Рішення

від 22.03.2013 по справі 914/308/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.13 Справа№ 914/308/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київконструкція», м.Київ

до відповідача: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів, в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» «Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів

про стягнення 407 802,71 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники сторін:

від позивача - не з»явився

від відповідача - Поліщак Р.В. - представник (довіреність №НЮ-62 від 01.01.2013р).

Права та обов"язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України судом роз»яснено у судових засіданнях представникам сторін. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київконструкція», м.Київ, подало на розгляд до Господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення з відповідача, Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів, в особі відокремленого підрозділу «Ужгородський відділ матеріально-технічного постачання» Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів, 407 802,71 грн. заборгованості , у тому числі : 403 577,90 грн. основного боргу та 4 224,81 грн. пені; просить відшкодувати за рахунок відповідача судовий збір в сумі 8 156,05 грн.

Ухвалою від 24.01.2013 року Господарський суд Львівської області прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі №5015/308/13-г, призначив розгляд справи на 07.02.2013р.

07.02.2013 р за вх.№3510/13 у канцелярії суду зареєстровано Заяву позивача б/н і б/д про зменшення розміру позовних вимог.

07.02.2013 р за вх.№3514/13 у канцелярії суду зареєстровано поданий представником відповідача відзив на позовну заяву, у якому відповідач підтверджує факт укладення між сторонами договору поставки №Л/НХ-112012-НЮ від 20.09.2011р, згідно якого постачальник (позивач) поставив покупцю (відповідачу) товар відповідно до Специфікації (Додатку №1 до договору) на суму 725 712,24 грн.; стверджує, що через відсутність фінансування та наявність значної кредиторської заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності, станом на 07.02.2013 року залишається непогашеною сума основного боргу за отриманий товар - 73 201,61 грн. Зауважень щодо нарахування пені в сумі 4224,81 грн., як вказано у відзиві, відповідач не має.

Оскільки 100 тис.грн. відповідач перерахував позивачу 06.02.2013 р, однак станом на 07.02.2013 року представник позивача не зміг підтвердити факт поступлення коштів на рахунок товариства «Київконструкція» , в судовому засіданні 07.02.2013 року було оголошено перерву до 13.02.2013 року до 12 год.30 хв., про що до відома представників сторін доводилось у письмовій формі, під розписку.

З підстав, зазначених в ухвалі від 13.02.2013 року, розгляд справи відкладався на 22.03.2013 року.

14.02.2013 року за вх.№4233/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача Заяви за №72 від 11.02.2013 року про зменшення розміру позовних вимог.

18.03.2013 року за вх.№7309/13 у канцелярії суду зареєстровано Заяву позивача №74 від 12.03.2013 року про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач підтверджує повне погашення відповідачем суми основного боргу та просить стягнути з останнього на свою користь нараховану пеню в розмірі 4 224,81 грн. і відшкодувати витрати по сплаті судового збору в сумі 8 156,05 грн.

В судове засідання 22.03.2013 року позивач явку повноважного представника не забезпечив.

Представник відповідача, який взяв участь у судовому засіданні 22.03.2013 року, підтвердив погашення суми основного боргу, вимога про стягнення якої заявлена позивачем у позовній заяві ( подав до справи копії платіжних доручень в підтвердження ), визнає вимогу позивача про стягнення 4 224,81 грн. пені

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в межах строків, передбачених для вирішення спору ч.1 ст.69 ГПК України, за заявою позивача від 12.03.2013 р №74 (вх.№7309/13 від 18.03.13р) про зменшення розміру позовних вимог. .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін у судових засіданнях та оцінивши докази в їх сукупності , згідно ст.43 ГПК, судом встановлено.

20 вересня 2011 року Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця», іменоване надалі «покупець», в особі начальника відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» Олексія І.М., що діє на підставі довіреності №НЮ-540 від 29.07.2010р з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Київконструкція», іменоване надалі «постачальник» , в особі директора

Поруцької О.О., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, в подальшому сторони, укладено Договір поставки №Л/НХ-112012-НЮ ( далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов»язується у 2011-2012 роках поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації №1 (Додаток №1 до даного договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару - вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (гальмівні башмаки гіркові). Кількість товару 3190 штук (визначається в Специфікації №1 (Додаток №1), згідно п.3.1 договору.

