Рішення

від 26.03.2013 по справі 912/200/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 рокуСправа № 912/200/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Агрохімцентр"

до відповідача: фермерського господарства "Мітус"

про стягнення 85 552,50 грн.,

представники сторін участі не брали.

Приватне акціонерне товариство "Агрохімцентр" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фермерського господарства "Мітус" заборгованість у розмірі 85552,50 грн. за отримані мінеральні добрива.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2013 позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 26.02.2013.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2013 розгляд справи відкладено на 26.03.2013.

Ухвала про порушення провадження в справі від 01.02.2013 та ухвала про відкладення розгляду справи від 26.02.2013 надіслані за адресою місцезнаходження фермерського господарства "Мітус", яка зазначена у позовній заяві та яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленого за письмовим запитом господарського суду від 01.02.2013, а саме: 28130, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Лозуватка.

Поштові відправлення до господарського суду не повернулися.

Направлення господарським судом вищевказаних ухвал за адресою місцезнаходження відповідача підтверджується списками згрупованих внутрішніх поштових відправлень, зокрема, за номером 248239 від 04.02.2013 та номером 318300 від 27.02.2013.

Відповідач не надав суду інформації щодо його іншої поштової адреси.

Згідно приписів частини першої ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи вказані ухвали суду за адресою місцезнаходження відповідача, що значиться у Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вважається, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи вручені відповідачу належним чином.

Відповідач у справі несе відповідальність за всі процесуальні наслідки неподання ним відомостей стосовно зміни свого місцезнаходження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

До суду не надходило відзиву на позовну заяву.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Відкритим акціонерним товариством "Агрохімцентр" передано фермерському господарству "Мітус" мінеральні добрива "Тукосуміш 19:15:15" у кількості 25,925 тонн на загальну суму 85 552,50 грн.

Факт отримання мінеральних добрив "Тукосуміш 19:15:15" у кількості 25,925 тонн на загальну суму 85552,50 грн. підтверджується накладною № 304 від 03.03.2010 та довіреністю серії ЯПЕ № 741859 від 03.03.2010, яка оформлена фермерським господарством "Мітус" і видана своєму представнику Остапцю Ігорю Юрійовичу для отримання Тукосуміші 19:15:15 у кількості 26 тонн.

Приватне акціонерне товариство "Агрохімцентр" є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Агрохімцентр", що підтверджується світлокопіями статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів протокол № 1 від 19.03.2010, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 776479 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 232229.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з нормами частин 1 і 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до норм ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У даному випадку між сторонами у справі договір купівлі-продажу чи поставки товару шляхом підписання одного документа не був укладений. Але дії сторін свідчать про те, що між ними виникли зобов'язання щодо купівлі-продажу товару, що регулюється правилами ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України. Відповідач прийняв товар у свою власність і зобов'язаний сплатити за нього суму вартості цього товару після його прийняття.

Оформлення для отримання товару довіреності та вручення довіреності позивачеві, отримання товару та підписання накладної - ці дії свідчать про те, що відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо прийому товару та сплати за нього грошових коштів.

Відповідач набув право власності на отриманий товар з моменту одержання ним товару, що встановлено частиною 1 ст. 334 ЦК України.

Доказами передачі позивачем товару відповідачу є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Дії щодо видачі відповідачем довіреності на отримання товару, підписання представником відповідача накладної № 304 від 03.03.2010 на підтвердження отримання Тукосуміші 19:15:15 у кількості 25,925 тонн на суму 85552,50 грн. свідчать про те, що відповідач прийняв на себе зобов'язання з прийняття товару та сплати за нього грошових коштів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписана представниками сторін накладна № 304 від 03.03.2010 відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Накладна є первинним документом, що фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар. У накладній № 304 від 03.03.2010 зазначено необхідні реквізити для оплати товару: ідентифікаційний код, податковий номер ВАТ "Агрохімцентр" м. Київ, його рахунок 260020062500 у АБ "Брокбізнесбанк" у м. Києві, МФО 300249.

Відповідно правил, встановлених ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, а тому сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем, незважаючи на те, чи мала місце поставка за договором.

Поряд з цим, з метою врегулювання господарського спору позивач направив відповідачу рекомендованими листами 18.03.2011, 21.03.2011 та 07.06.2012 вимоги сплатити в семиденний строк заборгованість у розмірі 85552,50 грн., які залишено відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 9-11).

Отже, заборгованість по оплаті товару на суму 85 552,50 грн. відповідачем не сплачена.

Виходячи з викладеного вище господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 85 552,50 грн., є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

У відповідності з частиною другою ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1720,50 грн. покладається на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства "Мітус" (28130, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Лозуватка, ідентифікаційний код 33624155) на користь приватного акціонерного товариства "Агрохімцентр" (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23/4Б, ідентифікаційний код 23497084) 85 552,50 грн. заборгованості за мінеральні добрива, а також 1720,50 грн. витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул