Рішення

від 20.03.2013 по справі 908/330/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/13/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.13 Справа № 908/330/13-г

м. Запоріжжя

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський 3-5, ідентифікаційний код 00135390)

до відповідача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206, ідентифікаційний код 02313812)

за участю прокурора міста Запоріжжя

про визнання частково недійсним та внесення змін до договору

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники сторін:

від позивача: Гуліян Т.Г., юрисконсульт, довіреність № юр-797/б від 14.12.2012р.

від відповідача: не з'явився (в судових засіданнях 07.02.2013р., 27.02.2013р. Луцик Т.В., головний спеціаліст відділу юридичного забезпечення та самоврядного контролю управління з питань земельних відносин, довіреність № 01-17/2440 від 09.06.2011р.)

від прокуратури: Понятенко К.А., старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури м. Запоріжжя, службове посвідчення № 013456 від 03.12.2012р.

ПуАТ "Укрнафта" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом від 14.01.2013р. № юр-78 до відповідача Запорізької міської ради про визнання недійсним та скасуванням п.8 договору оренди землі від 15.04.2006р. та зміну п.4, 8 цього договору.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 12, 14, 271, 288, Податкового кодексу України, ст. 13, 20 Закону України "Про оцінку земель", ст. 20, 188 ГК України та ст. 1, 34, 54, 61, 82, 83, 84 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.01.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/330/13-г, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 07.02.2013р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 07.02.2013р. розгляд справи відкладений на 27.02.2013р. об 11 год. 00 хв.

Іншою ухвалою від 07.02.2013р. повідомлено прокурора Хортицького району міста Запоріжжя та прокурора міста Запоріжжя про розгляду справи № 908/330/13-г для вирішення прокурором питання щодо вступу у справу.

26.02.2013р. на адресу суду від старшого прокурора прокуратури відділу представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури м. Запоріжжя Понятенка К.А. надійшло повідомлення про вступ прокурора у розгляд справи.

В судовому засіданні 27.02.2013р., в якому оголошено перерву до 20.03.2013р. об 11 год. 00 хв., прокурор усно повідомив суд про свою участь у справі.

В судовому засіданні 20.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 25.03.2013р.

Під час розгляду справи учасники судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 20.03.2013р. представник ПуАТ "Укрнафта" надала заяву від 20.03.2013р. про відмову позивача від позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування п. 8 договору оренди землі від 15.04.2006р.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Таким чином, позивач та його представник в судовому засіданні просить суд:

Викласти п.8 договору оренди землі від 15.04.2006р. в наступній редакції:

"8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 91 584 грн. на рік, що становить 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району 33214812700008 у відділенні Держказначейства у Хортицькому районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676906, код 13050200".

Внести зміни до п. 4 договору оренди землі від 15.04.2006р., виклавши його в наступній редакції:

"4. Нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 2 289 600, 00 грн., що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель від 06.09.2012р."

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.04.2006р. між ПуАТ "Укрнафта" (Орендар) та Запорізькою міськрадою (Орендодавець) укладений договір оренди землі відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування строком на 10 років земельну ділянку для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будьонного, 1/ проспект Радянський, 1а.

У пункті 8 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 8 497, 00 грн. на рік в цінах на 2006р.

13.112007р. між сторонами підписано додаткову угоду, якою внесено зміни до п. 8 Договору та встановлений розмір орендної плати 33 988, 00 грн. на рік.

18.10.2011р. рішенням господарського суду Запорізької області, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, п. 8 договору змінено та викладено в наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 114 078, 00 грн., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011р. та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району.

Позивач вважає, що п. 8 договору в частині визнання грошового розміру орендної плати суперечить положенням Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", а також рішенням Запорізької міськради від 27.12.2006р. № 14 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", від 03.03.2008р. № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя".

06.09.2012р. управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя було надано витяг № 918, відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки орендованої ПуАТ "Укрнафта" земельної ділянки становить 2 289 600, 00 грн.

