Постанова

від 26.03.2013 по справі 911/229/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа№ 911/229/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Гарник Л.Л.

Шипка В.В.

за участю представників:

від скаржника: не з'явився;

від боржника: ліквідатор Вершинін А.О.(постанова господарського суду Київської області від 06.02.2013 у справі № 911/229/13-г);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» на постанову господарського суду Київської області від 06.02.2013 у справі № 911/229/13-г (суддя Мальована Л.Я.)

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж», м. Біла Церква Київської області

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж» звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, у зв'язку з недостатністю вартості майна для задоволення вимог кредиторів в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2013 було порушено провадження у справі на підставі вищезазначеної статті.

Постановою господарського суду Київської області від 06.02.2013 у справі № 911/229/13-г (суддя Мальована Л.Я.) визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Оранж»; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Вершиніна Андрія Олександровича; зобов'язано боржника за свій рахунок здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; надати суду докази публікації оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; за результатами роботи ліквідатора подати господарському суду Київської області в строк до 06.02.2014 звіт та ліквідаційний баланс.

Дана постанова мотивована тим що відповідно до наявних, матеріалів справи вимоги кредиторів, що звернулися до боржника, на загальну суму 2293109,43 грн. є незадоволеними, акт оцінки вартості майнових активів боржника свідчать про недостатність активів для погашення заборгованості, боржник фактично припинив господарську діяльність. При цьому, рішення ліквідатора від 08.01.2013 свідчить про необхідність відкриття ліквідаційної процедури. Враховуючи, що майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, судом першої інстанції було визнано його банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

При цьому суд керувався Розділом 10 Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст. 37, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011, яка набула чинності 19.01.2013.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить порушити за даною скаргою апеляційне провадження, скасувати постанову господарського суду Київської області від 06.02.2013 у справі № 911/229/13-г про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж» та припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 6, 7, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла на момент звернення з заявою про порушення провадження у справі, ст.ст. 1, 16, 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, що затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14; неповним дослідженням обставин справи, оскільки, оскаржувана постанова не містить достатніх посилань щодо наявності інформації від фінансових та контролюючих органів на підтвердження відсутності господарської діяльності боржника, а також на докази щодо підтвердження ознак неплатоспроможності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» та призначено її розгляд в судовому засіданні на 19.03.2013.

Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Разіної Т.І. на лікарняному, судді Шипка В.В. у відпустці, доручено здійснити розгляд справи № 911/229/13-г колегії суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий, судді: Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та відкладено розгляд справи на 26.03.2013.

Відповідно до розпорядження В.о. голови суду Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013, у зв'язку з виходом головуючого судді Разіної Т.І. на роботу, а судді Шипка В.В. з відпустки, доручено здійснити розгляд справи № 911/229/13 колегії суддів у складі: Разіна Т.І. - головуючий, судді: Гарник Л.Л., Шипка В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 було прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Ліквідатор боржника 15.03.2013 надав відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії», в якому заперечував вимоги останньої та просив залишити її без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

В судовому засіданні 26.03.2013 року ліквідатор боржника Вершинін А.О. заперечував вимоги апеляційної скарги, з підстав наведених в відзиві на апеляційну скаргу.

Представник скаржника в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника скаржника.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 105 ЦК України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи, зверненню із заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж» в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що діяла на момент звернення з заявою про порушення провадження у справі, передувало прийняття позачерговими загальними зборами учасників товариства рішення про припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж», шляхом його ліквідації у добровільному порядку, що оформлене протоколом № 2 від 19.07.2012.

На виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» боржником в Бюлетені державної реєстрації від 27.07.2012 № 220(20) було опубліковано оголошення про припинення підприємства шляхом ліквідації, відомості про ліквідаційну комісію.

Протягом 2-х місячного терміну, з моменту публікації, до ліквідаційної комісії надійшла претензія від ТОВ «Торговий дім Еліт» № 24-0712/3 від 24.07.2012 на суму 874 455 грн. 11 коп.; вимога ПАТ «Дочірній банк «Сбербанк Росії» на загальну суму 743 216 грн. 99 коп.; претензія ТОВ «Сніговик-Умань» на суму 500 780 грн.; претензія Осауленка С.В. на суму 173 900 грн.; претензія Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на суму 757 грн.

Ліквідаційною комісією розглянуті та визнані заявлені кредиторські вимоги, в повному обсязі.

Позачерговими загальними зборами учасників товариства було вирішено затвердити проміжний ліквідаційний баланс, акт оцінки вартості майнових активів, що належать боржнику станом на 08.01.2013 (протокол № 3 від 08.01.2013).

Позачерговими загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення про припинення ліквідаційної комісії та призначення ліквідатором товариства Вершиніна Андрія Олексійовича (протокол № 4 від 08.01.2013).

08.01.2013 року ліквідатором товариства Вершиніним А.О. було прийнято рішення про звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж».

Згідно довідки боржника № 08/01/2013-06 від 08.01.2013 товариство на день звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не має змоги надати аудиторський висновок підприємства, оскільки підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ліквідаційною комісією товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж» відповідно до приписів ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України було проведено оцінку вартості майнових активів про що складено відповідний акт від 08.01.2013 з якого вбачається, що у товариства недостатньо майнових активів для погашення кредиторської заборгованості.

Відповідно до акту від 08.01.2013 та матеріалів справи грошові кошти на рахунках боржника і майно наявне у боржника перебуває під арештом згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Білоцерківської ДВС від 12.06.2012 та в іпотеці ПАТ «Сбербанк Росі», на яке накладено заборону на відчуження, що підтверджується наявними у справі витягом № 38130631 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та витягом № 38130427 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і постановою органу виконавчої служби та довідками боржника № 08/01/2013-08, № 08/01/2013-10, № 08/01/2012-07 від 08.01.2013.

Згідно довідки боржника № 08/01/2013-02 від 08.01.2013 на день звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство дебіторська заборгованість у боржника відсутня.

Згідно довідки боржника № 08/01/2013-02 від 08.01.2013, акту від 08.01.2013 та претензій підприємств, що наявні у справі, загальна кредиторська заборгованість складає 2 293 109 грн. 43 коп.

На день звернення з заявою про порушення провадження у даній справі заборгованість по відшкодуванню шкоди, заподіяною життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівника, виплаті авторської винагороди у підприємства відсутня, а також відсутні суми невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності (довідки № 08/01/2013-03, № 08/01/2013-11 від 08.01.2013).

Заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відсутня, однак заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах) у боржника становить 105000,00 грн., що вбачається з проміжного ліквідбалансу станом на 08.01.2013 та довідки № 08/01/213-04 від 08.01.2013.

Відповідно акту від 08.01.2013 та звітів про незалежну оцінку вартості частини нежитлової будівлі та нежитлової будівлі, що знаходяться на балансі боржника, вартість нежитлової будівлі під літерою "А", що розташована за адресою: вул. Привокзальна, 38, та частина нежитлової будівлі по вул. Вокзальній, 8-Б у м. Біла Церква, згідно проведеної незалежної оцінки складає 1 377 310,00 грн.

З метою зняття товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж» з податкового обліку головою ліквідаційної комісії проведені дії, передбачені п. 11.1.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 979 від 22.12.2010, головою ліквідаційної комісії подана до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області заява про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що вартості майна боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж» щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статуту підприємства, довідки боржника № 08/01/2013-09 від 08.01.2013 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж» не містить державної власності, підприємство не є власником корпоративних прав третіх осіб та інших цінних паперів.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).

Станом на момент вирішення судом першої інстанції питання про визнання боржника банкрутом та перехід до ліквідаційної процедури у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж» набрав чинності Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 в редакції від 22.12.2011.

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 в редакції від 22.12.2011 встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми місцевим господарським судом правомірно зроблено висновок про застосування положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 в редакції від 22.12.2011, яка набула чинності 19.01.2013, стосовно правовідносин, що регулюють ліквідаційну процедуру.

У відповідності до вимог ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом, строком на дванадцять місяців.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.

Згідно абзацу 3 п. 1 Розділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 в редакції від 22.12.2011 щодо офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого Господарського Суду України в мережі Інтернет, які набирають чинності через два роки з дня опублікування цього Закону. До набрання чинності цими положеннями офіційне оприлюднення відомостей про справу про банкрутство здійснюється в офіційних друкованих органах (газетах «Голос України» або «Урядовий кур'єр»), тому судом першої інстанції було правомірно зобов'язано боржника за свій рахунок здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у вищезазначених газетах.

Також, оскаржуваною постановою суду першої інстанції було призначено ліквідатором боржника Вершиніна Андрія Олександровича.

У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011, яка набула чинності 19.01.2013, встановлено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 2 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011, яка набула чинності 19.01.2013 визначено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається з протоколу № 4 від 08.01.22013 позачергових загальних зборів учасників товариства було прийнято рішення, яким запропоновано призначити ліквідатором боржника Вершиніна А.О., що не суперечить нормам ч. 2 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На таких підставах, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури ліквідатора відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який на посаду ліквідатора боржника у даній справі призначив ліквідатора Вершиніна А.О..

Враховуючи приписи ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» місцевим господарським судом вірно визначено строк ліквідаційної процедури тривалістю дванадцять місяців.

Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин справи та невідповідності висновків обставинам справи правильності висновків суду не спростовують.

Оскільки, у процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що була чинною на момент звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі, ліквідаційний баланс згідно ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України складається після завершення розрахунків з кредиторами, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про необхідність при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у даній справі про банкрутство надання ліквідаційного балансу з обов'язковою перевіркою його органом державної податкової служби в порядку ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає твердження скаржника стосовно порушення ліквідаційною комісією боржника п. 3 ст. 60 Господарського кодексу України відповідно до якої орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Оскільки, останнє спростовується тим фактом, що публікація в Бюлетені державної реєстрації № 220 (20) про припинення боржника була здійснена 27.07.2012 року, а заява про порушення провадження у даній справі була подана 17.01.2013, тобто з дотриманням двомісячного строку на звернення з кредиторськими вимогами.

Апеляційний суд не приймає тверджень скаржника стосовно не дотримання ліквідаційною комісією передбаченого ст. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України строку на пред'явлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Оскільки, рішення про припинення підприємницької діяльності було опубліковано 27.07.2012 та відповідно внесено до ЄДРПОУ, тому строк на приймання претензій кредиторів відповідно закінчився 27.09.2012. В зв'язку з зазначеним ліквідаційна комісія діяла в межах наданих їй повноважень та у відповідності до положень діючого законодавства.

Також, матеріали справи містять докази належного повідомлення виявлених кредиторів про визнання їх кредиторських вимог, які були надіслані на адреси кредиторів рекомендованою кореспонденцією, в тому числі і на адресу скаржнику (список № 39 згрупованих поштових відправлень з відміткою відділу поштового зв'язку від 31.07.2012).

Згідно ч. 10 ст. 11 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження, а тому апеляційний суд не приймає твердження скаржника щодо відсутності аудиторського висновку товариства при зверненні з заявою про порушення провадження у справі.

Отже, враховуючи рішення ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж» щодо порушення даної справи про банкрутство, а також те, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни постанови місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду Київської області від 06.02.2013 року у справі № 911/229/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Гарник Л.Л.

Шипко В.В.