Рішення

від 25.03.2013 по справі 5015/1521/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.13 Справа№ 5015/1521/12

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства «Діал-Маркет 2» (м. Львів)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(м. Львів)

про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 12403,20 грн., витребування орендованого майна з чужого незаконного володіння та розірвання договору оренди №1 від 05.01.2010 року

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.Пшенична

Представники:

від позивача: Пастернак П.І. - довіреність №34/10 від 18.01.2012 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Діал-Маркет 2» (м. Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 17716,19 грн., витребування орендованого майна з чужого незаконного володіння та розірвання договору оренди №1 від 05.01.2010 року.

17.07.2012 року вх.№15572/12 позивачем було надано заяву про уточнення (зміну) предмету позову, яка прийнята судом, де позивач сформулював предмет позову, як:

стягнення з відповідача 12403,20 грн. заборгованості по орендній платі;

розірвання договору №1 оренди обладнання від 05.01.2010р., укладеного

фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з

Приватним підприємством "Діал-Маркет 2";

витребування орендованого майна з чужого незаконного володіння: 1) блока для м'язів бедра (1 шт. ); 2) блока для м'язів бедра (1 шт. ) ; 3) блочної рамки (1 шт.); 4) вертикального велотренажера (1 шт. ) ; 5) гантелі професійної 12 кг. (2 шт.); 6) гантелі професійної 14 кг. (1 шт.); 7) диска обрезиненого чорного 1,25 кг. (4 шт.); 8) диска обрезиненого чорного 10 кг. (6 шт.); 9) диска обрезиненого чорного 15 кг. (5 шт.); 10) диска обрезиненого чорного 2,5 кг. (6 шт. ); 11) диска обрезиненого чорного 2 5 кг. (4 шт.); 12) диска обрезиненого чорного 5 кг. (7 шт.); 13) електричної бігової доріжки (1 шт. ); 14) жиму ногами (1 шт.); 15) машини Смітта (1 шт.); 16) лавки горизонтальної (1 шт. ); 17) лавки для пресу (1 шт. ); 18) лавки регулюючої (1 шт.); 19) лавки Скотта (1 шт.); 20) станка комбінованого (1 шт. ); 21) степ-платформ (11 шт. ) ; 22) стійок для штанги настінних (2 шт.); 23) стійок під гантелі (для набору 10 пар) (1 шт.); 24) тренажера для віджимання та підтягування (1 шт.).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.07.2012 року позовні вимоги позивача задоволені.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Постановою Вищого Господарського суду України від 26.12.2012 року рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року у справі №5015/1521/12 скасовано, а справу №5015/1521/12 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області у іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.01.2013 року порушено провадження по справі і прийнято до розгляду на 21.01.2013 року. Ухвалою суду від 21.01.2013 року розгляд справи відкладено на 28.01.2013 року, у зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача. Ухвалою суду від 28.01.2013 року розгляд справи відкладено на 01.02.2013 року, у зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача. Ухвалою суду від 01.02.2013 року розгляд справи відкладено на 08.02.2013 року, у зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача. Ухвалою суду від 08.02.2013 року розгляд справи відкладено на 18.02.2013 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі. Ухвалою суду від 18.02.2013 року розгляд справи відкладено до 25.02.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 25.02.2013 року розгляд справи відкладено до 04.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою суду від 04.03.2013 року розгляд справи відкладено до 11.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 11.03.2013 року розгляд справи відкладено до 18.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 18.03.2013 року розгляд справи відкладено до 25.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача.

Позивач вимог ухвал суду про порушення провадження від 15.01.2013 року, про відкладення від 21.01.2013 року, від 28.01.2013 року, від 01.02.2013 року, від 08.02.2013 року, від 18.02.2013 року, від 25.02.2013 року, від 04.03.2013 року, від 11.03.2013 року, від 18.03.2013 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

01.02.2013 року за вх.№2938/13 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, а також, відповідно до ст. 69 ГПК України, продовження розгляду справи в межах 15-ти денного строку.

