Рішення

від 15.03.2013 по справі 910/1796/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1796/13 15.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТ-Феміда»

про стягнення 92 399,07 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Запорожець І.М. за дов. № 409-0 від 08.02.2013 р.

від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПРИВАТ Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТ-Феміда» про стягнення боргу 92 399,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року порушено провадження по справі № 910/1796/13, розгляд справи призначено на 27.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 15.03.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 15.03.2013 року не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.03.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні повністю.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.03.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.02.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УНТ-Феміда» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УНТ-Феміда» приєдналося до «Умов та правил надання банківських послуг» та Тарифів Банку.

Відповідно до заявки про відкриття поточного рахунку, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000060257120 в електронному вигляді.

Згідно п. 3.18.1.16 Умов та правил надання банківських послуг при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-який іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Пунктом 3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно п. 3.18.1.8 Умов - проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»)

Відповідно до п. 3.18.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засобі електронного зв'язку банку і клієнта.

Згідно виписки по рахунку позивач виконав зобов'язання з надання кредитному ліміту у розмірі 50 000,00 грн..

В порушення п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3, 3.18.4.1.4, 3.18.4.9, 3.18.1.8 Умов, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до п. 2.18.2.3.4 Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами», змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Згідно п. 3.18.5.1 «Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 3.18.6.1 Умов встановлено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви про приєднання до «Умов» та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-який іншій формі) та /або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання за договором, станом на 25.09.2012 року основна заборгованість становить 50 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 27 166,67 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 10 376,89 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 4 855,51 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, що між сторонами склалися господарські правовідносини та за своєю правовою ознакою є договором банківського обслуговування.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, на спростування осбтавин заявлених позивачем.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 27 166,67 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 4 855,51 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань в сумі 10 376,89 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено законом або договором паняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач правомірно проводить нараховування пені за несвоєчасність виконання зобов'язання в розмірі 10 376,89 грн., тому вимога позивача в цій частині є законною, доведеною та такою, що підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 525,526,549 Цивільного кодексу України, сс.ст. 193,173 Господарського кодексу України, ст. ст. 33,34,44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТ-Феміда» про стягнення заборгованості в розмірі 92 399,07 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТ-Феміда» (01033, м. Київ, вул.. Володимирська, 69, код ЄДРПОУ 37165091) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму основного боргу 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.. 00 коп., проценти за користування кредитом у сумі 27 166 (двадцять сім тисяч сто шістдесят шість) грн.. 67 коп., комісію за користування кредитом 4 855 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн.. 51 коп., пеню в сумі 10 376 (десять тисяч триста сімдесят шість) грн.. 89 коп., судовий збір у сумі 1 847 (одна тисяча вісімсот сорок сім) грн.. 98 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.03.2013 року

Суддя Є.Ю. Шаптала