Постанова

від 27.03.2013 по справі 815/854/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/854/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 (особисто)

представник позивача - ОСОБА_2 (по довіреності)

представник відповідача - Борисов С.Ю. (по довіреності)

представник відповідача - Жаботинський П.С. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправними та скасування Рішення № 90 від 27.12.2012 року про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_5 до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування Рішення №90 від 27.12.2012 року про накладення штрафу.

У судовому засіданні 25.03.2013 року позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, зазначивши, що 27 грудня 2012 року Державною інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області прийнято рішення № 90 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_5 за порушення законодавства про рекламу, а саме ненадання необхідних для розгляду справи документів, що є порушенням п. 2 ст.26 Закону України "Про рекламу". Вищезазначене рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі невірних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважає, що воно винесено незаконно, пославшись на обставини зазначені у позовній заяві (а.с.3-5).

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які зазначені в запереченнях (а.с.24-26), що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі ст.ст.5, 26 Закону України «Про захист справ споживачів» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.23 цього ж Закону здійснює повноваження щодо застосування штрафних санкцій до порушників законодавства в сфері захисту справ споживачів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його рішень з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Судом встановлено, що при виконанні повноважень по контролю за дотриманням законодавства про рекламу, фахівцями Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області (далі Інспекції) було встановлено ознаки порушень п.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», щодо ненаданя інформації, необхідної для здійснення ними повноважень щодо контролю розповсюдження реклами у м. Одесі, яку витребувано в результаті встановлення розміщення зовнішніх рекламних конструкцій за адресою: м. Одеса, провулок Некрасова, 3 (а.с. 36).

Так, 29.10.2012 року Інспекцією у відповідності до вимог ст.26 Закону України «Про рекламу» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок накладення штрафів за накладення законодавства України про рекламу» від 26.05.2004р. № 693 (далі - Порядок накладення штрафів) було направлено лист № 4220/8 ФОП ОСОБА_5 з вимогою надати Інспекції у п'ятиденний строк необхідні документи для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

04.12.2012 року Інспекцією відповідно до Порядку накладення штрафів за наявними ознаками порушень законодавства про рекламу складено протокол № 143 про порушення законодавства про рекламу, щодо ненадання документів та інформації про вартість розповсюдження реклами, необхідних для розгляду справи, згідно із запитом Інспекції від 29.10.2012 року № 4220/8, який згідно з поштовим повідомленням отримано 14.11.2012 року (а.с.35).

06.12.2012 року у відповідності до п.11 Порядку накладення штрафів, на підставі протоколу № 143 від 04.12.2012 року Інспекцією прийнято рішення про початок розгляду і про порушення законодавства про рекламу (а.с.33). Про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відповідача було повідомлено позивача телефонограмою № 90, яку 11.12.2012 року прийняв менеджер ОСОБА_6 (а.с.32) та листом № 4966/8 від 11.12.2012 року, яку одержано ОСОБА_5 18.12.2012 , що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.31).

19.12.2012 року було складено протокол засідання по справі про порушення законодавства про рекламу № 143/1. Відповідно до розрахунку штрафних санкцій сума санкцій склала 1700 грн. 27.12.2012 року за результатами розгляду справи Інспекцією прийнято Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 90, про що позивача повідомлено листом № 5245 від 27.12.2012 року.

02.01.2013 року ФОП ОСОБА_5 повторно направлено вимогу про надання документів у порядку ч.2 ст. 26 Закону України "Про рекламу".

Судом також встановлено та не заперечується сторонами, що у встановлений строк ФОП ОСОБА_5 не було надано усі необхідні документи або інформацію.

Не погоджуючись із зазначеним Рішенням № 90 від 27.12.2012 року, ФОП ОСОБА_5 оскаржила його у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про його протиправність та задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_5, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулює Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про рекламу», реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-якій спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Судом встановлено, що на зображенні розміщена рекламна конструкція з написом «Юта Плюс» (а.с.36). З наявної в матеріалах справи інформації з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, директором приватної фірми «Юта-Плюс» (ідентифікаційний код 25046167) є ОСОБА_7 (а.с.57-58).

В матеріалах справи також міститься договір між ОСОБА_7 та позивачем ФОП ОСОБА_5 від 31.12.2011 року про користування нежитловим приміщенням (а.с. 10), однак, як пояснила суду позивач, за цією адресою працює лише одна особа ОСОБА_8, який є найманим працівником позивача. До діяльності працівників приватної фірми «Юта-Плюс», які також працюють у приміщенні, позивач відношення не має, та рекламу іншої юридичної особи не розповсюджувала.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, у приміщенні були в наявності реєстраційні документи позивача. Вимога про надання інформації направлялась також керівнику торгово-сервісного центру «Юта-плюс», однак інші заходи щодо встановлення власника рекламної конструкції та притягнення його до відповідальності не вживались, санкції за порушення законодавства про рекламу до приватної фірми «Юта-Плюс» не застосовані.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу», виробником реклами є особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами, рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження, розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Згідно з положеннями ст. 27 зазначеного Закону, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

З аналізу зазначеного, суд дійшов висновку, що Інспекція неправомірно застосувала штрафні санкції саме до ФОП ОСОБА_5, оскільки розповсюджувачем реклами була інша юридична особа, а позивач не є рекламодавцем, виробником або розповсюджувачем реклами в розумінні Закону України «Про рекламу», а тому суд вважає, що порушення ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" з боку позивача відсутні. При цьому суд не приймає до уваги твердження позивача та її представника про неотримання відповідних вимог та повідомлень, оскільки зазначені обставини не впливають на вирішення справи по суті.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представник відповідача не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність свого рішення №90 від 27.12.2012 року та необґрунтованість позовних вимог позивача. Натомість представник позивача, навів та надав допустимі докази порушення відповідачем норм діючого законодавства, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №90 від 27.12.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 27 березня 2013 року.

Суддя Бутенко А.В.

.