Постанова

від 26.03.2013 по справі 826/4029/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 26 березня 2013 року                           15 год. 50 хв.                                   № 826/4029/13-а Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження справу за поданням державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про зупинення видаткових операцій на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Уран фінанс". ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва 25 березня 2013 року о 13 год. 10 хв. надійшло подання державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - заявник) про зупинення видаткових операцій на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Уран фінанс" (також далі за текстом - платник податків, ТОВ "Уран фінанс"). В обґрунтування подання законний представник заявника зазначив, що на час звернення заявника до суду з поданням за платником податків обліковується податковий борг у розмірі 711630,00 грн. Ухвалою суду від 25 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні 26 березня 2013 року о 12 год. 00 хв. У судовому засіданні представники заявника подання підтримали та просили задовольнити його у повністю. Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач, з урахуванням ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України), повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшло. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 26 березня 2013 року судом, на підставі ч. 6 ст. 128, ч. 8 ст. 183-3 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: ТОВ "Уран фінанс" (ідентифікаційний код 38388019) як юридична особа зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією та як платник податків перебуває на обліку у заявника. На час звернення заявника до суду з поданням за платником податків обліковується податковий борг у розмірі 711630,00 грн., який виник у зв'язку з несплатою ним узгоджених грошових зобов'язань. Зокрема, як вбачається із наявної у матеріалах справи копії податкової декларації з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) від 15 січня 2013 року № 98112, платником податків самостійно нараховано суму ПДВ у розмірі 711630,00 грн. Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, ПДВ у вказаному розмірі платником не сплачено. Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 46.1 ст. 46, п. 49.1 ст. 49, п. 54.1 ст. 54,      п. 57.1 ст. 57, п.п. 59.1, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З викладених положень вбачається, що податковий орган має право направити платнику податків податкову вимогу у разі несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання. Таким чином, склавши податкову вимогу від 05 лютого 2013 року № 392 на суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 711630,00 грн., заявник, за переконанням суду, діяв згідно з положеннями ПК України. Факт направлення вказаної вимоги на адресу платника податків підтверджується наявними у матеріалах справи копіями поштового конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до п. 87.2 ст. 87, п.п. 88.1, 88.2 ст. 88, підпунктів 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89, підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14, п.п. 89.3, 89.4 ст. 89 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна. У матеріалах справи містяться копії рішення про опис майна у податкову заставу від    05 лютого 2013 року, лист заявника від 06 лютого 2013 року № 5321/10/19.1-10               "Щодо забезпечення доступу та надання документів" (також далі за текстом - лист) та акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 22 березня 2013 року      № 8/19.1-26 (також далі за текстом - акт № 8/19.1-26). У судовому засіданні представник заявника пояснив, що прийнявши рішення про опис майна платника податків у податкову заставу, заявником на його адресу направлено лист, яким платника податків зобов'язано протягом десяти днів з дати отримання листа надати заявнику належним чином завірені копії необхідних документів для проведення опису майна у податкову заставу (перелік документів зазначено у самому листі). Однак, у визначений строк вказаних у листі документів платником податків не надано, у зв'язку з чим заявником складено акт № 8/19.1-26. Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про необхідність зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків до настання юридичних фактів, передбачених абзацом п. 89.4 ст. 89 ПК України. Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники заявника надали суду достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується подання. Відповідач будь-яких заперечень проти подання та доказів, які у нього є, суду не надав. На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що подання державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "Уран фінанс" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 183-3 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Задовольнити повністю подання державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про зупинення видаткових операцій на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Уран фінанс". 2. Зупинити видаткові операції на рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Уран фінанс" (ідентифікаційний код 38388019, місцезнаходження: 01042, м. Київ, Тверський тупик, 10, офіс 17) № 26004052709769 (українська гривня) у Печерській філії публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" у місті Києві, МФО 300711, до настання юридичних фактів, передбачених абзацом 3 п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України. 3. Постанова підлягає негайному виконанню. 4. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені      ст. 167 КАС України. 5. Копію постанови для негайного виконання направити до Печерської філії публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" у місті Києві (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 119). 6. Зобов'язати начальника державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби у десятиденний строк із дня отримання копії постанови подати до суду звіт про виконання судового рішення, роз'яснивши, що за наслідками розгляду звіту про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                              В.М. Данилишин