cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2013 року справа № 919/87/13-г
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5,
ідентифікаційний код 25750044)
до Малого приватного підприємства "СПЛ"
(99022, м.Севастополь, вул. Горпищенка, 62, кв.37
ідентифікаційний код 22242726)
про стягнення 73 462,27 грн,
за участю представників:
позивача - Бекетової Н.С., довіреність б/н від 29.12.2012;
відповідача - Перекотій О.П., довідка з ЄДРПОУ № 22-369-888 від 21.03.2007,
.
Суть спору:
Фонд комунального майна Севастопольською міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду м. Севастополя із позовом до малого приватного підприємства "СПЛ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 86 925,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням умов Договору оренди нерухомого майна в частині своєчасної сплати орендної плати у період дії Договору.
Ухвалою суду від 14.01.2013 порушено провадження у справі та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Розгляд справи призначений на 24.01.2013.
Ухвалою суду від 24.01.2013 в порядку статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи до 12.03.2013.
12.03.2013 Позивачем подано заяву, в якій уточнено позовні вимоги, просить стягнути з Відповідача 84925,96 грн, з яких: 11369,93 грн - заборгованість з орендної плати, 1003,60 грн - пеня, 2143,99 грн - 30% річних та 70408,44 грн - штраф.
У судовому засіданні судом задоволено зазначену заяву, розгляд справи продовжено з урахуванням зменшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 12.03.2013 продовжено строк розгляду справи до 29.03.2013.
У судових засіданнях 12.03.2013 та 19.03.2013 оголошувались перерви. Черговий розгляд справи призначено на 25.03.2013.
20.03.2013 від Позивача надійшла чергова заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 73 462,27 грн заборгованості, з яких 909,84 грн - пеня, 2143,99 грн - 30% річних та 70408,44 грн - штраф (арк. с. 55-56).
Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Отже, зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, яке може бути ним використано до прийняття рішення у справі. Зважаючи на те, що рішення у справі ще не ухвалене, суд прийняв зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та не надав суду відзив на позовну заяву.
За таких обставин суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних у неї документів, відповідно до статті 75 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача позов, з урахуванням зменшення позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав.
На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, з урахуванням думки представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
20.07.2009 між Позивачем (орендодавець) та Відповідачем (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 59-09 (далі - Договір) (а.с.10-11).
Відповідно до п.1.1 Договору, в редакції Протоколу від 04.06.2010 узгодження змін до Договору (арк. с 21), Орендодавець передає в оренду, а Орендар приймає в оренду вбудоване нежитлове приміщення, площею 23,2 кв.м., місця загального користування площею 14,38 кв.м., розташовані в підвалі п'ятиповерхового житлового будинку, за адресою: м.Севастополь, вул. М.Геловані,1, що знаходиться на балансі КП «РЕП №22» ( далі - Об'єкт оренди).
Пунктом 3.2. Договору, в редакції Протоколу від 04.06.2010 узгодження змін до Договору, встановлено розмір орендної плати на рівні 1955,79 грн (без ПДВ) за місяць оренди та повинно бути перераховано Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця
Пунктом 3.9. Договору, в редакції Протоколу від 04.06.2010 узгодження змін до Договору, за період з 04.06.2010 по 31.07.2010 розмір орендної плати встановлено на рівні 1369,5 грн (без ПДВ) за місяць оренди.
Пунктом 3.3. Договору встановлено, що розмір орендної плати за кожен наступний місяць встановлюється шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому місяцю.
Орендар повинен своєчасно вносити орендну плату Орендодавцю (пункт 4.4.3 Договору).
Строк дії даного договору сторони погодили з моменту підписання та до 02.07.2014 (п. 7.1 Договору).
Відповідно до акту прийому - передачі орендованого майна від 06.12.2012 Орендарем повернуто Орендодавцю вбудовані нежитлові приміщення розташовані у цокольному поверсі п'ятиповерхового житлового будинку загальною площею 37,58 кв.м., у зв'язку з чим Договір припинив свою дію (арк. с 24).
Проте, у період дії Договору Відповідач належним чином вимоги Договору не виконував, орендну плату у повному обсязі та своєчасно не вносив, у зв'язку з чим за період з 01.02.2012 по 05.12.2012, за розрахунками Позивача, за ним утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 13 369,93 грн, що й стало підставою звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення боргу з Відповідача за Договором.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно п.4.4.3 Договору, Орендар зобов'язав своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, у тому числі комунальних та експлуатаційних послуг.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання, або неналежне виконання умов Договору.
