Рішення

від 21.03.2013 по справі 5006/47/127пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.13 р. Справа № 5006/47/127пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Садівничого товариства «Перлина» (87550, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Олімпійська, будинок № 61, квартира № 55; код ЄДРПОУ - 34626609)

до Публічного акціонерн?ого товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донець?ка область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268)

про скасування оперативно-господарської санкції

за участю представників сторін:

від позивача: Бобровський О.П., який діє на підставі довіреності б/н від 21.11.2012

від відповідача: Калитвянська С.О., яка діє на підставі довіреності № 16-13 «Д» від 31.12.2012

від НКРЕ: Гаврилов Є.В., який діє на підставі довіреності б/н від 02.01.2013

С У Т Ь С П О Р У :

Садівниче товариство «Перлина» звернулося? до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить скасувати оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії в обсязі 73 774 кВт/год на суму 26 977,69 гривень, оформлену протоколом комісії № 15 від 13 листопада 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірну перевірку проведено із порушенням Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 серпня 1996 року за № 417/1442 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - ПКЕЕ), зокрема, складання, за результатами перевірки, акту, який не відповідає пункту 6.41 ПКЕЕ, а також проведення розрахунку вартості недоврахованої електроенергії з порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 (далі - Методика), як наслідок, відповідачем безпідставно нараховано 26 977,69 гривень вартості недоврахованої електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 листопада 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 грудня 2012 року.

12 грудня 2012 року у судовому засіданні оголошено перерву до 10 січня 2013 року.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 10 січня 2013 року у зв'язку зі знаходженням судді Фурсової С.М. у відпустці справу № 5006/47/127пн/2012 передано на розгляд судді Зекунову Е.В.

За змістом пункту 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі зміни складу суді (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10 січня 2013 року розгляд справи відкладено до 22 січня 2013 року у зв'язку з неявкою представників сторін.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14 січня 2013 року у зв'язку з виходом з відпустки судді Фурсової С.М. справу № 5006/47/127пн/2012 передано на розгляд судді Фурсової С.М.

Так, відповідно до приписів пункту 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» перебіг строку вирішення спору почато заново.

22 січня 2013 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, з посиланням на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

22 січня 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 04 лютого 2013 року.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04 лютого 2013 року розгляд справи відкладено до 14 лютого 2013 року, для виклику у судове засідання в порядку статті 30 ГПК України представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики для надання пояснень по суті спору з виниклих питань.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14 лютого 2013 року розгляд справи відкладено до 05 березня 2013 року, для виклику у судове засідання в порядку статті 30 ГПК України представника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Донецькій області для надання пояснень по суті спору з виниклих питань.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05 березня 2013 року розгляд справи відкладено до 13 березня 2013 року у зв'язку з невиконанням Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Донецькій області вимог ухвали суду від 14 лютого 2013 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13 березня 2013 року за клопотанням представника відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів (до 01 квітня 2013 року), та розгляд справи відкладено до 21 березня 2013 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Представник позивача Бобровський О.П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача Калитвянська С.О. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Заслухавши уповноважених представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 ПКЕЕ, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Споживач зобов'язаний виконувати умови договору, Правил користування електричною енергією, інших нормативно-правових актів та технічних документів, а у разі їх порушення несе відповідальність згідно з законодавством України. Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 серпня 1996 року за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 року № 441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656.

Частиною другою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Частиною першою статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

12 вересня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Донецькобленерго» (далі - відповідач або постачальник) та садівничим товариством «Перлина» (далі - позивач або споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 122 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 21,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (а.с. 15-21).

Відповідний договір, в силу статей 173, 174, частини першої статті 175 ГК України, є підставою для виникнення у сторін майново-господарських зобов'язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором.

Розділом 2 Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язані керуватися чинним законодавством України, зокрема ПКЕЕ, Законом України «Про електроенергетику».

30 березня 2012 року державним реєстратором виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», без внесення змін до організаційно-правової товариства.

Відповідно до пункту 9.5 Договору він (договір) набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2011 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у спірний період Договір був чинним.

Договір разом з додатками до нього, підписані обома сторонами без розбіжностей та скріплені їх печатками, а тому зазначені зобов'язання сторін є чинними, та в силу положень статей 525, 526 ЦК України обов'язковими до виконання.

Так, в силу статей 3, 7 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ передбачено, що:

недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно;

прихована проводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблюваних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити;

контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про опломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблюваних матеріалів самовільних підключень;

технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку «Правилам устройства електроустановок» (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам;

межа балансової належності - це точка розподілу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання;

межа експлуатаційної відповідальності - це точка розподілу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлених за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксується в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін (абзац перший пункту 2.1 ПКЕЕ).

Положенням пункту 5.6 ПКЕЕ встановлено, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є, зокрема, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Споживач зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та умов договорів (підпункт 4 пункту 10.2 ПКЕЕ).

Додатком № 2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до Договору, підписаного уповноваженими представниками сторін 12 вересня 2011 року сторони встановили балансову належність електромереж та установок постачальника (ПЛ-10кВ) та споживача (ТП-369 з роз'єднувачем трансформатора, вхідні КЛ і ПЛ-0,4 кВ, щит обліку, розподільчі мережі, комутаційне та силове устаткування 0,4 кВ дач) (а.с. 22).

Відповідно до діючого законодавства тарифи на електричну енергію для споживачів встановлюються постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України.

На підставі вказаних нормативно-правових актів та технічних документів споживання споживачем електричної енергії можливе лише через прилади обліку (системи обліку: трансформатори струму, лічильники та інше) електричної енергії, які захищено відповідними пристроями та пломбами постачальника та Держспоживстандарту. Порушення цього правила та обов'язку з боку споживача, дії або його бездіяльність - є протиправною поведінкою (правопорушенням).

Згідно з пунктом 7.6 ПКЕЕ у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величини, визначеної умовами договору або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів крім розрахункових засобів обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву або пошкодження пломб, заниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації і інших споживачів, невиконання розпорядження уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, яке стосується вищевикладених порушень, постачальник електричній енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачеві постачання електричній енергії після оформлення у встановленому ПКЕЕ порядку акту про порушення.

У постанові Верхового Суду України від 16.05.2011 № 14/147/10 (№ 3-38гс11) встановлено, що вирішуючи спори, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії, судам слід врахувати те, що Правила користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 поширюється на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на третіх осіб, які в порушення цих Правил споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.

Відповідно до статті 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, є обов'язковими для всіх судів України.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушенням вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до підпункту 27 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальної організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.

12 вересня 2011 року за результатами технічної перевірки в ТП-369 за адресою: Донецька область, Володарський район, селище Первомайське, уповноваженим представником постачальника у присутності представника споживача - голови правління садівничого товариства «Перлина» Авдєєвої Н.С., складено акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ № 503798 (а.с. 28).

Цього ж числа, постачальником електричної енергії передано на відповідальне зберігання споживача засіб обліку (електролічильник) НІК 2301АПЗ № 0107940 та пломби, які знаходяться в ТП-369 за адресою: Донецька область, Володарський район, селище Первомайське, про що складено акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на зберігання № 471307 від 12 вересня 2011 року (а.с. 29).

27 вересня 2012 року представником постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду електроустановок садівничого товариства «Перлина», які знаходяться в ТП-369 за адресою: Донецька область, Володарський район, селище Первомайське встановлено, що пломби та їх пломбувальний матеріал, лічильник електроенергії не мають зовнішніх пошкоджень. Перевірка пломб, не зазначених в цьому акті та технічна перевірка розрахункових засобів обліку і схем їх підключення не проводиться (а.с. 30).

26 жовтня 2012 року під час проведення технічної перевірки електроустановок садівничого товариства «Перлина» (перевірки дотримання ПКЕЕ) представниками постачальника електричної енергії в ТП-369 за адресою: Донецька область, Володарський район, селище Первомайське, був виявлений факт порушення пункту 6.40 ПКЕЕ, а саме: «споживач з метою безоблікового споживання електричної енергії провів сховану електричну проводку, виявити яку представниками постачальника електричної енергії при попередніх перевірках, не надавалось можливим. Підключення прихованої електричної проводки здійснено мідним одножильним проводом, перерізом 25,0 мм2, від вступного кабелю споживача в металевій трубі. Провід підключений до автомату, який далі йде під землю».

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що у разі виявлення однією із сторін умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявляла порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Водночас частиною другою статті 637 ЦК України передбачено, що у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилань на ці умови.

Пункт 4.4 типового договору про постачання електричної енергії (Додаток № 3 до ПКЕЕ), аналогічний за змістом викладеному вище пункту 4.4 Договору.

У зв'язку з виявленими недоліками, згідно пункту 8.1.10 ПКЕЕ для приведення розрахункових засобів обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів постачальником складено акт-вимогу № 008088 від 26 жовтня 2012 року, в якому зазначено перелік дій, які необхідно виконати садівничому товариству «Перлина» для усунення виявлених порушень, у строк до 12 листопада 2012 року (а.с. 27).

Актом перевірки виконання вимог № 001803 від 02 листопада 2012 року встановлено, що вимоги енергопостачальної організації викладені в акті-вимозі № 008088 від 26.10.2012 виконано повністю (а.с. 61).

Згідно пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного обліку або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (енергопередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписує тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі пункту 6.40 ПКЕЕ виявлене порушення було зафіксовано в Акті № 001630 від 26 жовтня 2012 року (далі - Акт) (а.с. 25-26).

З огляду на викладене, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку Акту як доказу вчинення позивачем визначеного у даному документі порушення ПКЕЕ.

У розділі Акту «за участю споживача» зазначено, що перевірка проходила за участю голови правління садівничого товариства «Перлина» Авдєєвої Надії Сергіївни, яка була присутня під час проведення спірної перевірки та складання Акта.

Водночас у розділі «зауваження до складання акта» Адєєвою Н.С. зазначено, що «провід підключений до автомата, який далі йде під землю, належить члену садівничого товариства «Перлина» Остроух Леоніду Вікторовичу, який таємно від правління садівничого товариства, змонтував приховану проводку для своєї корисної мети».

Той факт, що на об'єкті відповідача виявлена прихована проводка, сторонами не заперечується. Навіть в запереченнях при підписанні акту Авдєєва Н.С. не заперечує факт існування прихованої проводки, та площу її перерізу.

Крім того, у розділі «підпис представників постачальника електричної енергії», Акт підписано чотирма представниками постачальника електричної енергії.

Також в Акті вказано інвентаризаційні номери засобів вимірювальної техніки (струмовимірювальні кліщі, штангенциркуль), дати їх повірки, за допомогою яких, зокрема, було здійснено вимірювання перерізу проводу.

Враховуючи приписи Методики, господарський суд вважає, що самовільне підключення електропроводки споживача до електричних мереж поза розрахунковими засобами обліку є порушенням ПКЕЕ, тобто порушенням є сам факт здійснення процедури з виконання операцій в місцях контактних з'єднань електропроводки. Тобто, порушення є вже сам факт існування прихованої проводки, а не обов'язково факт споживання електроенергії через неї.

Щодо доводів позивача, що відомості у Акті не відповідають фактичним обставинам та схована проводка належить члену садівничого товариства «Перлина» Остроух Леоніду Вікторовичу, який таємно від правління садівничого товариства, змонтував приховану проводку для своєї корисної мети, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з додатком № 2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до Договору від 12 вересня 2011 року ТП-369 з роз'єднувачем трансформатора, вхідні КЛ і ПЛ-0,4 кВ, щит обліку, розподільчі мережі, комутаційне та силове устаткування 0,4 кВ дач знаходиться у межі експлуатаційної відповідальності садівничого товариства «Перлина» (а.с. 22).

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил охорони електричних мереж.

Зі змісту вищевказаних правових норм вбачається, що для донарахування споживачу суми електроенергії, визначальним є саме факт порушення ПКЕЕ, який може доводитися, в тому числі, але не виключно, актом. В даному випадку, позивач, не заперечує факт наявності самовільного підключення, але вказує, що в ньому винен не він, а третя особа.

Втім, посилання на відсутність вини позивача не приймаються до уваги, оскільки, по-перше, відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, власність зобов'язує, а по-друге, за договором про постачання електроенергії, об'єкт, на якому виявлено самовільне підключення, відноситься до зони відповідальності саме позивача, а не інших осіб.

Крім того, пунктом 3.3 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових приладів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про опломбування покладається на власника (користувача) електроустановок або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Твердження позивача про невідповідність змісту Акту фактичним обставинам, господарський суд вважає такими, що не відповідають дійсності. Навіть, у випадку наявності дефекту, факт порушення ПКЕЕ, знайшло своє підтвердження в сукупності інших доказів.

Порядок складання актів про порушення ПКЕЕ визначено пунктами 6.41 та 6.42 ПКЕЕ та розділом 4 Методики.

Отже, складений представниками енергопостачальної організації Акт містить викладення обставин виявленого порушення, посилання на відповідні пункти ПКЕЕ, в Акті зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, зокрема, меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів, наявних у схеми підключення, зазначена точка самовільного підключення, а тому Акт містить всі необхідні вихідні та достатні дані для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, тобто суми завданих споживачем збитків.

Аналогічної позиції дотримується у свої письмових поясненнях Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (а.с. 144-146).

Приймаючи до уваги, що Акт містить детальний виклад допущеного позивачем порушення ПКЕЕ, а також містить усі необхідні для оформлення цього документу дані, встановлені чинним законодавством, господарський суд дійшов висновку, що Акт є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення, вказаного у цьому документі.

З матеріалів справи вбачається, що дії представників постачальника повністю відповідали вимогам ПКЕЕ, та Акт складено відповідно до вимог цих Правил.

Наразі, Акт складено у двох примірниках, один із яких вручено Авдєєвій Н.С. особисто під розпис, про що свідчить відповідна відмітка на його зворотній частині.

Пункт 6.40 ПКЕЕ передбачає, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика).

Доречно зауважити, що нормами ПКЕЕ та Методики підставою для здійснення нарахування постачальником збитків у вигляді вартості не облікованої електричної енергії є факти встановлені актом перевірки вищевказаних порушень, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Всі вказані порушення пов'язані з пошкодженням розрахункових засобів обліку, пломб (порушення їх цілісності чи відсутність пломб) або самовільним підключенням електроустановок до електричної мережі.

Даною методикою передбачено, що вона застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, як зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (підпункту 7 пункту 2.1 Методики).

Згідно пункту 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики, а саме Wдоб.с.п. = P с.п · t вик.с.п,

де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази:

Рс.п = I · Uном. фаз.· cos(фі);

у разі підключення до трьох фаз

Рс.п. = 3 · I · Uном.фаз. · cos(фі),

де I - сила струму, визначена, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення до мережі та допустимого тривалого струму, який може ними протікати (згідно з главою 1.3 ПУЕ), A;

При цьому, поперечна площа проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Отже, поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, (необхідний показник для обрахування обсягу недорахованої електроенергії згідно формули 2.7) встановлюється на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за п'ять робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (абзац третій пункту 6.42 ПКЕЕ).

Матеріали справи свідчать, що відповідач був своєчасно та належний чином повідомлений про час і дату засідання комісії з розгляду Акту, яке відбудеться 13 листопада 2012 року, про що свідчить відповідне повідомлення (а.с. 63).

Факт отримання відповідачем повідомлення підтверджується відміткою, зробленою представником відповідача на другому його примірнику 05 листопада 2012 року.

ПКЕЕ передбачено, що рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоком споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом тридцяти календарних днів від дня отримання рахунку (абзац четвертий пункту 6.42 ПКЕЕ).

Згідно з пунктом 6.43 ПКЕЕ, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачам на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

13 листопада 2012 року в присутності представника відповідача в особі керівника голови правління садівничого товариства «Перлина» Авдєєвої Н.С. відбулось засідання комісії з розгляду вищевказаного Акту, та протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії прийнято рішення, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ за період з 12 вересня 2011 року по 29 жовтня 2012 року складає 73 774 кВт/год на загальну суму 26 977,69 гривень.

Засідання комісії було оформлено протоколом № 15 від 13 листопада 2012 року(а.с. 64).

Згідно пояснень представника відповідача та доданого до справи розрахунку спірної суми, розрахунок здійснено у відповідності до вимог Методики (а.с. 65).

Позивач з прийнятим рішення не погодився та звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії в обсязі 73 774 кВт/год на суму 26 977,69 гривень, оформлену протоколом комісії № 15 від 13 листопада 2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Право на захист розглядається як суб'єктивне цивільне право, яке виникає у особи у разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, невизнання цього права або оспорювання цивільного права.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи встановлені статтею 1 ГПК України.

Стаття 13 Конституції України закріплює обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Статями 24-27 Закону України «Про електроенергетику» передбачені права, обов'язки споживачів та постачальників електроенергії, а також відповідальність за їх порушення.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії, зокрема, посилається на той факт, що розрахунок вартості недоврахованої електроенергії було здійснено з порушенням встановленої Методики.

При наданні правової оцінки оспорюваному рішенню в частині правомірності застосування відповідачем Методики при застосуванні до позивача оперативно-господарських санкцій, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок вартості недоврахованої електроенергії здійснено з 12 вересня 2011 року (дати останньої технічної перевірки) по 29 жовтня 2012 року (дати виявлення порушення).

Абзацом першим пункту 3.33 ПКЕЕ передбачено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Як вже вище зазначалось по тексту рішення, останній контрольний огляд на об'єкті споживача проводився 27 вересня 2012 року, про що складено акт контрольного огляду засобів обліку № 330137 (а.с. 30).

