Рішення

від 19.03.2013 по справі 910/4134/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4134/13 19.03.13

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Полтавської обласної професійної спілки працівників недержавних підприємств

«Свідружність»

до публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»

про стягнення 46 276,27 грн.

За участю представників сторін :

від позивача: Харко Є.А. - представник за довіреністю № 8 від 12.03.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Полтавської обласної професійної спілки працівників недержавних підприємств «Свідружність» до публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про стягнення 46 276,27 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.02.2012 року між Полтавською обласною професійною спілкою працівників недержавних підприємств «Свідружність» (вкладник за договором) та публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (банк за договором) укладено договір банківського вкладу «Прибутковий» № 50/39, відповідно до якого банк відкрив вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок № 2610230217094 в АТ «Банк «Таврика» в гривнях та залучає грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 23.11.2012 року.

В зв'язку з невиконанням банком зобов'язань за договором банківського вкладу «Прибутковий» № 50/39 від 22.02.2013 року щодо повернення вкладу та сплати відсотків, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» суми вкладу в розмірі 45 000,00 грн., нараховані відсотки в розмірі 931,79 грн. та пеню за порушення грошових зобов'язань за договором в розмірі 344,48 грн. та 488,96 грн. судових витрат понесених на оплату послуг адвоката.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/4134/13, розгляд справи призначено на 19.03.2013 року.

В судове засідання 19.03.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, а також надав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» суму вкладу в розмірі 45 000,00 грн., нараховані відсотки в розмірі 931,79 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення 01030 21711474.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22.02.2012 року між Полтавською обласною професійною спілкою працівників недержавних підприємств «Свідружність» (вкладник за договором) та публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (банк за договором) укладено договір банківського вкладу «Прибутковий» № 50/39.

Між сторонами укладені додаткові угоди, якими були внесені зміни та доповнення до договору банківського вкладу «Прибутковий» № 50/39 від 22.02.2012 року, а саме: № 17 від 31.10.2012 року, № 18 від 05.11.2012 року, № 19 від 09.11.2012 року, № 20 від 14.11.2012 року та № 21 від 19.11.2012 року, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Відповідно до п. 1.1. договору, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок № 2610230217094 в АТ «Банк «Таврика», код банку 300788 (код за ЄДРПОУ 19454139) в гривнях та залучає грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 23.04.2012 року.

Згідно п. 2.1. договору з урахуванням додаткової угоди № 21, вкладник здійснює переказ з поточного рахунку, а банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти в сумі 150 000,00 грн. Після повернення частини суми депозиту, починаючи з 19.11.2012 року, загальна сума вкладу складає 45 000,00 грн.

У відповідності до п. 1.4. договору, за користування коштів, розміщених на рахунку вкладника, банк щомісяця нараховує проценти на суму вкладу з розрахунку 19,5 % річних і щомісяця сплачує нараховані проценти шляхом переказу на поточний рахунок вкладника в перший робочий день місяця, наступного за місяцем, за який було нараховано проценти.

Положеннями п. 3.1.5. договору встановлено, що за використання коштів, розміщених на рахунку, банк зобов'язаний нараховувати проценти на суму вкладу за встановленою цим договором процентною ставкою і щомісяця шляхом переказу на поточний рахунок вкладника, сплачувати нараховані проценти, в перший робочий день місяця, наступного за місяцем, за який було нараховано проценти.

При закінченні строку зберігання вкладу та дії цього договору, банк зобов'язаний повернути вкладнику суму вкладу та суму нарахованих процентів (п. 3.1.6 договору).

Відповідно до ч. 2 статті 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з п. 3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 року, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ / заява про повернення коштів тощо) /далі - вимога/ банк зобов'язаний: прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку; взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.

Банк зобов'язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту). Після виконання вимоги банк списує вимогу з відповідного позабалансового рахунку.

27.11.2012 року Полтавська обласна професійна спілка працівників недержавних підприємств «Свідружність» звернулась до публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» з вимогою № 29 від про повернення суми вкладу в розмірі 45 000,00 грн. та відсотків за договором банківського вкладу «Прибутковий» № 50/39 від 22.02.2012 року, у зв'язку з закінченням строку зберігання. У відповідь на вимогу позивача, банком надано письмове повідомлення № 2 від 13.12.2012 року про невиконання письмової вимоги, щодо повернення коштів згідно умов банківського вкладу, відповідно до якого вбачається, що у зв'язку з тим, що недостатньо готівкових коштів банк не виконав умови договору банківського вкладу № 56/065 від 22.02.2012 року який, банк 27.11.2012 року узяв для обліковування за позабалансовим рахунком 980470139.

Крім того, 23.01.2013 року позивач також звертався до відповідача з вимогою № 2 про повернення суми вкладу та відсотків за договором банківського вкладу, у зв'язку з закінченням строку зберігання. Проте зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що в порушення умов договору банківського вкладу та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по вкладу в розмірі 45 000,00 грн. та заборгованість по відсоткам нарахованим на суму вкладу в розмірі 931,79 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 14.03.2013 року.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» заборгованості договору банківського вкладу «Прибутковий» № 50/39 від 22.02.2012 року в розмірі 45 000,00 грн. та заборгованості по відсоткам нарахованим на суму вкладу в розмірі 931,79 грн., банку перед вкладником належним чином доведений, документально підтверджений та банком не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України суми, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, ідентифікаційний код 19454139) на користь Полтавської обласної професійної спілки працівників недержавних підприємств «Свідружність» (36014, м. Полтава, вул. Ляхова, 1, ідентифікаційний код 22547377) суму вкладу у розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп., відсотки нараховані на суму вкладу в розмірі 931 (дев'ятсот тридцять одна тисяча) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання повного тексту рішення 26.03.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий