Постанова

від 26.03.2013 по справі 806/1150/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/1150/13-a

категорія 8.1.5

26 березня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстоун-2007" про стягнення заборгованості у сумі 2015,27 грн.,-

встановив:

22 лютого 2013 року Володарсько - Волинська міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстоун - 2007" про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю у сумі 2015,27 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити та справу розглядати в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень 41.1.1 Податкового кодексу України (далі - ПК), контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно положень ст. 14 ПК, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 49 ПК передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пункт 288.6 ст. 288 ПК передбачає, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 ПК, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктами 287.3 287.4. ст. 287 ПК передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем подано до податкового органу декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 436 від 03.02.2012 за 2012 рік (а.с. 6-7).

За несплату у встановлений законом строк вказаного податку відповідачу податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0001201801 від 10.08.2012, в якому позивачем нараховано штрафні санкції у сумі 9,26 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення залишене відповідачем без реагування.

Відповідно до п. 95.1. та п. 95.2. ст. 95 ПК орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 02.04.2012 № 22 (а.с. 10).

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Суд також зазначає, що сума позову підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, яка є в матеріалах справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовна заява Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 23, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстоун-2007" про стягнення заборгованості у сумі 2015,27 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстоун-2007" (код ЄДРПОУ 34546980) на користь Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби заборгованість у сумі 2015 (дві тисячі п'ятнадцять) грн. 27 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.