Постанова

від 06.03.2013 по справі 805/2141/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р. Справа №805/2141/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бойка М.І.,

при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВР», с. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області

про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 020,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Клімової Л.В.,

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВР» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВР» на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 020,00 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Волноваському районі № 0005501510 від 17.12.2012 р., яким до відповідача застосовані штрафні санкції за неподання податкових декларацій. Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не було оскаржене. На виконання вимого ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» відповідачу було вручено першу податкову вимогу № 1/52 від 09.04.2010 р. та другу податкову вимогу № 2/61 від 11.05.2010 р. Проте відповідачем податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений. Просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВР» зареєстроване як юридична особа та включене до ЄДРПОУ за номером 35374160, перебуває на податковому обліку за місцем обліку в ДПІ у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби з 22.08.2007 за № 2730.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р. (далі - ПК України), передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Позивачем 17.12.2012 р. складений акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 4249/1510/35374160, яким встановлено порушення відповідачем термінів подання податкової звітності з податку на прибуток за три квартали 2012 р. з граничним строком подання - 09.11.2012 р. На підставі зазначеного акта перевірки позивачем 17.12.2012 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005501510 від 17.12.2012 р., яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.

Внаслідок несплати податкових зобов'язань, у відповідача утворилась заборгованість за зазначеним податковими повідомленням-рішенням на суму 1020,00 грн., що підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були вручені: 12.04.2010 р. - перша податкова вимога від 09.04.2010р. № 1/52та 12.05.2010 р. друга податкова вимога від 11.05.2010 р. № 2/61.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України податкові вимоги надсилаються у такому самому порядку як і податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Згідно з п. 58.3 ст. 58 Кодексу, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВР» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВР» на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств за січень 2013 р. в розмірі 1020,00 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВР» (ЄДРПОУ - 35374160), в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств в розмірі 1020,00 грн. на користь Державного бюджету України(р/р 311160027001795, код платежу - 11020100, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37980308).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 6 березня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 11 березня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бойко М.І.