Рішення

від 26.03.2013 по справі 905/1608/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 905/1608/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО», Донецька область, м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Фарм», Донецька область, м. Горлівка

про: стягнення заборгованості у сумі 7522,37 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Молчанов К.О.- довіреність №18/03 від 18.06.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО», Донецька область, м. Макіївка, звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Фарм», Донецька область, м. Горлівка про стягнення заборгованості у сумі 7522,37 грн., а саме 7037,45 грн. основного боргу, штрафні санкції у сумі 211,12 грн., пеню у сумі 253,80 грн., інфляційну складову у розмірі 20,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № ДО-143 від 10.09.2012 р., видаткові накладні № НН 000019112 від 04.10.2012 р., № НН000019539 від 09.10.2012 р., № НН000019929 від 11.10.2012 р., № НН000020394 від 16.10.2012 р., № НН000021151 від 23.10.2012 р., № НН000021444 від 25.10.2012 р., № НН 000021450 від 25.10.2012 р., № НН000021878 від 30.10.2012 р., № НН000022752 від 06.11.2012 р., № НН000023673 від 13.11.2012 р., № НН000016258 від 12.09.2012 р., № НН000016886 від 18.09.2012 р., № НН000017197 від 20.09.2012 р., № НН000017744 від 25.09.2012 р., № НН000017799 від 25.09.2012 р., № НН000018252 від 27.09.2012 р., № НН000018789 від 02.10.2012 р., виписки з особового рахунку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання від 09.03.2013 р.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

10.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Фарм» (Покупець) був укладений договір поставки № ДО-143 (надалі Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) Покупця лікарські засоби (в подальшому - Товар) протягом терміну дії Договору, а Покупець зобов'язується приймати Товар та оплачувати його на умовах даного Договору. Означений договір підписаний без зауважень та скріплений печатками сторін.

За умов п. 9.2. Договору він набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків - до повного виконання умов Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною (узгоджується за заявками, що здійснюються через електронний, факсимільний чи телефонний заявок), та зазначаються у накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що при поставці товару Постачальник зобов'язаний надати Покупцю супровідну документацію:

- видаткову накладну,

- податкову та товарно-транспортну накладну;

- реєстр лікарських засобів,

а Покупець в свою чергу зобов'язаний прийняти товар та підписати супровідну документацію відповідно до вимог оформлення первинних документів.

За умов пункту 2.3. Договору передбачає, що покупець зобов'язаний прийняти товар у відповідності з асортиментом і кількістю в присутності представника Постачальника або перевізника. В разі виявлення невідповідності асортименту та кількості Товару в цілому або його частини накладній. Покупець зобов'язаний оформити належний акт згідно Інструкції № п-6 від 15.06.65 р. «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» та направити його протягом 2 (двох) календарних днів Постачальнику.

Згідно п. 4.2. Договору Товар відвантажується Покупцю на умовах DАP (поставка у місці призначення) за адресою згідно заявок в редакції Інкотермс - 2010.

Відповідно до п. 4.3. Договору строк поставки Товару узгоджується Сторонами окремо на кожну партію згідно заявок покупця. Також умовами Договору (п.4.5.) встановлено, що перехід права власності на партію товару відбувається після отримання Покупцем даного Товару, що наступає після підписання відповідної накладної представниками сторін.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що загальна сума договору визначається, як сумарна вартість всіх партій Товару, які були поставлені за даним Договором протягом усього терміну його дії, відповідно до всіх накладних постачальника.

На виконання умов зазначеного договору позивач за період вересень-жовтень 2012 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 14 297,86 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи (а.с.14-30).

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується видатковими накладними № НН 000019112 від 04.10.2012 р., № НН000019539 від 09.10.2012 р., № НН000019929 від 11.10.2012 р., № НН000020394 від 16.10.2012 р., № НН000021151 від 23.10.2012 р., № НН000021444 від 25.10.2012 р., № НН 000021450 від 25.10.2012 р., № НН000021878 від 30.10.2012 р., № НН000022752 від 06.11.2012 р., № НН000023673 від 13.11.2012 р., № НН000016258 від 12.09.2012 р., № НН000016886 від 18.09.2012 р., № НН000017197 від 20.09.2012 р., № НН000017744 від 25.09.2012 р., № НН000017799 від 25.09.2012 р., № НН000018252 від 27.09.2012 р., № НН000018789 від 02.10.2012 р. з відміткою про отримання (підписом уповноваженої особи про отримання).