18.02.2013 року за вх.№4417/13 позивач подав додаткові пояснення до позову.

25.02.2013 року за вх.№5158/13 від позивача надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою повноважного представника та у зв'язку з необхідністю виконати вимоги ухвали суду.

Відповідач вимог ухвал суду про порушення провадження від 15.01.2013 року, про відкладення від 21.01.2013 року, від 28.01.2013 року, від 01.02.2013 року, від 08.02.2013 року, від 18.02.2013 року, від 25.02.2013 року, від 04.03.2013 року, від 11.03.2013 року, від 18.03.2013 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується Реєстром №363 рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 21.03.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

25.01.2013 року за вх.№2147/13 відповідач подав відзив на позовну заяву.

28.01.2012 року за вх. №2240/13 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

01.02.2013 року за вх.№2897/13 відповідач подав клопотання про забезпечення колегіального розгляду справи. Представник позивача проти даного клопотання заперечив. Клопотання відповідача відхилене за безпідставністю.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 25.03.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 05 січня 2010 року між Приватним підприємством "Діал-Маркет 2" в особі директора Герчикова Дмитра Зіновійовича та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 1 оренди обладнання (надалі - Договору). Згідно Договору, орендодавець надав у тимчасове користування орендарю спортивне обладнання, яке перелічено і зафіксовано у Акті прийому-передачі майна до Договору загальною вартістю 217 780,85 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач зазначає, що фактичне передання обладнання в користування відповідачу підтверджено Актом приймання-передачі від 01.03.2010 р., який підписано сторонами договору.

Позивач наголошує, що, відповідно до п. 5.2 Договору та додатку до Договору, за оренду обладнання відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату в розмірі 6 201,60 грн. (в т.ч. ПДВ).

Позивач звертає увагу на те, що 30.04.2010 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Діал-Маркет 2 в особі директора Герчикова Дмитра Зіновійовича був підписаний Акт № ОУ-0000002 здачі-прийняття виконаних послуг. Після чого, орендар був зобов'язаний сплатити орендну плату протягом 10 днів, відповідно до п.5.2 Договору. Орендар порушив договірні зобов'язання, не здійснивши оплати за оренду обладнання.

Відповідно до ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач наголошує, що заперечень щодо поновлення строків оренди майна з боку орендодавця не було направлено орендарю, тому, термін оренди майна, згідно Договору, було продовжено ще на один рік - до 05 січня 2012 року.

Позивач зазначає, що станом на 24 січня 2012 року у орендаря виникла заборгованість перед орендодавцем у сумі 12 403 грн. 20 коп. (в т.ч. ПДВ)., яка на сьогодні не сплачена.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до п. 9.1 Договору, орендар несе відповідальність у випадку просторочення по сплаті орендних платежів у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивач наголошує, що на час звернення з позовом прострочення становить 749 календарних днів і сума пені складає 3 676,36 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач, керуючись ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення 749 днів оплати орендної плати за період з 01.05.2010р. по 24.01.2012р. індекс інфляції становить 1072,88 грн., 3 % річних - 563,75 грн. від боргу в розмірі 12 403,20 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, загальна сума заборгованості станом на 24.01.2012р. становить 17 716,19 грн.

Позивач звертає увагу на те, що ним 15.02.2012 року скеровано лист до відповідача з вимогою про повернення майна та повідомлення про розірвання договору, який відповідачем залишено без відповіді і задоволення.

У відзиві на позовну заяву від 27.04.2012р. (вх. №9283/12 від 27.04.2012р.), додаткових поясненнях від 28.05.2012р. (вх.№11686/12 від 28.05.2012р.) і від 26.06.2012р. (вх.№515 від 26.06.2012р.) відповідачем позовні вимоги не визнаються. Зокрема, зазначається, що договір оренди обладнання №1 від 05 січня 2010 року, на який посилається позивач є недійсним, фіктивним. Обладнання, яке вказане в договорі, за твердженням відповідача, не належить позивачу на праві власності, оскільки було придбане за особисті кошти фізичних осіб, в тому числі відповідача, які були передані представнику позивача. У відповідача немає інформації щодо перебування вказаного обладнання у позивача на балансі. Навіть перебування вказаного обладнання на балансі позивача, на думку відповідача, не є безспірною ознакою його права власності.

