Рішення

від 18.03.2013 по справі 916/305/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2013 р.Справа № 916/305/13-г

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Залеська Ю.С. за довіреністю №5 від 02.01.2013р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльські сандуни";

про стягнення 39751,61грн. -

у с т а н о в и в :

Комунальне підприємство "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" ( далі - Позивач, КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго") звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльські сандуни" ( далі - Відповідач, ТОВ "Ізмаїльські сандуни") із позовом про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 39751,61грн., посилаючись на наступне.

КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" забезпечувало постачання теплової енергії та подачу пару для підігріву води в будівлю за адресою: вул. Леніна, 107, м. Ізмаїл, яку орендує ТОВ "Ізмаїльські сандуни" на підставі договору оренди від 11.12.2007 р.

14.02.2008р. між КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" та ТОВ "Ізмаїльські сандуни" укладений договір на відпуск теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Підпунктом 4.5. Договору передбачено, що абонент зобов'язується здійснювати оплату, згідно виставленого платіжного документу на протязі 20 днів, з моменту його отримання.

Як зазначає позивач у позові, відповідач не в повному обсязі здійснював оплату за постачання теплової енергії та пару для підігріву води, це призвело до утворення боргу станом на 26.09.2012р. в розмірі 39 751,61 грн.: 209 362,49 грн. (всього виставлено актів - фактур за період з січня 2010 р. по серпень 2012 р.) - 171 259,88 грн. (часткова оплата здійснена за період з лютого 2010 року по листопад 2012 року відповідачем по виставлених рахунках) + борг станом на 26.01.2010 в розмірі 1 649,00 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Позивач у позові зазначає, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльські сандуни" не спростовано факт не споживання ним теплової енергії, а навпаки проводились часткова оплата по виставленим актам - фактурам, що, на думку позивача, свідчить про визнання обов'язку сплачувати за спожиту теплову енергію.

Позивач посилаючись на пункт 12 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03 жовтня 2007 р. N 1198 (далі - Правила), зазначає, що при наявності засобів обліку, як в даному випадку, розрахунок витрат теплової енергії визначається відповідно до показників лічильника пропорційно опалювальній площі.

Як зазначає позивач у позові, розмір щомісячних витрат теплової енергії відповідно до показань теплового лічильника підтверджується довідкою про спожиту теплову енергію на опалення будівлі бані та довідок про розрахунок витрат теплової енергії на постачання пару для підігріву води.

Пунктом 23 Правил передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Розрахунки за спожиту теплову енергію проведені згідно до:

- затверджених рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради № 1388 від 05.11.2009 тарифу на теплову енергію, що відпускається тепловими об'єктами КП "ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго " для груп споживачів "бюджетні установи" та "інші споживачі";

- встановленого постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 159 від 30.09.2011 р. тарифу на теплову енергію, в даному випадку, для потреб інших споживачів за 1 Гкал тепла - 871,75 грн.

Як зазначає КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" у позові, факт постачання теплової енергії та подачі пару для підігріву води позивачем підтверджується довідками про роботу котельні та довідками про роботу парових котлів у вищевказаний період.

Пунктом 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про теплопостачання», Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Позивач у позові зазначає, що заборгованість відповідача перед КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" за спожиту теплову енергію станом на 26.09.2012р. становить 39 751,61 грн.

На думку позивача, відмова відповідача сплатити борг за спожиту теплову енергію веде до неможливості розрахунків КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» з постачальниками енергетичних галузей, паралізує їх діяльність, у тому числі завдає підприємству значної шкоди.

Посилаючись на ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526 ЦК України, п.п.12, 23, 40 Правил користування тепловою енергією затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» позивач просить позов задовольнити та стягнути на його користь з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію станом на 26.09.2012р.в сумі 39751,61грн

18.03.2013р. до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач посилається на те, що станом на 14.02.2013р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті за спожиті послуги, заборгованість відповідача обліковується у сумі 50938,09 грн. В підтвердження даної заборгованості відповідача у сумі 50938,09 грн. до заяви про збільшення позовних вимог позивачем надано акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 14.02.2013р., який підписано сторонами та завірено печатками підприємств. Виходячи з викладеного, позивач просить стягнути з відповідача борг за постачання теплової енергії та пару для підігріву води станом на 14.02.2013р. в розмірі 50938,09 грн.

Представник відповідача у засідання суду (з двох що відбулись) не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК, причини неявки до суду відповідач не повідомив. Відповідач відзив на позов не надав. Тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені Позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами, а саме: Договором від 14.02.2008р. на відпуск теплової енергії в гарячій воді, актами-фактурами, розрахунковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, довідками про роботу котельні та довідками про роботу парових котлів, довідками розрахунку тепла, розрахунком заборгованості за постачання теплової енергії та пару для підігріву води, актом звірки розрахунків станом на 14.02.2013р.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі, що доводять правомірність вимог Позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищеприведені ним норми ГК України, ЦК України, п. 23, п.40 Правил користування тепловою енергією, Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Закон України «Про теплопостачання» суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами регулюються правовідносини по даному спору.

Посилання позивача на пункт 12 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03 жовтня 2007 р. N 1198, суд до уваги не приймає, оскільки в п.12 Правил користування тепловою енергією вказується: «У разі підключення нового споживача до системи теплопостачання, а також реконструкції системи теплоспоживання або їх ремонті відновлення об'єму теплоносія в системах здійснюється за рахунок коштів споживача», тоді як позивач цей пункт правил зазначає, так «Виходячи з пункту 12 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03 жовтня 2007 р. N 1198, при наявності засобів обліку, як в даному випадку, розрахунок витрат теплової енергії визначається відповідно до показників лічильника пропорційно опалювальній площі», що не відповідає дійсності та викладеному у п. 12 Правил.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми основного боргу, який надано до заяви про збільшення позовних вимог, суд погоджується з ним, та вважає правильним.

До теперішнього часу Відповідач вказану суму боргу, не сплатив чим порушив умови Договору та приписи ст. ст.525, 526 ЦК України.

Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Підсумовуючи викладене суд вважає вимоги Позивача, законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльські сандуни" ( 68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Леніна,107, код ЄДРПОУ 35406684 ) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" ( 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413, р/р № 26009300170168 у філії Одеського ОУ АТ «Ощадбанк» МФО 328845) заборгованість за постачання теплової енергії та пару для підігріву води в сумі 50938 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 09 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено та підписано 25.03.2013р.

Суддя Никифорчук М.І.