Рішення

від 26.03.2013 по справі 922/909/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 922/909/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром" (смт. Новоамвросіївське) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд" ( м. Харків) про про стягнення 41652 грн. за участю представників сторін:

позивача - Акімова М.П., довіреність № 417 від 01.03.2013 р.;

відповідача - Моісеєва М.С., довіреність від 20.03.2013 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпром" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд" 41652 грн. заборгованості та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок винних дій відповідача було знищено товар, переданий йому для здійснення доставки за договором № 06-12 від 20.02.2012 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 березня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 березня 2013 року.

25 березня 2013 року відповідача надав заяву, в якій визнавав позовні вимоги у повному обсязі, та зазначив, що відповідач дійсно рухаючись по маршруту п. Новоамвросієвське - м. Ладижин 12.08.2012 р. о 10 годині на 329 км+ 450 м автодороги М-04 Знам"янка - Луганськ - Ізварине водій Ковальчук С.А. не вибрав безпечну швидкість, державний номер АМ4992ХТ з довіреним ТОВ "ДВ-ТРАНСТРЕЙД" вантажем в"їхав у кювет, здійснив наїзд на дерево, що призвело до знищення вантажу, а саме 900 листів шиферу на 8 піддонах в повному обсязі, що було засвідчено актом від 16.08.2012 р., та вищевказаними діями позивачу було завдано збитків на загальну суму 41652 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 26.03.2013 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнавав у повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

20 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпром" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд" (відповідач) був укладений договір № 06-12, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язується систематично здійснювати доставку ввірених йому вантажів в пункти призначення та видавати особам, які мають право на отримання таких вантажів, а позивач, в свою чергу, оплачувати за перевезення вантажів встановлену плату.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що предмет (вантаж), обсяг та маршрут перевезення, а також дата подання відповідачем своїх транспортних засобів під завантаження у кожному конкретному випадку визначаються заявками позивача (які можуть бути як письмові, так і усні) та оформлюються сторонами відповідними товарно - транспортними накладними.

На виконання умов вказаного договору позивач довірив відповідачу здійснення доставки вантажу, а саме 900 листів шиферу 8-мі хвильового на 8 піддонах, загальною вартістю 41652 грн., що підтверджується видатковою накладною № У000001130 від 11.08.2012 р. та товарно - транспортною накладною від 11.08.2012 р.

Доставку здійснював водій Ковальчук С.А. на автотранспорті ДАФ, державний номер АМ6839ВН, причепі - державний номер АМ4992 ХТ.

Рухаючись по маршруту п. Новоамвросієвське - м. Ладижин 12.08.2012 р. о 10 годині на 329км+450м автодороги М-04 Знам"янка - Луганськ - Ізварине Ковальчук С.А. не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого вищевказаний автотранспорт з причепом з довіреним відповідачу вантажем в"їхав у кювет, здійснив наїзд на дерево, що призвело до знищення вантажу, а саме 900 листів шиферу на 8 піддонах, в повному, що було засвідчено актом від 16.08.2012 р. Вказаний акт був підписаний водієм відповідача Ковальчуком С.А. та представниками продавця вантажу - логістом Фесенко І.Ю., комірником - Малик С.М., начальником ОТК Поповою Г.М.

У зв"язку з нанесенням позивачу збитків був складений акт списання матеріальних цінностей, у зв"язку з їх знищенням внаслідок ДТП від 12.08.2012 р. та визнані такими, що підлягають списанню.

По бухгалтерському обліку позивача були здійснені наступні проведення: Д94 "Настечи та втрати від псування цінностей" - 41652 грн., К10 "Матеріали" - 41652 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою № 1487 від 30.11.2012 р..

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань, у відповідача виникла заборгованість у сумі 41652 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно ч.2 ст.14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Згідно ч. І ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Згідно ч.2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

В силу вимог ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 133 Статуту автомобільного транспорту передбачено, що автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема, внаслідок вини вантажовідправника (вантажоодержувача).

Відповідно до п. 3.2 договору, за втрату, недостачу, пошкодження або спричинення збитку відповідач несе відповідальність в порядку, встановленому ст. 314 ГК України.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та визнані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 41652 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 909, 920 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Транстрейд" (61012, м. Харків, вул. Ярославська, 13/18, р/р № 26005060711665 в Харківському ГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код 36815152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром" (87333, Донецька область, смт. Новоамвросієвське, вул. 12 Грудня, б.16, р/р № 2600801965560 в Донецькій філії ПАТ "Кредобанк" м. Донецьк, МФО 325365, код 31623469) 41652 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.03.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.