Постанова

від 12.03.2013 по справі 5011-43/12206-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа№ 5011-43/12206-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Верховця А.А.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря Онищенко Ю.Ф.,

представників:

від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Рожок В.В. (дов. № 09-32/1072 від 15.08.2012),

від ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" - Западнюк М.А. (дов. № б/н від 14.06.2012),

від ТОВ "Белтім" - Никоноров Є.В. (дов. № б/н від 08.05.2012),

від боржника - Фіцулін О.О. (дов. № 153 від 01.09.2012),

розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк", товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполімерпак"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2013

у справі № 5011-43/12206-2012 (суддя М.В. Пасько)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполімерпак"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 визнано кредиторами боржника:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" у розмірі 1529906,68 грн.;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Дім полімерів" на суму 1360182, 97 грн.;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім" у розмірі 2831887,70 грн.;

- публічне акціонерне товариство "Телевізійний завод "Славутич" на суму 34716,43 грн.;

- публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на суму 1308647,55 грн.;

- публічне акціонерне товариство "Перший Інвестиційний Банк" у розмірі 3938977,92 грн.

Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 11004319,25 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу суду першої інстанції від 15.01.2013 у справі № 5011-43/12206-2012, а саме доповнити її резолютивну частину визначенням черговості вимог кредиторів та виокремленням вимог зі сплати штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції від 15.01.2013, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерполімерпак" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у даній справі в частині визнання кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім" та в частині затвердження реєстру вимог кредиторів.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Перший Інвестиційний Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 15.01.2013 у справі № 5011-43/12206-2012 в частині затвердження реєстру вимог кредиторів, розміру кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім" та винести ухвалу, якою визнати заявлені кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім" до боржника з врахуванням строків позовної давності.

Відповідно до розпорядження заступника Голови суду від 11.03.2013 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Разіна Т.І. - головуючий, судді: Верховець А.А., Ткаченко Б.О.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Провадження у даній справі про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII в редакції Закону України від 2 жовтня 2012 року № 5405-VI, що діє з 04.11.2012 (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, Законом про банкрутство виокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем на підставі статей 43 та 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року.

Колегія суддів відзначає, що конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника.

Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди - це кредитори, чиї вимоги до боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі про банкрутство.

Кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника. Вимоги цієї категорії задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство.

Статтею 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Відповідно до статті 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Колегія суддів вважає, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявляються до боржника в порядку статті 14 Закону про банкрутство, мають бути дійсними та не обтяженими спливом строку позовної давності. Тобто докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами в установленому чинним законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, у зв'язку з тим, що останній не спроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-43/12206-2012, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою підготовчого засідання від 01.11.2012 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора на суму 1524541,68 грн., зобов'язано заявника подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, призначено у справі №5011-43/12206-2012 розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича, зобов'язано розпорядника майна надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника.

В газеті "Голос України" від 13.11.2012 № 214(5464) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполімерпак".

11.01.2013 розпорядник майна боржника подав на затвердження суду першої інстанції реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери", товариства з обмеженою відповідальністю "Дім полімерів", товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім", публічного акціонерного товариства "Телевізійний завод "Славутич", публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк".

Вимоги зазначених кредиторів включено розпорядником майна боржника з врахуванням черговості їх задоволення відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство, при цьому ст. 15 Закону не зобов'язує суд при затвердженні реєстру визначати черговість задоволення визнаних вимог кредиторів до боржника.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними вимоги апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", у зв'язку з чим скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" у розмірі 1529906,68 грн., з яких 1524541,68 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, підтверджуються рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.11 у справі № 47/438, наказом господарського суду міста Києва від 19.03.12, а також постановою відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2012, вимоги першої черги в сумі 5365,00 грн. - судовий збір, сплачений за подання зави про порушення справи про банкрутство.

Кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дім полімерів" на суму 1360182,97 грн., з яких 1143707,00 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, підтверджуються рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Рада представників полімерної галузі України" від 14.06.12, наказами про примусове виконання рішення третейського суду від 17.07.12 у справі № 5023/2723/12, а також документами виконавчого провадження, 139758,27 грн. - неустойка належить до шостої черги задоволення та судові витрати в сумі 76717,70 грн. - перша черга.

Кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства "Телевізійний завод "Славутич" на суму 34716,43 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, підтверджуються угодою про уступку права вимоги від 26.07.2012, що була укладена між кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Полімер-Груп Україна", відповідно до умов якої товариство з обмеженою відповідальністю "Телевізійний завод "Славутич" набуло право вимоги до боржника сплатити заборгованість у розмірі 34716,43 грн. в строки та в порядку, передбачених договором поставки № 8 від 04.04.2011.

Кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на суму 1308647,55 грн., з яких 1263165,03 грн. - вимоги першої черги задоволення, підтверджується кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 152 від 30.07.2008, договорами про внесення змін до кредитного договору та договорами застави, вимоги першої черги задоволення в сумі 1073,00 грн. - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, неустойка в сумі 44409,52 грн. - вимоги шостої черги задоволення.

При цьому, судом першої інстанції помилково визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на суму 44409,52 грн. як вимоги першої черги задоволення, оскільки вказані вимоги складаються з неустойки та підлягають включенню до реєстру у шосту чергу задоволення.

Кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" у розмірі 3938977,92 грн., з яких 3902430,14 грн. - вимоги першої черги задоволення, підтверджується кредитним договором № 39/0811-ЛЮ, іпотечним договором від 26.11.2008, договорами про внесення змін до іпотечного договору, договором застави товарів в обороті № 57/1011-КЮ від 20.12.2010, договором про внесення змін № 1 від 09.08.2011 до договору застави товарів в обороті, договором застави транспортного засобу від 20.12.2009 за реєстраційним номером № 5492, договором № 1 від 09.08.2011 про внесення змін до договору застави транспортного засобу, договором застави майна № 58/0811-ЗЮ від 26.11.2008, відповідними договорами про внесення змін до договору застави майна, договором застави корпоративних прав № 60/0811-ЗЮ від 26.11.2008 та відповідними договорами про внесення змін до договору застави, договором овердрафту № 13/1111-КО від 18.12.2011, договором поруки № 21/1111-ПЮ, а також договором № 1 про внесення змін до договору поруки; вимоги першої черги в розмірі 1073,00 грн. - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, неустойка в сумі 35474,78 грн. - вимоги шостої черги задоволення.

Судом першої інстанції помилково в порушення ст. 31 Закону про банкрутство визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" на суму 35474,78 грн. як вимоги першої черги задоволення, оскільки вказані вимоги складаються з неустойки та підлягають включенню до реєстру у шосту чергу задоволення.

Розглядаючи кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім", колегія суддів встановила наступне.

11.12.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім" (код 34719902) звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про визнання конкурсним кредитором у даній справі. Кредитор просив визнати його конкурсним кредитором боржника із кредиторськими вимогами в розмірі 2830814,70 грн., з яких: 1578347,21 грн. - нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами, 444024,67 грн. - інфляційні, 808442,82 грн. - пеня.

Розглянувши заявлені кредиторські вимоги ТОВ "Белтім" колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів з огляду на наступне.

З поданої заяви та доданих до неї документів вбачається, що кредиторські вимоги ТОВ "Белтім" виникли у зв'язку з простроченням боржником зобов'язання з оплати поставленого кредитором товару за договором поставки № 08-02/2008 від 08.02.2008 та за договором поставки № 147 від 04.01.2011, що укладені ТОВ "Белтім" як постачальником та ТОВ "Інтерполімерпак" як покупцем.

Згідно п. 4.3 договору поставки № 08-02/2008 від 08.02.2008, розрахунок за отриманий товар здійснюється шляхом оплати 100 % вартості протягом 30 календарних днів після отримання товару покупцем у безготівковому порядку на рахунок постачальника.

У випадку порушення (прострочення) покупцем грошового зобов'язання щодо строків оплати товару, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент поставки товару та відсотки (проценти) за користування чужими коштами у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки в оплаті, за весь час користування коштами належними до оплати постачальнику (п. 6.2 договору поставки № 08-02/2008 від 08.02.2008).

Відповідно до п. 5.1 договору поставки № 147 від 04.01.2011, розрахунок за отриманий товар здійснюється шляхом оплати 100 % вартості протягом тридцяти календарних днів після передачі товару покупцю у безготівковому порядку на рахунок постачальника.

У пункті 7.2 договору поставки № 147 від 04.01.2011 сторони узгодили, що в разі невиконання або неналежного виконання покупцем зобов'язань по оплаті за даним договором, він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день просторочення з дня виникнення до дня фактичної оплати. В разі просторочення сплати більш ніж на три календарних дні покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36 % річних від вартості неоплаченого в строк товару з дня настання терміну оплати товару до дня його фактичної оплати.

За правилами ст. 549 Цивільного кодексу України (ЦК України) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

З аналізу умов договорів поставки, зокрема, п.п. 6.2, 7.2 вбачається, що встановлені сторонами санкції за неналежне виконання покупцем зобов'язань з оплати товару є неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України, а не процентами, визначення яких наведене у ст. 536 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконано.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ТОВ "Белтім" нараховано пеню та проценти за користування чужими грошовими коштами (як було зазначено вище - неустойку) за договорами поставки у період з 08.12.2008 по 13.07.2011 за кожною окремою накладною на поставку товару.

При цьому, до господарського суду із заявою про визнання кредитором ТОВ "Белтім" звернулось 11.12.2012.

Таким чином, кредитором пропущено річний строк позовної давності, у зв'язку з чим вимоги про визнання кредиторських вимог в частині пені та процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають відхиленню в сумі 808442,82 грн. та в сумі 1578347,21 грн. відповідно.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ "Белтім" нараховано інфляційні в розмірі 444024,67 грн. за прострочення боржником зобов'язання з оплати товару в розрізі кожної поставки.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи, що кредитор звернувся до суду із кредиторськими вимогами 11.12.2012, обґрунтованими мають бути визнані інфляційні, які нараховані на заборгованість з грудня 2010 року. При цьому, ТОВ "Белтім" нараховано інфляційні з 14.12.2008, тобто поза межами строку позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

ТОВ "Белтім" у заяві про визнання кредитором нараховано суми інфляційної складової боргу в розрізі кожної поставки, а розрахунок здійснений на всю суму заборгованості по конкретній партії поставки згідно накладної, при цьому не вказано строку прострочення по кожному окремому періоду, враховуючи, що боржник частково сплачував заборгованість (виписки з банківського рахунку), що суперечить чинному законодавству.

Таким чином, кредитором не виконано вимог процесуального закону щодо надання обґрунтованого розрахунку інфляційних нарахувань, що, на думку колегії суддів, є підставою для відмови у визнані кредиторських вимог до боржника в цій частині, а саме на суму 444024,67 грн.

Визнавши кредиторські вимоги ТОВ "Белтім" місцевий господарський суд не з'ясував дійсних обставин справи та не навів в оскаржуваній ухвалі відповідного нормативного обгрунтування заявлених кредиторських вимог, що є порушенням норм процесуального права, а саме статей 43, 84 ГПК України.

Враховуючи викладене вище, кредиторські вимоги ТОВ "Белтім" не підлягають визнанню, відповідно і включенню до реєстру вимог кредиторів в загальному розмірі 2831887,70 грн.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права при прийнятті судового рішення за результатами попереднього засідання у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню, а саме в частині визнання кредитором боржника ТОВ "Белтім" та затвердження реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполімерпак". В зазначеній частині належить прийняти нове рішення про відмову у визнанні кредитором боржника ТОВ "Белтім", а також затвердити реєстр вимог кредиторів в обґрунтовану та підтвердженому матеріалами справи розмірі.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" задовольнити частково.

3. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполімерпак" задовольнити частково.

4. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у справі № 5011-43/12206-2012 скасувати в частині визнання кредитором боржника товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім" в сумі 2831887,70 грн.

5. Прийняти в цій частині нове рішення.

6. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Белтім" у визнанні кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполімерпак" на суму 2831887 (два мільйони вісімсот тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 70 коп.

7. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у справі № 5011-43/12206-2012 скасувати в частині затвердження реєстру вимог кредиторів на загальну суму 11004319,25 грн.

8. Прийняти в цій частині нове рішення.

9. Затвердити реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполімерпак" на загальну суму 8172431,55 грн., з яких 5249823,87 грн. - вимоги першої черги задоволення, 2702965,11 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, 219642,57 грн. - вимоги шостої черги задоволення.

10. В решті ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у справі № 5011-43/12206-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Верховець А.А.

Ткаченко Б.О.