Рішення

від 15.03.2013 по справі 922/623/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2013 р.Справа № 922/623/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро-Макс", м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Ліга-Друк", смт.Пісочин, Харківська область про стягнення 65363,90 гривень за участю представників сторін:

позивача - Кравченка О.Ю.(директор);

Руденка О.Ф. (довіреність №10 від 02 лютого 2013 року)

відповідача - Хижниченка С.В. (довіреність №5 від 14 січня 2013 року)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро-Макс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Ліга-Друк" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 65363,90 гривень, у тому числі, 49225,99 гривень суми основної заборгованості, 4993,89 гривень суми нарахованої пені, 10129,60 гривень штрафу в розмірі 10% та 1014,42 гривень суми 3% річних. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №БМ0164, укладеного між сторонами 07 червня 2012 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 1720,50 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 лютого 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 березня 2013 року.

У відкритому судовому засіданні 05 березня 2013 року було оголошено перерву до 15 березня 2013 року для надання часу сторонам на укладання мирової угоди.

15 березня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №9871) платіжне доручення №114 від 07 березня 2013 року, яке підтверджує сплату 1720,50 гривень судового збору до державного бюджету України відповідно до реквізитів господарського суду Харківської області. Судом було досліджено наданий документ та долучено до матеріалів справи.

Також, 15 березня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №9870) акти звірок взаєморозрахунків між сторонами та платіжне доручення №251 від 13 березня 2013 року на суму 1000,00 гривень, як доказ часткової оплати за спірним договором. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 15 березня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні 15 березня 2013 року проти позовних вимог не заперечував. Виниклу заборгованість та штрафні санкції визнав у повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

07 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро-Макс" (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво Ліга-Друк" (Відповідачем) було укладено договір поставки №№БМ0164. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов вказаного договору, постачальник (Позивач) зобов'язався поставити, а покупець (Відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити папір та картон, в асортименті, кількості та по цінам вказаним у додаткових угодах або в рахунках на оплату.

Відповідно до п.2.5. даного договору, передача товара здійснюється на підставі супровідних документів на товар (видаткова накладна, упаковочний лист, товарно-транспортна накладна). Датою поставки товара вважається дата підписання накладної на товар уповноваженим на те представником покупця.

Позивач, на виконання умов спірного договору, поставив на адресу Відповідача товар на загальну суму 101295,99 гривень, що підтверджується наступними видатковими накладними (а.с.20, 24, 28):

- в/н №цБК-БК0638 від 10 липня 2012 року на суму 60671,41 гривень;

- в/н №цБК-БК0717 від 02 серпня 2012 року на суму 23791,99 гривень;

- в/н №цБК-БК0772 від 14 серпня 2012 року на суму 16832,59 гривень.

Поставка здійснювалась на підставі наступних рахунків-фактур (а.с.23, 27, 31):

- р/ф №цБК-БК0674 від 06 липня 2012 року на суму 60671,41 гривень;

- р/ф №цБК-БК0759 від 01 серпня 2012 року на суму 23791,99 гривень;

- р/ф №цБК-БК0821 від 14 серпня 2012 року на суму 16832,59 гривень.

Оплата товару повинна бути здійснена у повному обсязі протягом 14 днів від дати поставки товара. Датою поставки товара вважається дата створення видаткової накладної (п.4.3 договору).

Згідно із п.4.6. спірного договору, у випадку порушення покупцем строків оплати, суми перерахованих платежів зараховуються для погашення заборгованості в першу чергу за нарахований штраф, потім погашенню підлягає сума основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач частково сплатив за отриманий товар, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 49225,99 гривень. Відповідна заборгованість підтверджується складеним та підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 31 січня 2013 року.

Під час розгляду справи, Відповідачем було сплачено частково суму основної заборгованості у розмірі 4500,00 гривень.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Факт вищевказаної часткової сплати підтверджується підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 15 березня 2013 року та платіжним дорученням №251 від 13 березня 2013 року на суму 1000,00 гривень. До того ж, відповідний факт сплати та зарахування сплаченої суми підтверджує і сам Позивач, а тому суд вважає, що предмет спору в частині сплаченої суми по даній справі відсутній.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представникам сторін наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 4500,00 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором виконав частково, оскільки заборгованість у розмірі 44725,99 гривень до цього часу залишається непогашеною.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 цієї статті).

Нормами ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 44725,99 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 4993,89 гривень пені та 10129,60 гривень штрафу в розмірі 10%, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦКУ).

Відповідно до п.5.2 спірного договору, у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу. При простроченні платежу більш ніж на 5 банківських днів, покупець сплаує штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

З урахуванням викладеного, суд, перевіривши розрахунки Позивача щодо кожної із нарахованих санкцій, перевіривши періоди нарахування останнім вказаних сум пені та 10% штрафу, дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірними, та відповідають нормам чинного законодавства, а тому підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1014,42 гривень суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Вирішуючи питання розділу судових витрат, суд, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких 1720,50 гривень судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.527, 530, 546, 548, 599, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Ліга-Друк" (62416, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Квартальна, буд. 3, кв. 129, код ЄДРПОУ 37431115, р/р №26007357635700 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро-Макс" (49024, м.Дніпропетровськ, пров. Універсальний, буд. 6, код ЄДРПОУ 36295258, р/р №26008116938 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м.Києві, МФО 380805) 44725,99 гривень основної заборгованості, 4993,89 гривень пені, 10129,60 гривень суми 10% штрафу, 1014,42 гривень 3% річних та 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позову, щодо стягнення 4500,00 гривень основної заборгованості, провадження у справі №922/623/13-г припинити, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20 березня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.