Рішення

від 26.03.2013 по справі 905/773/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 905/773/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засіданні Поцелуйко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, ідентифікаційний код 23599040

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія лаві», м. Маріуполь, ідентифікаційний код 37121515

про: стягнення за договором оренди №1234-І від 27.05.2011р. заборгованості з орендної плати у розмірі 13560,40 грн., за послуги орендодавця - 644,21 грн. та пені у сумі 475,60 грн.

за участю уповноважених представників:

Прокурор - Архипенко Р.І. (діє за посвідченням №013952 від 13.12.2012р.);

від Позивача - Махсма С.О. (за довіреністю б/н від 25.03.2013р.);

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 18.02.2013р. на 04.03.2013р., з 04.03.2013р на 26.03.2013р.

У судовому засіданні 26.03.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Іллічівського району м. Маріуполя (далі - Заявник) в інтересах Управління міського майна Маріупольської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія лаві», м. Маріуполь (далі - Відповідач) про стягнення за договором оренди №1234-І від 27.05.2011р. заборгованості з орендної плати у розмірі 12716,19 грн., за послуги орендодавця - 605,16 грн. та пені у сумі 451,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне за послуги орендодавця за договором на довгострокову оренду нежитлового приміщення №1234-І від 27.05.2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надав договір оренди №1234-І від 27.05.2011р., розрахунок заборгованості, нормативно обґрунтувавши вимоги посиланням на ст. 20 Закону України „Про прокуратуру", ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України.

Позивач надав документи для долучення їх до матеріалів справи (а.с.а.с.17-42, 51-53, 56-60), а також - узгоджену з Прокурором заяву від 18.02.2013р. про збільшення позовних вимог, якою просив стягнути заборгованість за період з квітня по жовтень 2012р. по орендній платі у розмірі 13560,40грн., з оплати послуг орендодавця в сумі 644,21грн. та нараховану пеню у розмірі 475,60грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та витребуваних судом документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресами, визначеними за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.20-21), достовірність яких (відомостей) презюмується за змістом положень ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що за змістом ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вважається належним повідомленням.

Таке повідомлення вважається належним згідно правової позиції, викладеної в абз.1 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р.

У судовому засіданні 26.03.2013р. Прокурор і представник Позивача наполягали на задоволені позову і вирішені спору за наявними матеріалами справи, незважаючи на відсутність представників сторін.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого Відповідача та ненаданням ними певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору з огляду на повноту зібраних доказів у розумінні ст. 77 Кодексу.

Вислухавши у судових засіданнях Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2011р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) на підставі протоколу засідання конкурсної комісії №2 від 12.05.2011р. укладено, нотаріально посвітлено та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів (а.с.11) договір на довгострокову оренду нежитлових приміщень №1234-1 (а.с.а.с. 9-10), згідно п.п.1.1 та 8.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення основних будівель з прибудовами та тамбурами, загальною площею 981,40 кв.м., що складає 3/10 частки, розташоване за адресою: м. Маріуполь, пров. Прокатний, буд. 15 на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядження міської ради, а саме: Літ. А-1, приміщення №4, кімнати 2,3, приміщення №5, кімнати 6-8. тамбур; Літ. Б-1, приміщення №7, кімната 16, окремо стояче, Літ. Б1-1, приміщення №7, кімнати 1а, 1, 4-6, 8-11, окремо стояче, Літ б-1, приміщення №7, кімнати 12-15, тамбур, для використання під склади зі строком дії до 19.05.2021р.

Згідно умов розділу 5 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, яка становить 2570,64 грн. на місяць з розрахунку 6,74 грн. за кв.м., на розрахунковий рахунок Одержувача не пізніше останнього дня поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції.

Повне і своєчасне внесення орендної плати пп. а) п.4.2. договору віднесено до обов'язків Орендаря, за прострочення виконання якого п. 7.3. передбачена відповідальність Орендаря у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежів, що нараховується з 1 числа місяця наступного за звітним..

Поряд із цим, пп.б) п. 4.2. договору покладає на Орендаря обов'язок зі здійснення щомісячної сплати на користь Орендодавця не пізніше останнього дня поточного місяця за послуги з обслуговування Орендаря в загальному розмірі 91,54 грн. разом з ПДВ.

