Рішення

від 26.03.2013 по справі 905/1635/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 905/1635/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс», Донецька область, м. Краматорськ

про: стягнення заборгованості у сумі 6718,42 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Камінська В.В. - довіреність від 21.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна», м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення заборгованості у сумі 6718,42 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №Г-191 від 01.04.2011 р., додаткове погодження до договору№Г-191 від 01.04.2011 р., спеціальну довіреність від 01.04.2011 р., видаткові накладні № ДУЦ29289 від 13.04.2012 р., № ДУЦ26327 від 05.04.2012 р., № ДУЦ23552 від 30.03.2012 р., № ДУЦ23535 від 29.03.2012 р., № ДУЦ23533 від 29.03.2012 р., № ДУЦ20720 від 22.03.2012 р., № ДУЦ17687 від 15.03.2012 р., № ДУЦ16230 від 06.03.2012 р., № ДУЦ52310 від 01.12.2011 р., № ДУЦ33672 від 08.09.2011 р., № ДУЦ33666 від 08.09.2011 р., № ДУЦ23762 від 07.07.2011 р., № ДУЦ23759 від 07.07.2011 р., № ДУЦ20107 від 09.06.2011 р., № ДУЦ20102 від 09.06.2011 р., № ДУЦ31671 від 19.04.2012 р., № ДУЦ35324 від 27.04.2012 р., № Г-00000302 від 17.04.2012 р., виписки банку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання від 12.03.2013 р.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна», м. Дніпропетровськ (Постачальник) та Приватним науково-виробничим підприємством «Галіс», Донецька область, м. Краматорськ (Покупець) був укладений договір поставки (надалі Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти непродовольчі товари (надалі - Товар) відповідно до поданого Покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

За умов п. 1.2. предметом Договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних та/або товарно-транспортних накладних тощо, які є невід'ємною частиною цього Договору. За умов п. 6.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Означений договір підписаний та засвідчений печатками сторін без заперечень.

Відповідно до п. 1.3. Договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар від Постачальника до покупця не визначений Постачальником.

Приписами п. 2.1. встановлено, що постачальник здійснює постачання товару, а Покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Передача товару за цим договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами, і оформлюється накладною (п. 2.3.).

Згідно з п. 4.1. Договору ціна на кожне найменування товару визначається виходячи з відпускних цін встановлених Постачальником на момент отримання заявки Покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладної тощо), якщо інше не визначено Постачальником відповідно до умов цього Договору.

За умов п. 4.2. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Також, п. 4.4. Договору визначено, що покупець сплачує 100% вартості партії на протязі 40 (сорока) календарних днів з моменту її отримання. Факт отримання Товару підтверджується видатковою накладною підписаною сторонами.

На виконання умов зазначеного договору позивач за період березень-вересень 2012 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 13136,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи (а.с.11-28).

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується видатковими накладними № ДУЦ29289 від 13.04.2012 р., № ДУЦ26327 від 05.04.2012 р., № ДУЦ23552 від 30.03.2012 р., № ДУЦ23535 від 29.03.2012 р., № ДУЦ23533 від 29.03.2012 р., № ДУЦ20720 від 22.03.2012 р., № ДУЦ17687 від 15.03.2012 р., № ДУЦ16230 від 06.03.2012 р., № ДУЦ52310 від 01.12.2011 р., № ДУЦ33672 від 08.09.2011 р., № ДУЦ33666 від 08.09.2011 р., № ДУЦ23762 від 07.07.2011 р., № ДУЦ23759 від 07.07.2011 р., № ДУЦ20107 від 09.06.2011 р., № ДУЦ20102 від 09.06.2011 р., № ДУЦ31671 від 19.04.2012 р., № ДУЦ35324 від 27.04.2012 р., з відміткою про отримання (підписом уповноваженої особи про отримання).

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію не оплатив.

Згідно до наданих банківських виписок, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи (а.с.29-49) відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий в межах договору поставки №Г-191 від 01.04.2011 р. товар на загальну суму 6164,58 грн. та повернуто товар на загальну суму 253,20 грн.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості становить 6718,42 грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу в сумі 6718,42 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

За правилами ст. 49, 84 ГПК України при винесенні рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами та про повернення судового збору з бюджету у разі необхідності.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України „Про судовий збір".

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2013 року становить 1 147,00 гривень.

Позивачем у позовній заяві б/н від 28.02.2013 р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6718,42 грн., тобто майнові вимоги у розумінні ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України.

Розміри ставок судового збору встановлені у частині другій статті 4 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відтак, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 1720,50 гривень.

Разом з цим, позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення №83 від 14.02.2013 року про сплату судового збору у розмірі 3441,00 гривень, тобто судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 1720,50 гривень.

Пунктом 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи те, що за приписами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то сума судового збору у розмірі 1720,50 гривень, яка сплачена на підставі платіжного доручення №83 від 14.02.2013 року на суму 3441,00 гривень, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України як надмірно сплачена.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна», м. Дніпропетровськ до Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення заборгованості у сумі 6718,42 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, буд. 12, код ЄДРПОУ 19382607, відомості про рахунки в банках відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, б. 107-г, код ЄДРПОУ 37068787, відомості про рахунки в банках відсутні) заборгованість у розмірі 6718,42 грн. основного боргу, судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, б. 107-г, код ЄДРПОУ 37068787, відомості про рахунки в банках відсутні) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1720,50 гривень, сплаченого відповідно до платіжного доручення №83 від 14.02.2013 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.