Рішення

від 26.03.2013 по справі 911/356/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. справа № 911/356/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», Київська обл., м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортсервіс», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 17 815,66 гривень

за участю представників:

від позивача: Кошман В.О. (довіреність №319 від 15.05.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.01.2013р. Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго» (далі-ПАТ «АЕС Київобленерго»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортсервіс» (далі-ТОВ «Комфортсервіс»/відповідач) про стягнення 17 815,66 грн. заборгованості за договором №220040959 від 28.06.2010р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2013р. порушено провадження у справі №911/356/13-г та призначено справу до розгляду на 12.02.2013р.

Разом з позовними вимогами позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачу майно.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого останнім заходу до забезпечення позову у даній справі, судом, у відповідності до ст. 66 ГПК України, у задоволенні зазначеної заяви позивача відмовлено з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.02.2013р., 26.02.2013р. та 12.03.2013р. розгляд даної справи відкладався на 26.02.2013р., 12.03.2013р. та 26.03.2013р. відповідно.

12.03.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи, яке задоволено ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2013р.

В судові засідання 12.02.2013р., 26.02.2013р., 12.03.2013р. та 26.03.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.06.2010р. між ЗАТ «А.Е.С.Київобленерго», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ «АЕС Київобленерго» (далі-постачальник) та ТОВ «Комфортсервіс» (далі-споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №220040959 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, червня-грудня 2012 року споживачем було спожито (куплено) активної електричної енергії на суму 18 984,64 грн.

З метою оплати відповідачем вартості спожитої активної електроенергії протягом спірного періоду, позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки:

- №9775729149 від 18.06.2012р. на суму 14 166,68 грн.,

- №9055282736 від 18.07.2012р. на суму 12 276,15 грн.,

- №9008688211 від 27.08.2012р. на суму 11 563,76 грн.,

- №9729241035 від 27.09.2012р. на суму 8 395,20 грн.,

- №9198590763 від 24.10.2012р. на суму 16 106,67 грн.,

- №9011893717 від 28.11.2012р. на суму 17 478,95 грн.,

- №9876564254 від 27.12.2012р. на суму 17 815,66 грн. Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Водночас, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної електроенергії належним чином не виконав, сплативши лише 1 168,98 грн. (частково червень 2012р.), внаслідок чого за ним утворилось 17 815,66 грн. заборгованості.

Наявні ж у матеріалах справи реєстри здійснених відповідачем розрахунків, у відповідності до наданих суду пояснень, свідчать про оплату відповідачем вартості спожитої електроенергії за Договором за попередні періоди, які не охоплюють спірні, що також підтверджується призначенням платежу сплачених коштів.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 17 815,66 грн. заборгованості по оплаті вартості спожитої активної електроенергії за червень-грудень 2012р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 275, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 530, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктами 1.1, 2.1 додатку №4 до Договору передбачено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 12 числа календарного місяця до 12 числа наступного місяця.

Остаточний розрахунок - 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість спожитої електроенергії, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 17 815,66 грн. заборгованості по оплаті вартості спожитої активної електроенергії за червень-грудень 2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортсервіс» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 1Д, оф. 4, ідентифікаційний код 36077229) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2Б, ідентифікаційний код 23243188) 17 815 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 66 коп. заборгованості та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.03.2013р.

Суддя В.А. Ярема