Так, згідно розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача по розрахункам з орендної плати за період з 01.02.2012 по 05.12.2012 становить 13 369,93 грн. Судом перевірено розрахунок Позивача щодо суми основного боргу та визнано його вірним. Проте заборгованість, яка склалася за цей період, погашена відповідачем 18.03.2013, під час розгляду справи у суді, що підтверджується платіжними дорученнями №21767 від 28.12.2012 та №21786 від 18.03.2013 (арк. с 51,52), а також бухгалтерською довідкою позивача (арк. с. 57).
Як установлено судом, за умовами Договору (пункт 3.2) Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця, а отже, останній платіж за спірний період (лютий - грудень 2012 року) відповідач був зобов'язаний здійснити в строк до 20.12.2012.
Тобто відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання більше ніж на 30 календарних днів, що є господарським правопорушенням.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 30% річних в сумі 2143,99 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.6. Договору передбачено, що у разі, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більш 30 календарних днів , Орендодавець вправі вимагати з орендаря, а Орендар зобов'язав сплатити на користь Орендодавця 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Таким чином, сторони відступили від положень цивільного законодавства та передбачили в Договорі збільшений розмір процентів річних порівняно із тим, який встановлено статтею 625 ЦК України, що є їх правом та проявом принципу свободи договору (статті 3, 6, 627-628 Цивільного кодексу України).
Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання більше ніж на 30 календарних днів, а тому зобов'язаний сплатити позивачеві 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Судом перевірено рахунок Позивача, відповідно до якого відповідачу нараховано 30% річних у розмірі 2143,99 грн та визнано його вірним (арк. с 9-9 зворотний бік), а тому, зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 30% річних від простроченої суми в розмірі 2143,99 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем, з урахуванням зменшення позовних вимог, заявлено до стягнення з Відповідача пеню у розмірі 909,84 грн.
Ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
За приписами ст. 549 ЦК України, статті 230 ГК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною другою ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За результатами перевірки наданого Позивачем розрахунку пені (арк.с. 9) судом визнано його вірним. З урахуванням часткової сплати Відповідачем пені у розмірі 93,76 грн (арк. с 57) суд вважає вимогу Позивача в частині стягнення з Відповідача пені у розмірі 909,84 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 8.7. Договору передбачено, що у разі, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більш ніж 60 календарних днів Орендар зобов'язаний сплатити на користь Орендаря поверх збитків штраф у сумі рівної трьохкратному розміру річної орендної плати за Договором.
На підставі зазначеного, Позивачем нараховано Відповідачу штраф у розмірі 70 408,44 грн.
Судом перевірено розрахунок штрафу, наданий Позивачем (арк. с. 8 зворотний бік) та визнано його вірним. Проте, відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
З урахуванням того, що Відповідачем під час розгляду справи у повному обсязі погашено суму основної заборгованості з орендної плати за Договором, суд вважає можливим зменшити розмір штрафу до 704 грн.
На думку суду, такий розмір відповідальності є адекватним суті вчиненого відповідачем правопорушення та його наслідкам, і відповідає приписам чинного законодавства.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача, витрати Позивача по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства „СПЛ" (ідентифікаційний код 22242726; 99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 62, кв. 37; п/р 26000317520001 в ПАТ „КБ „Приватбанк", м. Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 33213870700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) 3 757,83 грн (три тисячі сімсот п'ятдесят сім гривень 83 коп.) , з яких: 909,84 грн - пеня, 2143,99 грн - 30% річних та 704 грн - штраф.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Малого приватного підприємства „СПЛ" (ідентифікаційний код 22242726; 99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 62, кв. 37; п/р 26000317520001 в ПАТ „КБ „Приватбанк", м. Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 37188003000416 в ГУ ДКС України в м. Севастополі, МФО 824509) судовий збір у сумі 1738,52 грн (одна тисяча сімсот тридцять вісім гривень 50 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити
Повний текст рішення складено 28.03.2013.
Суддя І.А.Харченко
Розсилка рекомендованою кореспонденцією із повідомленням:
1. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради
(вул. Луначарського,5, м. Севастополь, 99011)
2. МПП "СПЛ"
(вул. Горпищенка, 62, кв.37, м.Севастополь, 99022)
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2013 |
Оприлюднено | 28.03.2013 |
Номер документу | 30228284 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Харченко Ігор Арсентійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні