Ухвала

від 21.03.2013 по справі 2а/2370/4881/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/4881/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздолля-Інвест» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роздолля-Інвест» (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2012 року №0006072301 та №0006062301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача по взаємовідносинам з ПП «УкрПромСпецКомплект-3» (код ЄДРПОУ 31489369) за липень, жовтень 2011 року, за квітень 2012 року, з СГ-ФО ОСОБА_2 за жовтень 2011 року, з СГ-ФО ОСОБА_3 за червень 2012 року, з ПП «Кайрос» (код ЄДРПОУ 14197526) за квітень 2012 року, за результатами якої 28.11.2012 року складено акт №345/22-21/22790296.

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено податок на прибуток за III-IV квартал 2011 року на суму 54 948,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року на суму 24 214,00 грн., в т.ч. за ІV квартал 2011 року на суму 30 734,00 грн. та занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 20 808,00 грн.; п.198.2, п.198.6 ст.198 Кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2011 року в сумі 21 056,00 грн., за вересень 11 739,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 14 982,00 грн., за квітень 2012 року в сумі 12 912,00 грн., за червень 2012 року в сумі 6 904,00 грн.

10.12.2012 року податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення №0006072301, яким донараховано Позивачу грошове зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 67 593,00 грн. за основним платежем та в розмірі 16 899 грн. за штрафними санкціями та №0006062301, яким Позивачу донараховано грошове зобов»язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 75 756,00 грн. за основним платежем та в розмірі 5 203,00 грн. за штрафними санкціями.

За період, що перевірявся контролюючим органом, Позивач мав взаємовідносини з ПП «УкрПромСпецКомплект-3», СГ-ФО ОСОБА_2, СГ-ФО ОСОБА_3 та ПП «Кайрос».

У підтвердження господарських взаємовідносин Позивача із вказаними особами в матеріалах справи маються відповідні договори, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, факт здійснення господарських операцій за правочинами, укладеними між Позивачем та його контрагентами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що, в свою чергу, дає право платнику податку (Позивачу) на відшкодування податку на додану вартість.

За умови фактичного здійснення господарської операції несплата продавцем податку не є підставою для невключення понесених витрат до складу податкового кредиту.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2012 року №0006072301 та №0006062301.

Частинами 1 та 2 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем на виконання вказаного положення не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Позивачем, в свою чергу, в повному обсязі обгрунтовано заявлені ним позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 26 березня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.