., 09.06.2012р., 10.05.2012р., 14.05.2012р., 16.05.2012р., 18.05.2012р., 29.05.2012р., 30.05.2012р., 18.06.2012р., 19.06.2012р., 22.06.2012р., 25.06.2012р., 02.07.2012р., 05.07.2012р., 06.07.2012р., 09.07.2012р., 11.07.2012р., 13.07.2012р., 24.07.2012р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 ПК України вказано, що платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту а) пункту 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Абзацом першим пункту 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною .

З наведених вище норм вбачається, що обов'язковою умовою отримання права позивача на податковий кредит є наявність первинних бухгалтерських та податкових документів .

Так, посилаючись на пункт 201.10 ст. 201 ПК України, позивач стверджує, що податкові накладні, що надавались відповідачем на кожну партію товару (згідно з даними, що містяться у вищезазначених видаткових накладних), заповнені з помилками, зокрема, в частині зазначення номеру цивільно - правового договору (в даному випадку Договору поставки від 05.01.2012р. №3652/03), замість вірного №3652/03, зазначено №365203, що перешкоджає позивачу реалізувати своє право на формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку , сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6. ст. 198 ПК України).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац другий пункту 201.1 ст. 201 ПК України).

Згідно абзацу 9 пункту 201.1 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абзац 10 пункту 201.10 ст. 201 ПК України).

Судом встановлено, що видані відповідачем - ТОВ «Епотехніка Плюс» податкові накладні від 09.01.2012р., 12.01.2012р., 13.01.2012р., 18.01.2012р., 20.01.2012р., 23.01.2012р., 25.01.2012р., 01.03.2012р., 05.03.2012р., 14.03.2012р., 17.03.2012р., 27.03.2012р., 01.02.2012р., 08.02.2012р., 15.02.2012р., 17.02.2012р., 23.02.2012р., 02.04.2012р., 10.04.2012р., 13.04.2012р., 18.04.2012р., 21.04.2012р., 01.06.2012р., 01.06.2012р., 09.06.2012р., 10.05.2012р., 14.05.2012р., 16.05.2012р., 18.05.2012р., 29.05.2012р., 30.05.2012р., 18.06.2012р., 19.06.2012р., 22.06.2012р., 25.06.2012р., 02.07.2012р., 05.07.2012р., 06.07.2012р., 09.07.2012р., 11.07.2012р., 13.07.2012р., 24.07.2012р. (належним чином засвідчені копії залучені до матеріалів справи) не відповідають вимогам пункту 201.1 ст. 201 ПК України, зазначені у них данні не відповідають фактичним обставинам господарських операцій, а саме замість вірного виду цивільно - правового договору «Договір поставки від 05.01.2012р. №3652/03», зазначено: «Договір поставки від 05.01.2012р. №365203».

За таких обставин, вимога позивача про зобов'язання відповідача виправити помилки в наданих за Договором поставки від 05.01.2012р. №3652/03 податкових накладних, а саме: в частині зазначення номеру Договору замінити « 365203» на « 3652/03», шляхом підготовки та надання нових податкових накладних за період з 09.01.2012р. по 24.07.2012р. із зазначенням у графі «№ цивільно-правового договору» вірного номеру 3652/03 є обґрунтованою законною, відповідає способу захисту права, передбаченого ст. 16 ЦК України (виконання зобов'язання в натурі) та підлягає задоволенню судом.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи наявні докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю та приймає рішення про: 1) зобов'язання відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Епотехніка Плюс» надати за фактом здійснення господарських операцій товарно-транспорті накладні на кожну партію поставленого протягом дії договору поставки від 05.01.2012р. №3652/03 товару у період з 09.01.2012р. по 24.07.2012р. та 2)зобов'язання відповідача виправити помилки в наданих за Договором поставки від 05.01.2012р. №3652/03 податкових накладних, а саме: в частині зазначення номеру Договору замінити « 365203» на «3652/03», шляхом підготовки та надання нових податкових накладних за період з 09.01.2012р. по 24.07.2012р. із зазначенням у графі «№ цивільно-правового договору» вірного номеру 3652/03 в податкових накладних від 09.01.2012р., 12.01.2012р., 13.01.2012р., 18.01.2012р., 20.01.2012р., 23.01.2012р., 25.01.2012р., 01.03.2012р., 05.03.2012р., 14.03.2012р., 17.03.2012р., 27.03.2012р., 01.02.2012р., 08.02.2012р., 15.02.2012р., 17.02.2012р., 23.02.2012р., 02.04.2012р., 10.04.2012р., 13.04.2012р., 18.04.2012р., 21.04.2012р., 01.06.2012р., 01.06.2012р., 09.06.2012р., 10.05.2012р., 14.05.2012р., 16.05.2012р., 18.05.2012р., 29.05.2012р., 30.05.2012р., 18.06.2012р., 19.06.2012р., 22.06.2012р., 25.06.2012р., 02.07.2012р., 05.07.2012р., 06.07.2012р., 09.07.2012р., 11.07.2012р., 13.07.2012р., 24.07.2012р.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ЦК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно частини першої, підпункту 1) пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, судовий збір справляється в розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Законом України від 06.12.2012р. №5515-VІ «Про державний бюджет України на 2013 рік» на 1 січня 2013 року місячний розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 1 147,00 грн. За таких обставин, подана ТОВ «Браун» позовна заява мала бути оплачена судовим збором в сумі 1147,00 грн., яка за результатами розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України, мала бути відшкодована позивачу відповідачем. Як вбачається з доданого до позову платіжного доручення від 21.12.2012р. №269, позивач при поданні позову сплатив судовий збір в сумі 1 073,00 грн. тобто в розмірі меншому, ніж передбачено законом. За таких обставин, недоплачена сума судового збору в розмірі 74,00 грн. підлягає стягненню з відповідача безпосередньо до державного бюджету України.

Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України. Так, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК (абзац 3 пункту 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 599, ч. 1 ст. 614, ч. 1 ст. 626, ст. ст. 627, 629, ч. 2 ст. 631, ч. 1 ст. 638, ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, ст.. 174, п. 2 ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 179, ч.ч. 1. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМ (в редакції 2000р.), п. 15.1 ст. 15, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, підпунктом а) п. 198.1 ст. 198, пунктами 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктами 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 19, 61,67 Конституції України, ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Браун» до товариства з обмеженою відповідальністю «Епотехніка Плюс» задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Епотехніка Плюс» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Леніна, буд. 3, код ЄДРПОУ 34571211) надати товариству з обмеженою відповідальністю «Браун» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Межигірського Спасу, буд. 6-Д, код ЄДРПУ 30367617) за фактом здійснення господарських операцій товарно-транспорті накладні на кожну партію поставленого протягом дії договору поставки від 05.01.2012р. №3652/03 товару у період з 09.01.2012р. по 24.07.2012р.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Епотехніка Плюс» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Леніна, буд. 3, код ЄДРПОУ 34571211) виправити помилки в наданих за Договором поставки від 05.01.2012р. №3652/03 податкових накладних, а саме: в частині зазначення номеру цивільно - правового договору замінити « 365203» на « 3652/03», шляхом підготовки та надання нових податкових накладних за період з 09.01.2012р. по 24.07.2012р. із зазначенням у графі «№ виду цивільно-правового договору» вірного номеру 3652/03 в податкових накладних від 09.01.2012р. №13, від 12.01.2012р. № 15, від 13.01.2012р. № 16, від 18.01.2012р. № 22, від 20.01.2012р. № 24, від 23.01.2012р. № 26, від 25.01.2012р. № 15, від 01.03.2012р. №4, від 05.03.2012р. №10, від 14.03.2012р. № 22, від 17.03.2012р. № 28, від 27.03.2012р. № 42, від 01.02.2012р. № 2, від 08.02.2012р. № 12, від 15.02.2012р. №25, від 17.02.2012р. № 28, від 23.02.2012р. № 38, від 02.04.2012р. №2, від 10.04.2012р. №19, від 13.04.2012р. №22, від 18.04.2012р. № 29, від 21.04.2012р. № 34, від 01.06.2012р. №3, від 09.06.2012р. №10, від 10.05.2012р. №10, від 14.05.2012р. №14, від 16.05.2012р. №26, від 18.05.2012р. №30, від 29.05.2012р. №50, від 30.05.2012р. №52, від 18.06.2012р. №28, від 19.06.2012р. №29, від 22.06.2012р. №37, від 25.06.2012р. № 38, від 02.07.2012р. № 1, від 05.07.2012р.№ 6, від 06.07.2012р. №9, від 09.07.2012р. № 12, від 11.07.2012р. №15, від 13.07.2012р. № 22, від 24.07.2012р. №42.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Епотехніка Плюс» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Леніна, буд. 3, код ЄДРПОУ 34571211)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Браун» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Межигірського Спасу, буд. 6-Д, код ЄДРПОУ 30367617)

1 073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні нуль копійок) судового збору.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Епотехніка Плюс» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Леніна, буд. 3, код ЄДРПОУ 34571211)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

74,00 грн. (сімдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 26.03.2013р.