Постанова

від 25.03.2013 по справі 801/2046/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2013 р. (12:38) Справа №801/2046/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Яковлєва Сергія Валерійовича

при секретарі Проніні Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Полтава-Аргон»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача - Бурлак В.М. - представник, довіреність № 56 від 11.03.2013 року, Швецов В.О. - директор, посвідчення від 01.06.2005 року

від відповідача - Гордєєв Г.М. - представник, довіреність № 1016/9/10-0 від 22.03.2013 року, Абсеметов З.Н. - представник, довіреність № 95/9/10-0 від 16.01.2013 року

Суть спору Приватне підприємство «Полтава-Аргон» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі відповідачі) № 0000042200 від 14.02.2013 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 79391,22 грн. та штрафних санкцій в сумі 10927,11 грн., № 0000032200 від 14.02.2013 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 106103,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 10445,56 грн.

Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 801/2046/13-а.

Представники позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача та для надання додаткових доказів.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.03.2013 року, представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові, з урахуванням додаткових документів.

Представники відповідача, проти адміністративного позову заперечували з мотивів, викладених у запереченні № 1285/9/10-00 від 18.03.2013 року та просили у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що перевірка проводилась з дотриманням вимог Податкового кодексу України, при наявності підстав для її проведення, за її наслідками прийняті податкові повідомлення - рішення, які відповідають дійсним обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ПП «Комманд» , ПП «Габаріт Груп» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012 р. , за результатами якої 06.02.2013 р. був складений акт №89/22-00/20692827.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.145.1 ст.145 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 177782,9 грн. , порушення п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185 ПК України , в результаті чого наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 147336,7 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 14.02.2013р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000032200, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 106103 грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 10445,56 грн., та № 0000042200 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 79391,22грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10927,11 грн.

На час проведення позивачем господарської діяльності у 2009-2010 р.р. діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було вказано, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до положень п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), а також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, які не були підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась , виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , зазначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів ) згідно із законами України з питань оподаткування ( п. 4.1. ст. 4 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Порядок обчислення та сплати податку був встановлений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств. У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У п. 138.1 ст.138 ПК України встановлено,що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

Згідно з п. 138 .2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Розділ V ПК України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №89/22-00/20692827 від 06.02.2013 р. зазанчив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ПП «Комманд» , ПП «Габаріт Груп» при проведенні розрахунків за придбаний у них товар. На думку податкового органу діяльність зазначених суб'єктів господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, укладені з ними договори не мали реального характеру, у позивача були також відсутні підстави для віднесення сплачених ним сум до складу валових витрат.

Надані позивачем документи свідчать про те,що він придбав у ПП «Комманд» в період часу,що перевірявся товар ( запчастин, матеріалів) на суму 365138,94 грн. ( в тому числі ПДВ 730278 грн.) ,що підтверджено оформленими першим податковими накладними №1473 від 12.12.2010 р., №1973 від 13.12.2010 р., №93 від 26.01.2011р., №70 від 14.02.2011р., №58 від 15.03.2011р., №17 від 04.04.2011р., № 69 від 11.04.2011р., №34 від 10.05.2011р., №76 від 10.06.2011р., №99 від 14.06.2011р., №80 від 14.07.2011р., №69 від 12.09.2011р., №131 від 11.11.2011р., №139 від 14.12.2011р.,№25 від 10.01.2012 р., №716 від 29.02.2012р. Позивачем також залучені до матеріалів справи оформлені ПП «Габаріт Групп» податкові накладні № 571від 11.09.2009р., №630 від 07.10.2009р., №631 від 09.10.2009р., №632 від 13.10.2009р., №650 від 28.10.2009р.,№52 від 11.02.2010р.,№86 від 11.03.2010р., №№178 від 13.04.2010р., яки свідчать про придбання ним товару ( запчастин, матеріалів) в період часу,що перевірявся на суму 371544,59 грн.( в тому числі 74308,92грн.).

Позивачем надані докази оплати ПП «Комманд» , ПП «Габаріт Груп» в період часу ,що перевірявся , вартості придбаного у них товару ( запчастин, матеріалів), в тому числі перерахування ПДВ.

Судом встановлено,що основним видом діяльності позивача є ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Позивачем надані документи бухгалтерської звітності, яки свідчать про те,що товар( запчастин, матеріалів) , придбаний та отриманий в період часу,що перевірявся , у ПП «Комманд» , ПП «Габаріт Груп», ним був використаний для проведення ремонту обладнання (машин, устаткування) по договорам, укладеним з іншими контрагентами.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано документів, яким спростовували б наведені вище твердження позивача. Крім того , податковим органом не надано доказів не отримання позивачем в зазначених вище обсягах товару ( запчастин, матеріалів) від ПП «Комманд» , ПП «Габаріт Груп». На думку суду відомості щодо неможливості проведення зустрічних перевірок «Комманд» , ПП «Габаріт Груп» відповідно до ст.70 КАС України не можуть бути належними доказами безтоварності прочинив, укладених з ними позивачем.

Вивчивши надані позивачем документи, приймаючи до уваги те, що основним видом діяльності платника податків був ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а також відсутність в акті перевірки відомостей, яки спростовували зазначені вище тверджень позивача , ненадання доказів невикористання товару для проведення позивачем ремонту обладнання (машин, устаткування) на виконання укладених ним договорів , суд вважає, що висновки податкового органу щодо його взаємовідносин з ПП «Комманд» , ПП «Габаріт Груп», викладені в акті перевірки№89/22-00/20692827 від 06.02.2013 р., не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених коштів до складу валових витрат.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.03.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 27.03.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 57, ЄДРПОУ 34415656) № 0000042200 від 14.02.2013 року та № 0000032200 від 14.02.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку коштів, призначених на утримання Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК ДПС, на користь Приватного підприємства «Полтава-Аргон» (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Євпаторійське шосе, 86-Е, код ЄДРПОУ 20692827) 2069,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.