Постанова

від 25.03.2013 по справі 5015/4042/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2013 р. Справа № 5015/4042/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

з участю ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Львівської області від 21 лютого 2013 року у справі №5015/4042/12 за позовом приватного підприємства «Торгово-виробничої компанії «ДС» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Березяк Н.Є.) ухвалою від 21 лютого 2013 року по справі №5015/4042/12 відмовив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду від 01 листопада 2012 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач) подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 21 лютого 2013 року у справі №5015/4042/12, просить Львівський апеляційний господарський суд оскаржену ухвалу скасувати і постановити нове рішення, яким відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 01 листопада 2013 року по справі №5015/4042/12.

Вважає, що ухвала суперечить нормам процесуального права, а викладені в ухвалі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях та на нормативних документах, які втратили чинність. За твердженням відповідача, при вирішенні спору у позовному провадженні суд першої інстанції не дослідив законності вимог позивача, який є неналежним власником об'єкта оренди, тому в цій частині рішення суду від 01 листопада 2012 року є незаконним. Вчинення позивачем шахрайських дій є предметом досудового розслідування в порядку ст. 214 КПК України. На думку відповідача, ця обставина, а також лист Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 25 лютого 2013 року за № 31-566 є підставою для відстрочки виконання рішення. Крім того, висновки суду ґрунтуються на нечинному роз'ясненні Вищого господарського суду України за № 02-5/333 від 12 вересня 1996 року. Суд повинен був керуватись постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9. Також суд повинен був врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору, законність вимог.

Про розгляд справи сторонам повідомлено належним чином.

У судовому засіданні фізична особа-підприємець ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі. Наполягає на тій позиції, що вимога позивача є незаконною, тому виконання рішення необхідно відстрочити. На підтвердження незаконності вимоги позивача про стягнення боргу надала завірені нею копії актів приймання-передачі, листа Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області і пояснення старшому оперуповноваженому СДСБЕЗ Галицької районної міліції. Просить суд скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 21 лютого 2013 року по справі №5015/4042/12 та прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 01 листопада 2012 року на два місяці.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 лютого 2013 року, заслухав пояснення ОСОБА_1 і вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з нижченаведених підстав.

Відповідно до вимог статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно матеріалів справи у вересні 2012 року приватне підприємство «Торгово-виробнича компанія «ДС» звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 01 серпня 2011 року, предметом якого є нежитлове приміщення, що складається з двох кімнат загальною площею 71 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Господарський суд Львівської області рішенням від 01 листопада 2012 року по справі №5015/4042/12 позовні вимоги задовольнив. Зобов'язав фізичну особу підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди приватному підприємству «Торгово-виробнича компанія «ДС» у здійсненні права користування та розпорядження нежитлового приміщення з двох кімнат коридору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі, загальною площею 71 кв.м., шляхом виселення. Стягнув з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС» 12700 грн. заборгованості, 1073 грн. судового збору та 1 609,50 грн. судового збору (а.с. 53-57).

Рішення набрало законної сили і господарський суд Львівської області 21 листопада 2012 року видав два накази на примусове виконання означеного рішення суду (а.с. 59, 60).

11 лютого 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач) звернулась до господарського суду Львівської області із заявою про відстрочення на два місяці виконання рішення господарського суду Львівської області від 01 листопада 2012 року у справі №5015/4042/12. Заява обґрунтована тим, що 24 січня 2013 року відкрито виконавче провадження №36078193 з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 01 листопада 2012 року у справі №5015/4042/12. Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду в зв'язку із поданням ним 24 грудня 2012 року до прокуратури Личаківського району м. Львова заяви про вчинення неправомірних дій посадовими особами ПП «Торгово-виробничої компанії «ДС» при виконанні договору оренди нежитлового приміщення, а саме: здача в оренду чужого майна, невідшкодування витрат на проведення ремонту орендованого майна, незаконне стягнення орендної плати неналежною особою. За повідомленням прокурора Личаківського району міста Львова листом від 26 грудня 2012 року, звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій працівників ПП «Торгово-виробничої компанії «ДС» зареєстроване в єдиному реєстрі досудових розслідувань, відповідно до ст. 214 КПК України розпочато досудове розслідування, про результати якого буде повідомлено Личаківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

Господарський суд Львівської області дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення суду. Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції вказав, що сам факт подання заяви до правоохоронних органів не є підставою для відстрочки виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Долучений до заяви лист прокуратури Личаківського району м. Львова № 96-569-12 від 26 грудня 2012 року про початок досудового розслідування щодо неправомірних дій працівників ПП «Торгово-виробничої компанії «ДС» не може бути доказом неможливості виконання судового рішення та підставою для відстрочки його виконання.

Також суд першої інстанції констатував, що на час розгляду справи в суді представник відповідача позов не заперечив, доказів зазначеного в заяві суду не подавав, як і не подав суду доказів, які б свідчили про укладення договору не уповноваженими особами. Договір оренди нежитлового приміщення від 01 серпня 2011 року є чинним, не визнаний недійсним у встановленому порядку. До дати звернення із заявою про відстрочку виконання рішення суду відповідач не вжив жодних заходів для його виконання.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду Львівської області про відсутність законних підстав для відстрочення виконання рішення суду, що набрало законної сили.

За приписами ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» із наступними змінами і доповненнями, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках, при цьому підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, які є об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення або роблять виконання рішення неможливим.

У поданій суду першої інстанції заяві, підставою для відстрочення виконання рішення суду, на думку заявника, є проведення досудового розслідування в порядку ст. 214 КПК України щодо неправомірних дій працівників ПП «Торгово-виробничої компанії «ДС», зокрема, очікування результатів перевірки законності вимоги про стягнення орендної плати, оскільки цих обставин не встановив господарський суд Львівської області при розгляді справи №5015/4042/12.

Однак вказана обставина не є такою, що ускладнює виконання рішення суду чи робить його неможливим. Результати досудового розслідування не можуть змінити рішення суду. В силу ст. 112 ГПК України лише вирок суду, що набрав законної сили, і яким встановлено фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, може слугувати підставою для перегляду господарським судом прийнятого ним судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Ні подання заяви до правоохоронних органів, ні проведення досудового розслідування не є підставою для відстрочки виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Долучений до заяви лист прокуратури Личаківського району м. Львова №96-569-12 від 26 грудня 2012 року про початок досудового розслідування щодо неправомірних дій працівників ПП «Торгово-виробничої компанії «ДС» не може розцінюватись, як виняткова обставина, що ускладнює чи робить неможливим виконання судового рішення.

Більш того, викладені у заяві доводи стосуються наслідків, які можуть настати в результаті проведення досудового розслідування, однак ці доводи не мають достовірного характеру та ґрунтуються на припущеннях заявника.

Заявником не доведено належними доказами того, що обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку, зміняться після можливого відстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять таке виконання неможливим, оскільки належні та допустимі докази в підтвердження існування обставин, які могли б бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, в матеріалах справи відсутні.

Той факт, що в мотивувальній частині ухвали суд першої інстанції назвав позицію Вищого господарського суду України, відображену в п. 2 Роз'яснення ВГС України № 02-5/333 від 12 вересня 1996 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України», які втратили чинність, не змінює законності рішення. До того ж роз'яснення Вищого господарського суду України не є нормативним актом.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

Щодо додаткових доказів, доданих до апеляційної скарги і в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги.

За змістом ст.ст. 101, 106 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарги на рішення місцевого господарського суду.

Суд апеляційної інстанції констатує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не пояснила неможливості подання додаткових доказів суду першої інстанції при розгляді справи №5015/4042/12. Крім того, як пояснила заявниця подані докази доводять незаконність вимог позивача.

У зв'язку з цим слід зазначити, що апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість ухвали господарського суду Львівської області від 21 лютого 2013 року по справі №5015/4042/12, якою суд відмовив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду від 01 листопада 2012 року. При цьому суд не вправі давати оцінку рішенню господарського суду Львівської області від 01 листопада 2012 року по справі №5015/4042/12.

Як визначено ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, ухвала господарського суду Львівської області від 21 лютого 2013 року прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства з урахуванням всіх обставин, які мають значення для справи, тому підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, господарський суд Львівської області законно і обґрунтовано відмовив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Увалу господарського суду Львівської області від 21 лютого 2013 року у справі №5015/4042/12 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Юрченко Я.О.