Постанова

від 26.03.2013 по справі 809/596/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

               ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ            "26" березня 2013 р.                                                                  Справа № 809/596/13-a            м.Івано-Франківськ             Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду М.І.Кишинський розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Торгово-промислова компанія «Креатив» про стягнення податкового боргу в сумі 1179,98 грн.,- ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі–позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства «Торгово-промислова компанія «Креатив» (надалі–відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1179,98 грн. Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що відповідач по справі всупереч вимогам статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України не сплатив до бюджету податковий борг в сумі 1179,98 грн., в зв'язку з чим допустив заборгованість перед бюджетом на зазначену суму. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про те на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю. Представник відповідача в судове засіданні не з'явився. Поштове відправлення із відміткою поштового зв'язку “підприємство відсутнє” повернулося на адресу суду разом із копією ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі та повідсткою про виклик до суду. Відповідно до змісту частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Частиною 6 даної статті передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що повістка про виклик в суд повернулась на адресу суду з відміткою поштового зв'язку “підприємство відсутнє” з незалежних від суду причин, вважається, що відповідача належним чином повідомлялося про відкриття провадження у даній адміністративній справі, а також про дату час та місце судового розгляду даної адміністративної справи. За таких обставин, суд на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України вважав за належне розгляд справи проводити в письмовому провадженні за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне. Відповідач по справі взятий на облік в Державній податковій інспекції в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області як платник податків. Позивачем 09 вересня 2011 року була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, якою встановлено неподання та несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість. За результатами даної перевірки складено акт від 09 вересня 2011 року №7040/152/36321764, на підставі якого позивачем, 12 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003241502 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 1020,00 грн. Як вбачається з даного акту перевірки, відповідач вже притягувався протягом року до відповідальності за неподання податкової звітності у вигляді штрафу в сумі 170,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000341501 від 30 травня 2011 року.   Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі–Кодекс).           Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Пункт 120.1 статті 120 Кодексу передбачає, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За змістом підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію. Пунктом 57.3 статті 57 Кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Податковий борг–сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений  цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).           Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на момент подання позову до суду наявна заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість за штрафними санкціями згідно податкового повідомлення-рішення №0003241502 від 12 вересня 2011 року в сумі 1179,98 грн.           Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Кодексу направлялось податкову вимогу №1785 від 10 червня 2011 року, однак дана вимога повернулась на адресу податкового органу з відміткою поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». За таких обставин, слід вважати, що дана податкова вимога згідно абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Кодексу вручена відповідачу належним чином. Також, як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення №0003241502 від 12 вересня 2011 року вручено відповідачу цього ж дня, однак залишено ним без виконання, а також до вищого за підпорядкуванням органу Державної податкової служби чи до суду не оскаржене, тому вважається узгодженим. Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.           Згідно пункту 20.1.18 статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.           Отже, відповідач в порушення вимог статті 49 Податкового кодексу України не подав до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість, в зв'язку з чим позивачем правомірно на підставі статтей 54 та 120 Податкового кодексу України визначено та застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 1020 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення. Також, відповідач в порушення вимог статей 38, 57 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обв'язку не сплатив до бюджету суму штрафних санкцій, при цьому  допустивши заборгованість перед бюджетом, а сума в розмірі 1179,98 грн. згідно приписів пункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України є податкових боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку в дохід Державного бюджету. Несплачуючи податковий борг до бюджету, відповідач порушує вимоги Конституції України та Податкового кодексу України в яких передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами.           Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 1179,98 грн., що підтверджується податковим повідомленням–рішенням та податковою вимогою .           Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 1179,98 грн., жодним чином не спростовано даний борг та не оскаржено вище зазначеного податкового повідомлення–рішення, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 1179,98 грн. стягненню в судовому порядку.    На підставі статті 124 Конституції України, керуючись частиною 6 статті 128, статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-                                                                                                                       ПОСТАНОВИВ:           Позов задовольнити повністю.           Стягнути з приватного підприємства «Торгово-промислова компанія «Креатив» (76000, вул.Макухи 2/В, кв.8, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 36321764) розрахункових рахунків обслуговуючих у банках дане підприємство та за рахунок його готівкових коштів на погашення суми податкового боргу в розмірі 1179 (одна тисяча сто сімдесят дев'ять) гривень, 98 коп.   Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254  Кодексу адміністративного судочинства України.                      Суддя:                                                                                                  М.І.Кишинський                      Постанова складена 26 березня 2013 року.