Відповідно до п.3.2 ціна цього договору на момент його підписання становить 725725,00 грн, у тому числі ПДВ 20% -120954,17 грн.

Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред»явлення постачальником рахунка на оплату товару протягом 60 банківських днів після дати поставки товару ( п.4.1).

Відповідно до п.4.2 договору, датою оплати вважається дата перерахування покупцем коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п.5.4 датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов»язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором ( п.7.1).

Відповідно до п.7.5, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє один рік (п.10.1).

Невід»ємною частиною договору, згідно п.12.1, є Специфікація №1 (Додаток №1).

Як стверджує позивач, на виконання зобов»язань за договором позивач поставив відповідачу товар за ціною, в кількості та в асортименті, визначеним у Специфікації №1 , яка є невід»ємною частиною договору, на суму 725 712,24 грн, з урахуванням ПДВ 20% 120 952,04 грн., що підтверджує й відповідач. Однак, у строки, встановлені в п.4.1 договору, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем за отриманий товар, борг склав 403 577,90 грн. на момент звернення позивача з позовною заявою до суду. Так, зокрема, неоплаченим залишався товар, отриманий відповідачем від позивача по наступних видаткових накладних : №РН-0000005 від 07.07.2012 р , вартістю товару з ПДВ - 56874,00 грн; №РН-0000006 від 26.07.2012 р , вартістю товару з ПДВ - 163797,12 грн. ; №РН-0000008 від 22.08.2012 р, вартістю товару з ПДВ 56874,00 грн.; №0000009 від 10.09.2012 р, вартістю товару з ПДВ - 70523,76 грн.

Станом на момент розгляду спору по суті відповідач повністю сплатив позивачу вартість отриманого товару , що підтверджується

поданими відповідачем до справи копіями платіжних доручень; підтверджується позивачем у заяві №74 від 12.03.2013 року про зменшення розміру позовних вимог, яка розглядається судом.

Позивач просить у заяві №74 від 12.03.2013 року стягнути з відповідача лише нараховану пеню - у розмірі 4 224,81 грн та 8 156,05 грн. судового збору, оскільки основний борг погашено відповідачем повністю.

Відповідач визнає вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 4 224,81 грн. Зауважень щодо розрахунку пені не має.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов"язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов"язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено,що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо термін виконання боржником зобов»язання не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов"язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України , якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) , яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до ч.1 , ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов»язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Матеріалами справи підтверджується наявність станом на момент звернення позивача з позовом до суду , борг відповідача перед позивачем за отриманий товар у сумі 403 577,90 грн. Товар оплачений повністю станом на час розгляду спору по суті. Факт прострочення виконання відповідачем зобов»язань за договором поставки №Л/НХ-112012-НЮ від 20.11.2011р по оплаті отриманого товару доведено матеріалами справи і визнається відповідачем. Як пояснив представник відповідача, такі обставини викликані через відсутність фінансування та наявність значної кредиторської заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності, однак зазначені обставини не звільняють відповідача від передбаченої договором відповідальності за порушення зобов»язанння по оплаті отриманого товару у встановлені договором строки .

Відповідач перевірив розрахунок пені позивача і зауважень щодо нарахування пені в сумі 4224,81 грн. не має.

Вимога позивача про стягнення 4224,81 грн. пені обґрунтована та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1,2,12,22,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85,116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов , із врахуванням заяви позивача №74 від 12.03.2013 р (вх.№7309/13 від 18.03.2013р ) про зменшення розміру позовних вимог,- задоволити повністю.

2.Стягнути з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» (79007 м.Львів, вул.Гоголя,1, код ЄДРПОУ 01059900) в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця» (79025, м.Львів, вул.Широка,2, код ЄДРПОУ 01103707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київконструкція» (01030 м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 50 Б; код ЄДРПОУ 37354738) 4 224,81 грн. пені та 8 156,05 грн. судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 22.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини принйтого у справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.03.2013 р.

Суддя Кітаєва С.Б.