03.06.2011р. орендоване майно було передано Відповідачу за актом приймання-передачі (а.с.37).

Рішенням Господарського суду донецької області від 27.09.2012р. у справі м іж цими ж сторонами №5006/43/108пд/2012 (а.с.а.с. 23-27) договір оренди №1234-1 від 27.05.2011р. було розірвано з мотивів істотного порушення Відповідачем його умов у вигляді заборгованості за період з серпня по березень 2012р., встановленої чинним рішенням Господарського суду Донецької області у справі №5006/12/72/2012. Як вбачається із відомостей програми документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» рішення суду у справі №5006/43/108пд/2012 не оскаржувалося, а отже - набрало законної сили 15.10.2012р.

За змістом п. 2.4. Положення про Управління міського майна маріупольської міської ради (а.с.а.с. 31-33) здійснення повноважень орендодавця міського комунального майна віднесено, серед іншого, до основних напрямків роботи Позивача, тоді як приналежність об'єкту оренди до комунальної власності територіальної громади м. Маріуполя підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.19).

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем за період з квітня 2012р. по жовтень 2012р. (частково) Прокурор і Позивач наполягають на задоволені позовних вимог, визначених заявою про їх збільшення від 18.02.2013р. (а.с.а.с.17, 18).

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів, ухилившись від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків від 14.03.2013р. (а.с.53), складеного та надісланого (а.с.57) Позивачем на виконання вимог суду.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням заяви про їх збільшення (а.с.а.с. 17-18), оскільки згідно ст.ст.22, 29 Господарського процесуального кодексу України Позивач разом і Прокурором управнені до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог, і таке збільшення судом приймається, враховуючи той факт, що період формування остаточно визначеної суми заборгованості передує моменту подання розглядуваного позову.

Крім того, об'єднання всіх заявлених вимог в одному позові цілком відповідає ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків його невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору на оренду нежитлових приміщень №1234-І від 27.05.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з оплати послуг з обслуговування узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договору на оренду нежитлових приміщень №1234-І від 27.05.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щомісячного здійснення орендних платежів та платежів з оплати послуг Орендодавця до останнього числа оплачуваного місяця згідно умов договору на оренду нежитлових приміщень №1234-І від 27.05.2011р. протягом всього періоду його дії - з моменту укладення і до моменту набрання в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України законної сили рішення Господарського суду Донецької області у справі №5006/43/108пд/2012 про його розірвання (15.10.2012р.)

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних доказів у розумінні ст. 34 цього Кодексу, іншого до матеріалів справи не тільки не надав, але й підтвердив нездійснення оплат стягуваних сум, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за договором на оренду нежитлових приміщень №1234-І від 27.05.2011р. за період з квітня по 15 жовтня 2012р. з орендної плати та за послуги орендодавця утворилась та має місце заборгованість в розмірі 13560,40грн. і 644,21грн. відповідно.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості умовам договору та фактичним обставинам взаємовідносин сторін (припинення нарахування стягуваних платежів після розірвання договору з 15.10.2012р. у відповідності до вимог ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.291 Господарського кодексу України), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтю 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 цього Кодексу. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 6.3 договору на оренду нежитлових приміщень №1234-І від 27.05.2011р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", встановивши відповідність визначення її розміру приписам ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені лише в сумі 474,38грн. Частковість задоволення вимог зумовлено незначними арифметичними недоліками у розрахунках Позивача, викликаними порядком спрощення до цілих чисел у розрахунках.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору стягуються з Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код 23599040) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія лаві», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 37121515) про стягнення за договором оренди №1234-І від 27.05.2011р. заборгованості з орендній плати у розмірі 13560,40грн., за послуги орендодавця - 644,21грн. та пеню у сумі 475,60 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія лаві», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 37121515) на користь місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, р/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401 заборгованість за договору на довгострокову оренду нежитлових приміщень №5777-Ж від 01.01.2011р. з орендної плати в розмірі 13560,4грн. та пені у сумі 474,38грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія лаві», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 37121515) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код 23599040) заборгованість за договором оренди №5777-Ж від 01.01.2011р. за послуги орендодавця в сумі 644,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти вимог щодо пені відмовити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія лаві», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 37121515) в доход державного бюджету судовий збір у розмірі 1720,34грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.03.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2013р.

Суддя Попков Д.О.