Рішення

від 26.03.2013 по справі 925/269/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 925/269/13-г

За позовом дочірнього підприємства "Інвест - Черкаси" закритого акціонерного товариства "Транснафтопереробка"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 17756 грн. 50 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Желєзнов Д.А. - за довіреністю від 01.03.2013р.;

від відповідача: не з'явилися.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 17756 грн. 50 коп. боргу за проданий товар.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати переданого йому позивачем у власність за видатковою накладною від 05.06.2012р. №36 товару.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідачу за його місцем знаходження, вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарським судом надсилалися рекомендованими листами ухвала від 21/02/2013р. про порушення провадження у справі і призначення судового засідання на 11 годину 15 хвилин 12.03.2013р. та ухвала від 12.03.2013р. про відкладення розгляду справи на 11 годину 30 хвилин 26.03.2013р. Проте ці рекомендовані листи не були вручені відповідачу, а були повернуті до господарського суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає". В силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вказані ухвали господарського суду вважаються врученими відповідачу належним чином.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач за видатковою накладною від 05.06.2012р. №36 передав відповідачу, а останній прийняв у власність товар загальною вартістю 17856 грн. 50 коп.

29 липня 2012р. позивач вручив відповідачу під розписку письмову вимогу від 27.07.2012р. №31 про оплату в термін до 13.08.2012р. заборгованості у сумі 17856 грн. 50 коп. за поставлений за видатковою накладною від 05.06.2012р. №36 товар.

15 серпня 2012р. відповідач в рахунок оплати отриманого за вказаною вище видатковою накладною товар сплатив позивачу 100 грн.

2 жовтня 2012р. позивач і відповідач провели звірку взаєморозрахунків, за результатами якої склали відповідний акт, згідно з яким сторони визначили борг відповідача перед позивачем за проданий останнім першому 05.06.2012р. товар у сумі 17756 грн. 50 коп. (17856 грн. 50 коп. - 100 грн.).

Станом на день прийняття господарським судом цього рішення відповідач борг у сумі 17756 грн. 50 коп. позивачу не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частина 1 ст. 218 Цивільного кодексу України передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Вказані вище дії дочірнього підприємства "Інвест - Черкаси" закритого акціонерного товариства "Транснафтопереробка " і фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 означають, що ці особи вчинили в усній формі правочин з купівлі-продажу товару. З цього правочину у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, як у покупця, виникло грошове зобов'язання перед продавцем - дочірнім підприємством "Інвест - Черкаси" закритого акціонерного товариства "Транснафтопереробка" щодо оплати купленого товару на суму 17856 грн. 50 коп. Не належне виконання цього зобов'язання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушило право дочірнього підприємства "Інвест - Черкаси" закритого акціонерного товариства "Транснафтопереробка" на отримання плати за проданий ним товар у сумі 17756 грн. 50 коп.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права особи як присудження до виконання обов'язку в натурі.

Відтак дочірнє підприємство "Інвест - Черкаси" закритого акціонерного товариства "Транснафтопереробка" в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання вказаного грошового зобов'язання в натурі шляхом стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на свою користь боргу в сумі 17756 грн. 50 коп.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства "Інвест - Черкаси" закритого акціонерного товариства "Транснафтопереробка" (автодорога Канів - Чигирин - Кременчук, 70км+520м, сільрада Геронимівська, Черкаський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 31977394) - 17756 грн. 50 коп. боргу та 1720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 27.03.2013р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко