Рішення

від 19.03.2013 по справі 5011-31/17532-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/17532-2012 19.03.13

За позовомПрокуратури Корюківського району Чернігівської області в особі Відділу освіти Корюківської районної державної адміністрації, Чернігівська обл., м. Корюківка доТовариства з обмеженою відповідальністю «Статпостач», м.Київ простягнення 32 607,42 грн. Суддя - Жагорнікова Т.О.

за участю уповноважених представників:

від Прокуратури - Мірошниченко І.С. (наказ №344к від 21.02.2013 р.;посв. №004298);

від Позивача - Левченко Є.І. (дов. №01-11/1607 від 24.12.2012 р.)

від Відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Прокуратура Корюківського району Чернігівської області в особі Відділу освіти Корюківської районної державної адміністрації (надалі - ВО Корюківського РДА) звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статпостач» (надалі -ТОВ «Статпостач») про стягнення 29 591,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відшкодування витрат відділу освіти Корюківської райдержадміністрації на утримання нерухомого майна (шкільних їдалень) та надання комунальних та інших послуг №44 від 13.02.2012 р. На виконання вказаного договору позивач надавав комунальні послуги відповідачу, проте відповідач за надані послуги за березень 2012 р. не сплатив, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 29 591,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-31/17532-2012, розгляд справи призначено на 25.12.2012 р.

До початку судового засідання 25.12.2012 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на вимогу ухвали суду. Крім того, представник позивача залучив до матеріалів справи оригінали документів.

Під час перебування справи на розгляді в суді прокурор, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 25.12.2012 р. подав заяву про збільшення позовних вимог, з якої вбачається, що прокурор просить стягнути з відповідача 29 591,52 грн. основного боргу та 3 015,90 грн. - пені.

Відповідно до пункту 3.10 постанови пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Дослідивши надані докази, суд вирішив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та розглядати позовні вимоги з урахуванням збільшення суми позовних вимог.

В судовому засіданні 25.12.2012 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов у повному обсязі, надав клопотання про наступний розгляд справи без уповноваженого представника позивача.

Відповідач в судове засідання 25.12.2012 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Крім того, представник прокуратури в судове засідання не з'явився, своїх представників не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-55/17532-2012 від 25.12.2012 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.01.2013 р.

До початку судового засідання 11.01.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про повернення оригіналів документів та клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.01.2013 р. представник прокуратури надав усні пояснення по суті спору просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 18.01.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17532-2012 від 18.01.2013 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.01.2013 р.

В судовому засіданні 29.01.2013 р. представник прокуратури надав клопотання про продовження процесуальних строків розгляду справи на 15 днів, надав усні пояснення по суті спору просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 29.01.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-55/17532-2012 від 29.01.2013 р., на підставі ст. 69,77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.02.2013 р.

До початку судового засідання 14.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від прокуратури надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами та додаткові документи до матеріалів справи, з яких вбачається, що відповідач змінив юридичну адресу на: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 4 що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №479917 від 07.03.2013 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Проаналізувавши вищевикладене, у суду відсутні підстави для направлення справи за підсудністю, оскільки на час звернення позивача до суду, відповідач був зареєстрований за юридичною адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 17, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №479617 від 18.12.2012 р.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному судове засідання призначене на 14.02.2013 р. не відбулося.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному, розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 14.02.2013 р. справу було передано судді Ващенко Т.М. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Ващенко Т.М. та призначено розгляд справи на 19.03.2013 р.

У зв'язку із виходом з лікарняного судді Жагорнікової Т.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. справу було передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Жагорніковій Т.О.

В судовому засіданні 19.03.2013 р. представник прокуратури надав усні пояснення по суті спору та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача підтримав позицію прокуратури та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.03.2013 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

До зміни юридичної адреси відповідача, ухвали суду від 04.12.2012 р., 25.12.2012 р., 18.01.2013 р. та 29.01.2013 р. були направлені за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 17. Проте поштові відправлення з ухвалами господарського суду міста Києва повертались до суду з відміткою «закінчення терміну зберігання».

Після зміни юридичної адреси відповідачем, ухвали суду від 14.02.2013 р. та 18.02.2013 р. були направлена на нову юридичну адресу відповідача, а саме на: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 4.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2012 р. між ВО Корюківського РДА (надалі - Балансоутримувач) та ТОВ «Статпостач» (надалі - Підприємство) було укладено Договір №44 про відшкодування витрат відділу освіти Корюківської районної державної адміністрації на утримання нерухомого майна (шкільних їдалень) та надання комунальних та інших послуг (надалі -Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору Балансоутримувач забезпечує утримання, експлуатацію приміщень шкільних їдалень (надалі - Приміщення ) загальною площею 1371,68 м 2 , а Підприємство бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до площі, яка ним використовується. Облік спожитих підприємством електроенергії, води та водовідведення, тепла здійснюється відповідними лічильниками. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг, а також при оплаті за вивезення твердих побутових відходів застосовується критерій - пропорційно до займаної площі. При наявності телефону - відповідна плата за послуги зв'язку. Підприємство користується приміщеннями загальною площею 1371,68 м.кв. згідно з додатком, що є невід'ємною частиною цього договору. Дані приміщення шкільних їдалень використовуються виключно для харчування дітей.

Відповідно до Додатку до Договору №44 від 13.02.2012 р. ТОВ «Статпостач» використовує наступні приміщення: 1) ЗОШ - с. Рибинськ, Корюківського р-ну, загальною площею - 92,98 м.кв.; 2) ЗОШ - с. Савинки, Корюківського р-ну, загальною площею - 94,85 м.кв.; 3) ЗОШ - с. Сядрине, Корюківського р-ну, загальною площею - 159,82 м.кв.; 4) ЗОШ № 1 - місто Корюківка, загальною площею - 386,28 м.кв.; 5) ЗОШ № 2 та Гімназія - місто Корюківка, загальною площею - 213,00 м.кв, 6) ЗОШ № 3 - місто Корюківка, загальною площею - 120,05 м.кв.; 7) ЗОШ № 4 - місто Корюківка, загальною площею - 304,7 м.кв. Разом: -1371,68 (одна тисяча триста сімдесят один) 68 м.

Відповідно до п. 2.1 Договору Балансоутримувач зобов'язується надавати Підприємству комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами. Інформувати Підприємство про зміни тарифу на послуги (п. 2.1.2. Договору).

Пунктом 2.2.3 Договору визначено, що Підприємство зобов'язується вносити поточну плату на рахунок Балансоутримувача за комунальні послуги протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунків. Плата за комунальні послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих постачальниками і розподілена: теплопостачання; водопостачання та водовідведення - згідно з показниками лічильника; електроенергія - згідно з показниками лічильника; телефон - згідно розрахунку за послуги зв'язку.

Договір укладено строком, що діє з 13 лютого 2012 року по 31 березня 2012 включно (п. 5.1. Договору). У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати договір за 10 днів до закінчення його дії, даний договір вважається пролонгованим на термін дії договору про надання послуг з організації харчування, дітей постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, Корюківського району (п. 5.4. Договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку Прокуратури Корюківського району Чернігівської області, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим прокурор вказує на існування заборгованості у розмірі 29 591,52 грн.

Договір є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в т.ч. глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно із п. 2.1 Договору Балансоутримувач зобов'язується надавати Підприємству комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору визначено, що Підприємство зобов'язується вносити поточну плату на рахунок Балансоутримувача за комунальні послуги протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунків. Плата за комунальні послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих постачальниками і розподілена: теплопостачання; водопостачання та водовідведення - згідно з показниками лічильника; електроенергія - згідно з показниками лічильника; телефон - згідно розрахунку за послуги зв'язку.

З огляду на викладені положення вбачається, що сторонами в силу приписів ст.ст. 6, 626 Цивільного кодексу України було погоджено обов'язок відповідача по відшкодуванню позивачу витрат на оплату комунальних послуг без укладення відповідачем окремих договорів з постачальниками таких послуг.

При цьому, законодавством не заборонено здійснення оплати спожитих комунальних послуг балансоутримувачем (орендодавцем) на підставі укладених між ним та організаціями, що надають такі послуги, договорів з подальшим їх відшкодуванням орендарем, а з пояснень представника позивача та прокуратури вбачається, що укладення окремих договорів на отримання комунальних послуг з відповідачем є технічно неможливим, оскільки відповідачу передано в користування лише частину нежилих приміщень будівлі, які знаходиться на балансі позивача, а тому їх відокремлення для укладення договору на отримання комунальних послуг є неможливим.

