Постанова

від 12.03.2013 по справі 826/741/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2013 року 16:49 № 826/741/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Лисенко С.П.,

від відповідача: Микитчик Г.В.,

від третіх осіб: Пустовойта С.В., ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві до треті особи:Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України по Київській області та м. Києву 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Білд-Рем Монтаж» 2. ОСОБА_4 про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-1 від 12.09.2012 року, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві (далі - позивач, управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві) з позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві (далі - відповідач, Теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву) про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акта про нещасний випадок за формою Н-1 від 12.09.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, у відповідності до ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Білд-Рем Монтаж» (далі - ТОВ «Білд-Рем Монтаж»).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року, враховуючи те, що оскаржувані акти були складені за результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_4, суд залучив вказану особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Теруправлінням Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву в порушення вимог пункту 2 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, було затверджено акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 червня 2012 року з ОСОБА_4, за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-1 від 12.09.2012 року, оскільки між ТОВ «Білд-Рем Монтаж» та ОСОБА_4 не існувало трудових правовідносин.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що комісія спеціального розслідування провела розслідування нещасного випадку відповідно до вимог чинного законодавства, зібрала необхідні докази, на підставі чого були складені акти Н-5 та Н-1. Представник пояснив, що між ТОВ «Білд-Рем Монтаж» та ОСОБА_4 мали місце відносини, які містять ознаки трудових, нещасний випадок стався під час виконання останнім своїх трудових обов'язків, тому комісія спеціального розслідування дійшла обґрунтованого висновку про пов'язаність нещасного випадку з виробництвом. Також представник відповідача вважає, що позивач не наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про скасування актів Н-5 та Н-1 та не довів порушеного права в зв'язку з складенням оскаржуваних актів.

Представник третьої особи ТОВ «Білд-Рем Монтаж» Пустовойт С.В. та третя особа ОСОБА_4 на позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити, при цьому пояснивши, що ОСОБА_4 не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Білд-Рем Монтаж», йому не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, єдиний соціальних внесок за нього не сплачувався, трудова книжка до ТОВ «Білд-Рем Монтаж» ОСОБА_4 не надавалась. ОСОБА_4 в дійсності виконував роботи за замовленням ТОВ «Білд-Рем Монтаж» на підставі цивільно-правових угод.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

13 червня 2012 року на об'єкті будівництва житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими і торговими приміщеннями та паркінгом на земельній ділянці, обмеженої Харківським шосе і вулицею Лохвицькою та гаражно-будівельним кооперативом «Скіф» у Дніпровському районі м. Києва в секції № 6 житлового комплексу, стався нещасний випадок з різальником бетонних та залізобетонних виробів Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд-Рем Монтаж» ОСОБА_4

Наказом Теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві від 14.06.2012 № 170-Т було утворено Комісію зі спеціального розслідування зазначеного нещасного випадку. За підсумками роботи комісії було складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, якими визнано нещасний випадок, що стався 13.06.2012 з ОСОБА_4 таким, що пов'язаний з виробництвом згідно з пунктом 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, оскільки нещасний випадок стався під час виконання потерпілим трудових обов'язків і перебування його на робочому місці.

З таким висновком комісії не погодилися два члени комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку: завідувач сектору обліку та звітності - страховий експерт з охорони праці відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві Дузь О.М. та директор ТОВ «Білд-Рем Монтаж» Пустовойт С.В., висловивши окремі думки. Окремі думки наведених осіб мотивовано тим, що потерпілий виконував роботи на об'єкті будівництва на підставі укладеного з субпідрядником цивільно-правового договору, в той час, як відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, пов'язаними з виробництвом визнаються лише ті нещасні випадки, які сталися з особами, які працюють на умовах трудового договору на час настання нещасного випадку з ними.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроукоінвестбуд» та ТОВ «Білд-Рем Монтаж» було укладено Договір субпідряду від 08.06.2012 № 08/06/12, відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник ТОВ «Білд-Рем Монтаж» зобов'язується своїми силами і засобами за завданням підрядника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроукоінвестбуд» виконати загально-будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 19.

На підставі вказаного договору субпідряду від 08.06.2012 № 08/06/12 між ТОВ «Білд-Рем Монтаж» та ОСОБА_4 було укладено Договір про виконання робіт від 11.06.2012, відповідно до п. 1.1 та п. 2.2 якого Замовник (ТОВ «Білд-Рем Монтаж») доручає, а Виконавець (ОСОБА_4.) зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов даного Договору роботи - свердління отворів під інженерні мережі в секціях № 5-6 на будівництві житлового комплексу «Мегасіті» по вул. Харківське шосе, 19 у м. Києві , а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.1 Договору про виконання робіт від 11.06.2012, Виконавець зобов'язаний своїми силами якісно і в установлені строки виконати роботи, зазначені у п. 2.1 Договору. Під час виконання робіт Виконавець зобов'язаний дотримуватися необхідних заходів з техніки безпеки та пожежної безпеки. Виконувати ст. 14 Закону України «Про охорону праці».

Пунктом 4.2. вказаного Договору встановлено, що виплата винагороди Виконавцеві здійснюється Замовником не пізніше трьох днів з моменту підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт.

За умовами пункту 5.1 Договору Виконавець зобов'язується розпочати виконання робіт з 11 червня 2012 року та виконати роботи у строк до 10 липня 2012 року.

Одночасно, директором ТОВ «Білд-Рем Монтаж» було видано наказ по особовому складу від 11.06.2012 № ОК-3 про прийняття ОСОБА_4 з 11.06.2012 оператором установки різки по бетону за трудовою угодою на підставі його заяви.

Проте, у матеріалах спеціального розслідування нещасного випадку заява ОСОБА_4 про прийняття його на роботу відсутня, з наказом по особовому складу від 11.06.2012 № ОК-3 про прийняття на роботу його не ознайомлено, у трудовій книжці ОСОБА_4 запис про його прийняття на роботу до ТОВ «Білд-Рем Монтаж» відсутній. Сам ОСОБА_4 факт перебування у трудових відносинах з ТОВ «Білд-Рем Монтаж» під час настання нещасного випадку із ним 13.06.2012 заперечує.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_4 пройшов вступний інструктаж та інструктаж з питань охорони праці на робочому місці перед початком виконання робіт, що підтверджується відповідними записами в журналах реєстрації інструктажів.

У свої пояснювальній записці від 14.08.2012, яку ОСОБА_4 було надано Комісії зі спеціального розслідування, він зазначає, що під час настання нещасного випадку виконував роботи на підставі договору підряду у зручний для себе час та на свій страх і ризик.

Допитані у судовому засіданні свідки - працівники ТОВ «Білд-Рем Монтаж» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що ОСОБА_4 не був підпорядкований правилам внутрішнього трудового розпорядку та під час видання директором ТОВ «Білд-Рем Монтаж» перед початком робочого дня нарядів на виконання робіт присутній не був, виконував роботи окремо у зручний для нього час.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 19 вересня 1999 року № 1105 та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Пунктом 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 встановлено, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Згідно п. 6 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 408/2011, Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України є територіальним органом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України.

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці», відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до частини першої ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування 14 січня 1998 року № 16/98-ВР страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Частиною першою ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються, зокрема, акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Аналізуючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок за формою Н-1 в сукупності з іншими необхідними документами підтверджують право потерпілого на відшкодування шкоди за законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.

Згідно ст. 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування , накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку .

Отже, звертаючись до суду з вимогами про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, робочі органи Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України у відповідних правовідносинах діють на виконання владних управлінських функцій, встановлених законодавством про охорону праці та виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону праці» дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Пунктом 2 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 встановлено, що дія цього Порядку поширюється на працівників , у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем.

Згідно з абзацом першим п. 7 зазначеного Порядку, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків , внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків , внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

З наведеного випливає, що розслідуванню підлягають лише ті нещасні випадки, які сталися з особами, які перебувають у трудових відносинах з підприємства, установами, організаціями, на яких стався нещасний випадок під час виконання ними трудових обов'язків.

Пунктом 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки із смертельними наслідками;

групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;

випадки смерті працівників на підприємстві;

випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;

нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

За правилами п. 38 вказаного Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

До складу спеціальної комісії входять:

посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);

представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній або нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках);

представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);

представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку;

представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, або такого закладу за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);

представник Держсільгоспінспекції у разі, коли нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в ній сільськогосподарських машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, обладнання тваринницьких ферм, посівних та збиральних машин).

Потерпілий, члени його сім'ї або уповноважена особа, яка представляє його інтереси, не входять до складу спеціальної комісії, але мають право брати участь у засіданнях спеціальної комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови спеціальної комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Голова спеціальної комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого, членів його сім'ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їх права і запросити до співпраці.

Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Держпраці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку.

Згідно з п. 42 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 спеціальна комісія зобов'язана:

1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку;

2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

3) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);

5) з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

6) визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

7) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

8) зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім'ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз'яснення їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

Відповідно до п. 47 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

Абзацом четвертим цього пункту встановлено, що акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 54 вказаного Порядку передбачено, що у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Поняття «трудового договору» наведено у статті 21 Кодексу законів про працю України, згідно якого трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_4 в день настання нещасного випадку виконував роботу зі свердління отворів під інженерні мережі в секціях № 5-6 на будівництві житлового комплексу «Мегасіті» по вул. Харківське шосе, 19 у м. Києві, виконання якої обумовлене укладеним між ним та ТОВ «Білд-Рем Монтаж» Договором про виконання робіт від 11.06.2012.

На переконання суду, з п. 2.1 Договору про виконання робіт від 11.06.2012 випливає, що вказаним пунктом Договору визначено кінцевий обсяг робіт, що не є характерною ознакою трудових відносин, оскільки трудовий процес регламентується у часі, а не за обсягом робіт.

Договором також передбачено прийняття робіт за актом здавання-приймання виконаних робіт, що є істотною ознакою цивільно-правових договорів та не притаманне трудовим відносинам.

Станом на час розгляду справи в суді, зазначений договір сторонами не розірваний, ніким не скасований та не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

ОСОБА_4, приступаючи до виконання обумовленої наведеним договором роботи, завдань від керівника ТОВ «Білд-Рем Монтаж» на виконання роботи не отримував, правилам внутрішнього трудового розпорядку не підпорядковувався, що підтверджується поясненнями представника ТОВ «Білд-Рем Монтаж», ОСОБА_4 та показаннями свідків.

Укладаючи Договір про виконання робіт від 11.06.2012, ОСОБА_4 заяву про прийняття на роботу не подавав, з наказом про прийняття на роботу не ознайомлювався, трудову книжку до ТОВ «Білд-Рем Монтаж» не надавав, документи, які містять персональні дані, необхідні для оформлення трудових відносин (картка про присвоєння ідентифікаційного номеру, копія паспорту тощо) також не надавав.

У свою чергу, ТОВ «Білд-Рем Монтаж» табелювання обліку робочого часу ОСОБА_4 не здійснювало, заробітну плату ОСОБА_4 не нараховувало та не виплачувало, єдиний соціальний внесок за ОСОБА_4 також не сплачувало.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування наведених обставин.

Твердження відповідача про те, що договір про виконання робіт від 11.06.2012, укладений між ТОВ «Білд-Рем Монтаж» та ОСОБА_4, містить ознаки трудового договору є не доведеним, оскільки даний договір не містить основних ознак трудового договору, таких як: умови про прийняття особи на роботу та місце його роботи; умови про трудову функцію, яку виконуватиме працівник (його посаду, професію, спеціальність, кваліфікацію, тощо); умови про час початку роботи, про розмір заробітної плати працівника, про підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку, тощо.

Надаючи оцінку наявному у матеріалах справи листу Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві від 17.07.2012 № 26/05-11/542, в якому наводиться єдина ознака трудового договору у тексті Договору про виконання робіт від 11.06.2012, укладеного між ТОВ «Білд-Рем Монтаж» та ОСОБА_4 - дотримання його виконавцем ст. 14 Закону України «Про охорону праці», суд констатує, що до повноважень Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві не відноситься питання надання роз'яснень щодо правомірності допущення фізичних осіб до роботи на будівельних об'єктах, про що зазначено у самому листі.

Крім того, з огляду на відсутність у договору про виконання робіт від 11.06.2012, укладеного між ТОВ «Білд-Рем Монтаж» та ОСОБА_4, основних ознак трудового договору та відсутність здобутих в судовому засіданні доказів, які б свідчили про фактичне існування між сторонами трудових відносин, суд вважає, що окрема умова договору не може впливати на його правову природу в цілому.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про неправомірність проведення розслідування нещасного випадку, який стався 13 червня 2012 року з ОСОБА_4 та складення і затвердження за наслідками такого розслідування акту спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 12.09.2012.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і відповідно позов підлягає задоволенню.

Щодо строку звернення до суду, то на думку суду, позивачем дотримано шестимісячний строк встановлений статтею 99 КАС України, позаяк про порушене право позивач міг дізнатись після затвердження актів форми Н-1 та Н-5 12.09.2012 р., а до суду позивач звернувся 16.03.2013 р. шляхом направлення позову поштою, тобто в межах шестимісячного строку.

Оскільки спір вирішено на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13.06.2012 року о 15 год.30 хв. в ТОВ «Білд-Рем Монтаж» (код ЄДРПОУ 36241380) за формою Н-5, затверджений Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України по Київській області та м. Києву 12.09.2012 року.

3. Скасувати акт № 1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, що стався з ОСОБА_4, за формою Н-1, затверджений Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України по Київській області та м. Києву 12.09.2012 року.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 18 березня 2013 року.