В листі Державної податкової служби України від 12.01.2012р. № 355/22/6-12 "Про індексацію грошової оцінки земель" зазначено, що нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2012р. за 2011р. необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,0.

Після з'ясування невідповідностей грошового еквіваленту орендної плати та з метою приведення умов договору до вимог податкового та земельного законодавства, ПуАТ "Укрнафта" звернулось до Запорізької міськради з листом та додатковою угодою про внесення змін до п.4 та п. 8 договору оренди землі в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та, відповідно, орендної плати.

У відповідь на зазначений лист, Запорізька міська рада безпідставно відмовила в укладанні вищезазначеної додаткової угоди до договору.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2013р. не з'явився, питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

В судових засіданнях 07.02.2013р. та 27.02.2013р. представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с.29-33), зокрема зазначила, що на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування", Закону України "Про оцінку земель", рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008р. № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя було надано технічне завдання на розрахунок нормативної грошової оцінки, на підстав якого зроблено розрахунок орендної плати за договором оренди землі від 15.04.2006р.

Запорізькою міською радою до матеріалів справи № 13/5009/5643/11 в обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки було додано саме технічну документацію щодо спірної земельної ділянки.

Рішенням по справі № 13/5009/5643/11 було внесено зміни до п. 8 договору оренди землі від 15.04.2006р. та встановлено новий річний розмір орендної плати на рівні 114 078,00 грн., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011 року.

Постановами Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2011р. та Вищого господарського суду України від 09.07.2012р. вказане судове рішення залишено без змін.

Що стосується витягу про нормативну грошову оцінку, то він видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів на вимогу землекористувача. Таким чином, саме затверджена в установленому порядку технічна документація, складена за результатами грошової оцінки, є підставою для обрахування земельного податку та орендної плати. Таким чином нормативна грошова оцінка спірної ділянки станом на 2011р. складає 2 851 950, 00 грн.

У зв'язку із зазначеним відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Прокурор в судових засіданнях також проти позовних вимог позивача заперечив та надав технічне завдання на розрахунок нормативної грошової оцінки кадастровий номер: 2310100000:06:016:0001, відповідно якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої в оренду позивачу за договором від 15.04.2006р., складає 2 851 950,00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ВАТ "Укрнафта" (змінило найменування на ПуАТ "Укрнафта") (Орендар) укладений договір оренди землі від 15.04.2006р., за умовами якого Орендодавець, відповідно до рішення двадцять п'ятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 29/219 від 30.11.2005р., надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Будьонного,1 / проспект Радянський, 1а (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 2500 га.

Згідно п. 3 Договору, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі, споруди автозаправної станції, які належать орендарю та які не передаються в оренду.

Інші об'єкти інфраструктури: відсутні.

Пунктом 4 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 849 700, 00 грн. в цінах 2006 року.

Договір укладається на десять років (п. 7 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 8 497,00 грн. за календарний рік в цінах 2006 року (п.8 Договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (п. 32 Договору).

Договір оренди землі від 15.04.2006р. зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2006р. за № 040626100465. Договір посвідчено 15.04.2006р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Серовською М.В.

Згідно акту прийому - передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 31.05.2006р. № 040626100465 Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку кадастровий номер № 2310100000:06:016:0001, загальною площею 0,2500 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будьонного,1/ проспект Радянський, 1а.

Додатковою угодою від 13.11.2007р. до вказаного договору оренди землі пункти 8, 9, 10 Договору викладено в наступній редакції:

"8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 33 988, 00 грн., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007р."

"9. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими кабінетом Міністрів України Формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії."

"10. Орендна плата вноситься щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району 33214812700008 в управлінні Держказначейства у Хортицькому районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЕДРПОУ 34676906, код 13050200".

Відповідно до п. 11 Договору (в редакції додаткової угоди від 13.11.2007р.), розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Як зазначено в п. 13 Договору, земельна ділянка передається в оренду для розташування та обслуговування автозаправної станції.

Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі іншого призначення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.10.2011р. у справі № 13/5009/5643/11 Внесено зміни до п. 8 вказаного договору, виклавши його в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 114 078 грн. 00 коп. (сто чотирнадцять тисяч сімдесят вісім гривень 00 копійок), що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011 року та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району 33214812700008 у відділені Держказначейства у Хортицькому районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676906, код 13050200".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2012р. у справі № 13/5009/5643/11 зазначене рішення суду залишено без змін.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.12.2006р. № 14 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального використання у м. Запоріжжя згідно з додатком. Зокрема, за земельні ділянки для підприємств, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю, посередництво і торгівлі нафтопродуктами - 4 % від грошової оцінки землі.

Пунктом 7 рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008р. № 79 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя" вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі грошової оцінки з 01.03.2008р.

Як зазначено у Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель від 06.09.2012р. № 918и, наданому Управлінням Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області, нормативна оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 2310100000:06:016:0001, розташованої у м. Запоріжжя, вул. Будьонного/ пр. Радянський,1\1А, функціональне призначення - розташування автозаправної станції, функціональне використання земельної ділянки - землі комерційного використання, документ який посвідчує право на земельну ділянку - договір оренди землі, зареєстрований за № 040626100465 від 31.05.2006р., загальна площа земельної ділянки - 2 500, 00 кв.м., складає 2 289 600, 00 грн. (а.с.17).

Листом від 15.11.2012р. № 1205 ПуАТ "Укрнафта" звернулось до голови Запорізької міської ради з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 15.04.2006р., якою змінити п.4, 8 Договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розмір орендної плати. До листа було додано додаткову угоду від 12.11.2012р.(а.с.17-19).

Листом від 18.12.2012р. № 18931/08-32 "Про надання інформації" Запорізька міська рада повідомила ПуАТ "Укрнафта" про відсутність необхідності укладати додаткову угоду про зміни розміру орендної плати (а.с.20).

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в п. 1.1, 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Відповідно до п.п. 1.2.1-1.2.3, 1.2.5 постанови пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. № 6, виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Згідно з частиною другою статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Пунктом 1.3 постанови пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. № 6 передбачено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України, зокрема ті, що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 21 ГПК України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

В силу ч. 1 ст. 2 Закону України від 07.07.2010р. N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України", кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, прокурор та юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За змістом ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ч.2 ст.16 ЦК України.

Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

В даному випадку спір виник внаслідок відхилення Запорізькою міською радою пропозиції ПуАТ "Укрнафта" щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 15.04.2006р. про зміни п. 4, 8 зазначеного договору.

За таких обставин, між сторонами наявний спір щодо зміни договору, який відповідно до ст. 188 ГК України, ст.11 ГПК України може вирішити господарський суд.

Відповідно до ст.1 Закону України від 06.10.1998р. N 161-XIV "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У справі що розглядається, між сторонами укладений договір оренди землі від 15.04.2006р., який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкому комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2006р. за № 040626100465. Договір посвідчено 15.04.2006р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Серовською М.В.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 11 договору оренди землі від 15.04.2006р. передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

З моменту укладення спірного договору оренди землі законодавцем було змінено розмір нормативної грошової оцінки землі та ставки за якими обраховується розмір орендної плати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 03.07.1992р. N 2535-XII "Про плату за землю" (який втратив чинність з 01.01.2011р. у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України), підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, договір оренди землі від 15.04.2006р. є підставою для нарахування земельного податку.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.14.1.72, 14.1.73 ст. 14 ПКУ, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу);

землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Пунктом 14.1.147 ст. 14 ПКУ передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.14.1.136, 14.1.137 ст. 14 ПКУ, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата);

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України (ПКУ), ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Питання щодо орендної плати врегульовано ст. 288 ПКУ, а саме:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

288.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України від 11.12.2003р. N 1378-IV "Про оцінку земель" (в редакції Закону N 5462-VI від 16.10.2012р.).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону, нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок є капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оцінку земель", правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види:

бонітування ґрунтів;

економічна оцінка земель;

грошова оцінка земельних ділянок.

За приписами ч. 4, 5 Закону України "Про оцінку земель", грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Як вказано в ст. 13 Закону N 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі:

визначення розміру земельного податку;

визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону N 1378-IV).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (ст. 18 Закону N 1378-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розробники технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

У відповідності до ч.1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як зазначено в ст. 14.1.125 ПКУ, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ст. 271.1 ПКУ, базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (в редакції постанови КМУ № 492 від 23.05.2012).

Згідно цієї Методики, нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (п.1).

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території (п.2).

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви (п.2-1).

Отже, Витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель від 06.09.2012р. № 918и, на який позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, було надано Управління Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області в межах повноважень та відповідно до вищезазначених приписів нормативно-правових актів.

Надане прокурором технічне завдання на розрахунок нормативної грошової оцінки кадастровий номер: 2310100000:06:016:0001 не можна вважати таким Витягом у розумінні вищенаведеного законодавства, а відтак це технічне завдання не може бути підставою для проведення нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

4 % від 2 289 600,00 грн. складає суму 91 584, 00 грн.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що позов в частині вимоги про зміну п.4, 8 договору оренди землі від 15.04.2006р., виклавши їх в наступній редакції:

"п.4. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить:

2 289 600,00 (два мільйона двісті вісімдесят дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., що підтверджується витягом з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель від 06.09.2012р.".

"п.8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 91 584 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на рік, що становить 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району 33214812700008 у відділенні Держказначейства у Хортицькому районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676906, код 13050200", є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про визнання недійсним та скасування п. 8 договору оренди землі від 15.04.2006р. в частині встановлення грошового еквіваленту розміру орендної плати.

В судовому засіданні 20.03.2013р. представник ПуАТ "Укрнафта" надала заяву від 20.03.2013р. про відмову позивача від позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування п. 8 договору оренди землі від 15.04.2006р. Крім того зазначила, що з наслідками відмови від позовних вимог ознайомлена.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Рішення по справі № 908/330/13-г на момент прийняття заяви позивача від 20.03.2012р. про відмову від частини позовних вимог не прийнято .

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Заява представника позивача від 20.03.2012р. про відмову від частини позовних вимог не суперечить законодавству (ч. 4 ст. 22 ГПК України) і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Повноваження представника позивача на вчинення цих дій перевірені господарським судом Запорізької області до припинення провадження по справі в цій частині, а саме:

повноваження Гуліян Т.Г. підтверджується довіреністю № юр-797/д від 14.12.2012р., виданою в.о. голови правління ПуАТ "Укрнафта" В.М. Пустоваровим .

Тому відмова від позову в частині визнання недійсним та скасування п. 8 договору приймається судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Як зазначено у п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 147, 00 грн.

Отже, у зв'язку із частковим задоволенням судом позовних вимог немайнового характеру, судовий збір у розмірі 573, 50 грн. покладається на позивача

Решта частини суми судового збору у розмірі 573, 50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Змінити п.4, 8 договору оренди землі від 15.04.2006р. площею 0, 2500 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будьонного,1 / проспект Радянський, 1а (кадастровий номер 2310100000:06:016:0001), укладеного між Запорізькою міською радою (69015, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, ідентифікаційний код 02313812) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський 3-5, ідентифікаційний код 00135390), зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2006р. за № 040626100465, виклавши їх в наступній редакції:

"п.4. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить:

2 289 600,00 (два мільйона двісті вісімдесят дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., що підтверджується витягом з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель від 06.09.2012р.".

"п.8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 91 584 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на рік, що становить 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району 33214812700008 у відділенні Держказначейства у Хортицькому районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676906, код 13050200".

3. Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206, ідентифікаційний код 02313812) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський 3-5, ідентифікаційний код 00135390) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

4. В частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування п. 8 договору оренди землі від 15.04.2006р. щодо встановлення грошового еквіваленту розміру орендної плати провадження у справі припинити.

5. Повне рішення складено 25.03.2013р.

Суддя В.М. Соловйов