Крім того, згідно постанови Верховного Суду України від 16.05.2011 р. №3-38гс11 спожиті комунальні послуги без укладання відповідних договорів з постачальниками таких послуг в будь-якому випадку в силу положень ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають сплаті постачальникам чи відшкодуванню особі, що їх сплатила.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів укладення з постачальниками комунальних послуг окремих договорів матеріали справи не містять, відповідачем не надано, а відтак, в силу положень Договору у відповідача виникло зобов'язання по сплаті на користь позивача вартості фактично спожитих комунальних послуг, яка розраховується пропорційно займаній орендарем площі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог Договору в період з 13.02.2012 р. позивачем надавались послуги відповідачу, а саме енергопостачання, теплопостачання, постачання природного газу, водопостачання, приймання стічних вод, що підтверджується виставленими рахунками позивачем та Актами про надання послуг, які підписані сторонами та скріплені печаткою (копії яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні).

Судом встановлено, що облік спожитих підприємством електроенергії, води та водовідведення, тепла здійснювався відповідними лічильниками. Проте, у разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг, а також при оплаті за вивезення твердих побутових відходів застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.

Перевіривши розрахунок компенсації спожитого тепла, суд вважає, що даний розрахунок вірний та відповідає вимогам Договору та чинного законодавства.

Із наявних в матеріалах справи документів (Договір №8-0023 на постачання теплової енергії від 01.05.2005 р.; Договір №8-0023/1 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 30.01.2012 р., які укладені між позивачем та ВАТ «Облтеплокомуненерго»; банківських виписок, рахунків, тарифів, разрахунків), вбачається, що заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат позивача оплати спожитих комунальних послуг за Договором за березень 2012 р. пропорційно займаній відповідачем площі становить 29 591,52 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 10.04.2012 р., відповідно до якого сторонами підтверджено, що відповідачу було надано послуги теплопостачання на суму 29 591,52 грн., даний Акт підписаний сторонами та скріплений печаткою (копія якого знаходиться в матеріалах справи та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні).

Відповідно до вказаного Акту, 10.04.2012 р. відповідачу було виставлено рахунок №241 «відшкодування теплопостачання» на суму 29 591,52 грн. (копія якого знаходиться в матеріалах справи та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні).

Проте за надані послуги за березень 2012 р. відповідач не розрахувався, на підтвердження чого позивач надав виписки з банківського рахунку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.2.3 Договору, дати виставленого позивачем рахунку строк виконання грошового зобов'язання відповідача по відшкодуванню витрат позивача по оплаті комунальних послуг за березень 2012 р. на момент звернення з позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по відшкодуванню витрат позивача на оплату комунальних послуг, за Договором у розмірі 29 591,52 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Статпостач» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ВО Корюківського РДА про стягнення з ТОВ «Статпостач» заборгованості у розмірі 29 591,52 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, прокурор просив суд також стягнути з відповідача 3 015,90 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 3.1.2 Балансоутримувач має право нараховувати пеню при несвоєчасній оплаті комунальних послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від нарахованої суми за кожен прострочений день оплати- або розірвати даний Договір, попередньо повідомивши Підприємство за 15 днів.

Згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про стягнення пені, встановив, що визначена прокурором пеня у сумі 3 015,90 грн. перевищує розмір пені, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення, оскільки прокурор припустився помилки та нараховує пеню за 248 дні, тобто, більше, ніж шість місяців (183 дні), а тому підлягає частковому стягненню з відповідача у розмірі 2 219,36 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статпостач» на користь Відділу освіти Корюківської районної державної адміністрації заборгованості по у розмірі 29 591,52 грн. та пені у розмірі 2 219,36 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 796,54 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокуратури Корюківського району Чернігівської області в особі Відділу освіти Корюківської районної державної адміністрації задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статпостач» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул.. Шевченка, буд. 4, ідентифікаційний код 37485328) на користь Відділу освіти Корюківської районної державної адміністрації (15300, Чернігвська обл., Корюківський район, м.Корюківка, вул. Шевченка, 73; ідентифікаційний код 02147440) заборгованість у розмірі 29 591 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яності одна) грн. 52 коп. та пені у розмірі 2 219 (дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 36 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статпостач» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул.. Шевченка, буд. 4, ідентифікаційний код 37485328) в дохід Державного бюджету України 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 26.03.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова