Рішення

від 19.03.2013 по справі 910/2360/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2360/13 19.03.13 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Барс Ентерпрайз»;

про стягнення 23 360,07 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Кошман А. С., представник, довіреність №33 від 06.06.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 р. порушено провадження у справі №910/2360/13, розгляд справи призначено на 26.02.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2013 р. відкладено розгляд справи до 19.03.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до Господарського суду позовній заяві просить суд стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України суму основної заборгованості у розмірі 21 364,65 грн., 74,09 грн. інфляційних втрат, 1 281,29 грн. пені, 690,07 грн. штрафу; стягнути з відповідача на користь позивача 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України суму основної заборгованості у розмірі 26 281,57 грн., 1 594,21 грн. пені, 169,76 грн. інфляційних втрат, 788,45 грн. штрафу, а також стягнути з відповідача на користь позивача 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить відмітка відділу канцелярії на звороті ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, а також поштовий конверт, який повернувся на адресу суду у зв'язку із закінчення терміну його зберігання у поштовому відділенні, який підтверджує факт направлення ухвали на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Барс Ентерпрайз» (орендар) 18.12.2006 року було укладено договір оренди №3772 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 70,30 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, 12 поверх, кімнати №1209, 1213, що знаходиться на балансі Державного підприємства Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів, вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.07.2006 року 248 322,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.4. договору, у разі припинення або розірвання цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.

Орендар повертає майно орендодавцю/балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором.

Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - жовтень 2006 року: 2 165,62 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

У п.3.2. договору зазначено, що орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад, грудень 2006 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3. договору, перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Згідно з п. 3.5. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.6. договору, подавати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та, на вимогу орендодавця, на розрахунковий рахунок балансоутримувача до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним. Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на директора та головного бухгалтера орендаря.

Згідно з п. 5.7. договору, орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві/балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві/балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пунктом 5.14. договору передбачено, що в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафних санкцій за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.

Цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 18.12.2006 року до 18.11.2007 року включно (п. 10.1. договору).

У п. 10.5. договору зазначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з врахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Додатковим договором №1 від 06.03.2007 року про внесення змін до договору оренди №3772 від 18.12.2006 року сторони домовилися абзац 1 п. 3.1. розділу 3 договору оренди викласти в такій редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку - січень 2007 року: 3 336,66 грн.».

У договорі №3772/02 від 13.04.2010 року про внесення змін до договору оренди №3772 від 18.12.2010 року зазначено, що пункт 1.1. договору оренди викладено у такій редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 19,00 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, 12 поверх, кімната №1213, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2009 року і становить 133 216,22 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.».

Пункт 3.1. договору оренди сторони домовилися викласти в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2010 року: 1 744,81 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.».

Договір оренди №3772 від 18.12.2006 року продовжено на 11 місяців до 18.08.2010 року (п. 4 договору №3772/02).

11.06.2012 року між сторонами було укладено договір №3772/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №3772 від 18.12.2006 року, у якому сторони домовилися п. 3.1. договору оренди викласти в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011 року: 2 339,13 грн.».

Також сторони домовилися у договорі №3772/03 розділ 3 договору оренди №3772 від 18.12.2006 року доповнити п. 3.8.: «У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості».

Пункт 5.14. договору оренди сторони виклали в наступній редакції: «У разі розірвання за згодою сторін договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.».

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 70,30 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, 12 поверх, кімнати №1209, 1213, що знаходиться на балансі Державного підприємства Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів, вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.07.2006 року 248 322,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач надав суду акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44 від 18.12.2006, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.

01.02.2010 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі (повернення) в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, відповідно до якого орендар повертає, а орендодавець приймає з користування нерухоме майно загальною площею 51,30 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, 12 поверх, кімната №1209.

Отже, в оренді залишилося майно площею 19,00 кв. м.

У договорі №3772/02 від 13.04.2010 року про внесення змін до договору оренди №3772 від 18.12.2010 року зазначено, що пункт 1.1. договору оренди викладено у такій редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 19,00 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, 12 поверх, кімната №1213, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2009 року і становить 133 216,22 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.».

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2. договору).

Пункт 5.14. договору оренди сторони виклали в наступній редакції: «У разі розірвання за згодою сторін договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.» (договір №3772/03).

Матеріали справи не містять зворотного акту приймання-передавання, який би підтверджував повернення орендарем орендодавцеві орендованого майна площею 19,00 кв. м.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - жовтень 2006 року: 2 165,62 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

У п.3.2. договору зазначено, що орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад, грудень 2006 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3. договору, перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Додатковим договором №1 від 06.03.2007 року про внесення змін до договору оренди №3772 від 18.12.2006 року сторони домовилися абзац 1 п. 3.1. розділу 3 договору оренди викласти в такій редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку - січень 2007 року: 3 336,66 грн.».

Пункт 3.1. договору оренди сторони домовилися викласти в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2010 року: 1 744,81 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.» (договір №3772/02).

11.06.2012 року між сторонами було укладено договір №3772/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №3772 від 18.12.2006 року, у якому сторони домовилися п. 3.1. договору оренди викласти в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011 року: 2 339,13 грн.».

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що зобов'язання по сплаті орендних платежів виконано відповідачем не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по сплаті орендних платежів за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року включно становить 26 281,57 грн.

Відповідно до п. 5.6. договору, подавати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та, на вимогу орендодавця, на розрахунковий рахунок балансоутримувача до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним. Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на директора та головного бухгалтера орендаря.

Матеріали справи не містять таких копій платіжних доручень, які б підтверджували сплату відповідачем в дохід державного бюджету орендної плати в розмірі 70% від загального розміру оренди.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості по сплаті орендних платежів підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 594,21 грн. пені, 169,76 грн. інфляційних втрат, 788,45 грн. штрафу.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.5. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Також сторони домовилися у договорі №3772/03 розділ 3 договору оренди №3772 від 18.12.2006 року доповнити п. 3.8.: «У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості».

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Необхідно звернути увагу на те, що, як вже зазначалося, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6 частини 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарський судів», за змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Згідно з п. 3.5. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлена можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати, то господарський суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню за весь період прострочення.

Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 31.01.2011 року у справі №41/103.

Враховуючи те, що господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача в дохід державного бюджету підлягає 1 594,21 грн. пені.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Так як заборгованість у відповідача по сплаті орендних платежів існує більше, ніж за три місяці, то стягненню з останнього підлягає ще 788,45 грн. штрафу.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

За період прострочення платежу сукупний індекс інфляції становив 1,002, відповідно розмір інфляційних втрат склав 51,77 грн., а не 169,76 грн., як зазначив позивач.

Отже, вказана вимога позивача підлягає частковому задоволенню.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір,

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Барс Ентерпрайз» (інд. 03150, м. Київ, вул. Боженка, 127, код ЄДРПОУ 21519137) в дохід Державного бюджету України 26 281 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 57 коп. заборгованості, 1 594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 21 коп. пені, 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 45 коп. штрафу, 51 (п'ятдесят одна) грн. 77 коп. інфляційних втрат. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Барс Ентерпрайз» (інд. 03150, м. Київ, вул. Боженка, 127, код ЄДРПОУ 21519137) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву 1 713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 27.03.2013 р.