Рішення

від 26.03.2013 по справі 914/781/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.13 Справа№ 914/781/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-Торг», м. Львів

про: стягнення 16 364,76 грн. за Договором № 1350-ЛЬВ від 13.02.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Богуцький Й.Д. (довіреність № 14 від 09.01.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 26.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-Торг», м. Львів про стягнення 16 364,76 грн. за Договором № 1350-ЛЬВ від 13.02.2012 року.

Ухвалою суду від 22.02.2013 року справу призначено до судового розгляду на 12.03.2013 року. Ухвалою суду від 12.03.2013 року розгляд справи відкладено на 26.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 1350-ЛЬВ від 13.02.2012 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 16 364,76 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2013 року виконав, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвали суду від 12.03.2013 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

13 лютого 2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 1350-ЛЬВ (Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної (п. 2.3. Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22 005, 24 грн., про що свідчать видаткові накладні підписані представником відповідача.

Відповідно до п. 4.2. Договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 (тридцяти) днів з дати її поставки.

На момент подання позовної заяви відповідачем отриманий товар оплачено частково, а саме на суму 5 640,48 грн. Отож заборгованість за поставлений товар складає 16 364,76 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Так, відповідно до зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16 364,76 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 364,76 грн. заборгованості. Доказів протилежного відповідач не надав та не спростував обставин, які обґрунтовувались у позовній заяві.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвали суду від 12.03.2013 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив.

Слід зазначити, що на адресу суду не повернулися надіслані відповідачу на юридичну адресу ухвали суду про призначення розгляду справи та відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Серія АБ № 723642 станом на 18.03.2013 року місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-Торг» є: 79010, Львівська область, м. Львів, Личаківський район, вул. Чернігівська, 14. З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи надсилались за належною адресою (79010,м. Львів, вул. Чернігівська, 14). Відтак, при прийнятті рішення суд виходить з того, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи (що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області за №№ 258, 326), відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1720,50 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 218 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-Торг», 79010, м. Львів, вул. Чернігівська, 14 (ідентифікаційний код юридичної особи 37741202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит», 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 36841030) 16 364,76 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.03.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А