На підставі вказаного, та з урахуванням того, що для виявлення самовільного підключення представники постачальника не використовували спеціальні технічні засоби та не проводили часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблюваних матеріалів, можна зробити висновок, що самовільне підключення було здійснено поза приладом обліку відкритим шляхом, тобто виявлене порушення, можливо було виявити при проведені контрольного огляду засобу обліку, який електропередавальна організація має здійснювати не рідше одного разу на шість місяців.

Враховуючи вищенаведене, нарахування на підставі Акта має бути здійснено за формулою 2.7 Методики від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Водночас матеріали справи не містять належних доказів встановлення споживачем пристрою (прихованої проводки), що занижує покази приладу обліку, вчинення інших дій, що призвели до недообліку спожитої електроенергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості.

Таким чином, період в оспорюваному рішення визначний відповідачем невірно.

Шляхом дослідження доданих до позову та в процесі розгляду спору документів, а також викладених позивачем письмових та усних поясненнях, враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії в обсязі 73 774 кВт/год на суму 26 977,69 гривень, є оперативно-господарською санкцією відповідача до споживача.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина перша статті 216 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

У відповідності до частини першої статі 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Застосування відповідачем санкції до позивача (споживача) визначено у пункті 4.4 Договору, зокрема, і за порушення умов Договору, за які законодавством передбачено застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо.

Тобто, за своїм змістом санкції в договорі є заходами організаційного характеру, несприятливими для порушника зобов'язання, спрямованими на досягнення належного виконання договору; в результаті їх застосування не змінюється зміст первинного зобов'язання.

Відтак, виокремлення ознак таких санкцій можливо, виходячи з положень закріплених в частині першій та другій статті 235 ГК України.

Статтею 236 ГК України, встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення енергопостачальної організації про нарахування вартості недооблікованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.

За частиною другою статтею 237 ГК України, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 ПКЕЕ.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010, яка є обов'язковою для господарського суду згідно приписів статті 111-28 ГПК України.

Встановлені судом обставини, аналогічні викладеним в письмових пояснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази у підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії в обсязі 73 774 кВт/год на суму 26 977,69 гривень, оформлена протоколом комісії № 15 від 13 листопада 2012 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки єдиною і вирішальною обставиною для застосування оперативно-господарських санкцій у галузі споживання електричної енергії є встановлення факту вчинення порушення, сам по собі факт скасування в судовому порядку рішення про застосування цих санкцій виключно з формальних підстав, тобто за умови неспростування самого факту допущеного порушення, суд зазначає, що енергопостачальна організація вправі повторно розглядати акти про порушення та приймати рішення за результатами їх розгляду.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.11.2011, визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За приписами статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VI станом на 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 гривень.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати (1 147,00 гривень).

Наразі, із доданої до позовної заяви квитанції № 438 від 22 листопада 2012 року вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 609,50 гривень, тобто судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 462,50 гривень.

Пунктом 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи те, що за приписами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то сума судового збору у розмірі 462,50 гривень, яка сплачена на підставі квитанції від № 438 від 22 листопада 2012 року на суму 1 609,50 гривень, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, ст. 129 Конституції України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442, Закону України «Про електроенергетику», ст. ст. 11, 16, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 20, 67, 179, 235-237, 275 ГК України, керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Скасувати оперативно-господарську санкцію Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268), оформлену протоколом № 15 від 13 листопада 2012 року щодо донарахування Садівничому товариству «Перлина» (87550, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Олімпійська, будинок № 61, квартира № 55; код ЄДРПОУ - 34626609) вартості недоврахованої електроенергії в обсязі 73 774 кВт/год на суму 26 977,69 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Садівничого товариства «Перлина» (87550, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Олімпійська, будинок № 61, квартира № 55; код ЄДРПОУ - 34626609, відомості про рахунки в установах банків відсутні) судовий збір у розмірі 1 147,00 гривень.

Повернути Садівничому товариству «Перлина» (87550, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Олімпійська, будинок № 61, квартира № 55; код ЄДРПОУ - 34626609, відомості про рахунки в установах банків відсутні) з державного бюджету України суму судового збору в розмірі 462,50 гривень, сплаченого на підставі квитанції від № 438 від 22 листопада 2012 року на суму 1 609,50 гривень.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 21.03.2013 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2013.

Суддя Фурсова С.М.