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Порядок здійснення оплати за поставлений товар врегульовано п.5.3. Договору: не пізніше строку, зазначеного в накладній на кожну партію Товару окремо, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в даному Договорі.

Так видатковими накладними, згідно умов п. 5.3. Договору, передбачено строк оплати:

№ НН 000019112 від 04.10.2012 р. - до 03.11.2012 р.,

№ НН000019539 від 09.10.2012 р. - до 08.11.2012 р.,

№ НН000019929 від 11.10.2012 р. - до 10.11.2012 р.,

№ НН000020394 від 16.10.2012 р. - до 15.11.2012 р.,

№ НН000021151 від 23.10.2012 р. - до 22.11.2012 р.,

№ НН000021444 від 25.10.2012 р. - до 24.11.2012 р.,

№ НН 000021450 від 25.10.2012 р.- до 24.11.2012 р.,

№ НН000021878 від 30.10.2012 р. - до 29.11.2012 р.,

№ НН000022752 від 06.11.2012 р. - до 06.12.2012 р.,

№ НН000023673 від 13.11.2012 р. - до 13.12.2012 р.,

№ НН000016258 від 12.09.2012 р. - до 12.10.2012 р.,

№ НН000016886 від 18.09.2012 р. - до 18.10.2012 р.,

№ НН000017197 від 20.09.2012 р. - до 20.10.2012 р.,

№ НН000017744 від 25.09.2012 р. - до 25.10.2012 р.,

№ НН000017799 від 25.09.2012 р. - до 25.10.2012 р.,

№ НН000018252 від 27.09.2012 р. - до 27.10.2012 р.,

№ НН000018789 від 02.10.2012 р. - до 01.11.2012 р.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно наявних у матеріалах справи виписок з особового рахунку від 25.09.2012 р., 19.11.2012 р., 27.11.2012 р., 04.12.2012 р., 14.12.2012 р., 03.01.2013 р.(а.с.31-67), відповідачем сплачено за поставлений відповідно до вищезазначених накладних товар 7260,41 грн.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості становить 7037,45 грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу в сумі 7037,45 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 253,80 грн. відповідно до п. 6.3. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 -218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.3. Договору за несвоєчасну, згідно п. 5.3. , або неповну оплату отриманого Товару, Покупець сплачує Постачальнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня. Від несплаченої суми за кожен день затримки платежу до моменту остаточного розрахунку. Позовна давність до стягнення штрафних санкцій встановлюється 3 роки.

Заявлену до стягнення пеню суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 211,12 грн., в порядку п. 6.4. Договору, суд зазначає наступне.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), що передбачено частиною четвертою статті 231 ГК України.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію зі спірних правовідносин викладено в постановах Верхового Суду України № 20/246-08 (№ 3-88гс11) від 09.04.2012; № 06/5026/1052/2011 (№ 3-24гс12), які в силу статті 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх судів України.

За умов п. 6.4. за невиконання п. 5.3. даного Договору покупець додатково сплачує штраф на користь постачальника за користування чужими коштами у розмірі 3% від суми поставленого постачальником, але несплаченого товару покупцем.

Заявлений до стягнення розмір штрафу 211,12 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення індексу інфляції у сумі 20,00 грн. згідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення розміри індексу інфляції у сумі 20,00 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 549, 625, 627, 655, 692 , п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО», Донецька область, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Фарм», Донецька область, м. Горлівка про стягнення заборгованості у сумі 7522,37 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта-Фарм» (84637, Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, буд. 97, приміщення 100, код ЄДРПОУ 37160863, відомості про рахунки в банках відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО» (86117, Донецька область, м. Макіївка, вул.Енгельса, 1, код ЄДРПОУ20390397, відомості про рахунки в банках відсутні) заборгованість у розмірі 7037,45 грн. основного боргу, штрафні санкції у сумі 211,12 грн., пеню у сумі 253,80 грн., інфляційну складову у розмірі 20,00 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.