Відповідач наголошує, що згідно п. 5.2. Договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 10 днів від підписання Акту здачі-прийняття виконаних послуг, однак Актів підписано не було.

Відповідач зазначає, що Акт №ОУ-0000002 від 30 квітня 2010 року, на який посилається позивач, є фіктивним, оскільки, в ньому не вказана сума, а договором передбачена річна орендна плата і цей Акт складено через 2 місяці після складання Акту прийому-передачі.

Відповідач вказує, що ч.1 ст.284 ГК України визначає істотні умови договору оренди майна, згідно якої істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Укладений між позивачем та відповідачем договір оренди спортивного обладнання від 05.01.2010 року, на думку відповідача, не відповідає вимогам ст.284 ГК України щодо погодження сторонами всіх істотних умов, оскільки в договорі не передбачено тих умов, які стосуються порядку використання амортизаційних відрахувань і відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідач наголошує, що ч.8 ст.181 ГК України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Укладений між позивачем і відповідачем договір оренди спортивного обладнання від 05.01.2010р., на думку відповідача, не відповідає вимогам ст.284 ГК України щодо погодження сторонами істотних умов, оскільки в договорі не передбачено тих умов, які стосуються ціни договору оренди. Посилання на п.5.1 Договору від 05.01.2010р. про те, що розмір орендних платежів визначається згідно розрахунку орендної плати, на думку відповідача, не свідчить про домовленість сторін з приводу чіткого та однозначного розміру орендної плати, оскільки в цьому розрахунку є лише посилання на розмір платежу (6201 грн.), однак відсутні будь-які визначення періодичності такої сплати.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази в їх сукупності, неможливо погодитись з доводами відповідача про те, що договір є недійсним, фіктивним, неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки, у відповідності до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо його не визнано судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин. Вона полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно. Спростування презумпції правомірності правочину допускається через: 1) визнання неправомірності, а отже і недійсності правочину прямим приписом закону; 2) визнання неправомірності, а отже і недійсності правочину судом.

Згідно ст.ст. 525, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно можуть бути змінені умови зобов'язання або воно припиняється.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, між сторонами укладено Договір оренди обладнання №1 від 05.01.2010р., який підписаний уповноваженими особами сторін, відповідно до якого орендодавцем передано орендарю в тимчасове володіння та користування обладнання, номенклатура якого визначена в додатку № 1 до договору, терміном на 1 рік з моменту прийняття майна, що орендується за Актом приймання.

Згідно п.4.1. Договору, майно вважається переданим орендареві з моменту підписання Акту приймання майна. Такий Акт складено 01.03.2010р. і підписано уповноваженими особами сторін.

Згідно п.5.2. Договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 10 днів з дня підписання акту здачі-прийняття виконаних послуг.

Згідно п.5.3. Договору, розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін 1 раз протягом року.

Отже, такий Договір відповідає вимогам ст.181 ГК України, підписаний сторонами і викладений у формі єдиного документа. В разі заперечень щодо умов договору відповідач, керуючись ст.181 ГК України, міг надіслати протокол розбіжностей з приводу умов, з якими він не погоджувався або які не було внесено до договору, або не підписувати договір. Після підписання договору, договір вважається укладеним і може бути розірваним за згодою сторін, а за наявності спору - за рішенням суду.

Однак, відповідач не звернувся до суду з позовом щодо правомірності укладення Договору, отже, Договір вважається чинним в силу ст.204 ЦК України.

Не можна погодитись також з тим, що в орендодавця було відсутнє право на передачу обладнання в оренду. Позивачем разом з супровідним листом від 22.06.2012р. №1713 (вх.№14073/12 від 26.06.2012р.) було подано докази придбання позивачем спірного обладнання (договір поставки від 10.10.2009р. №001/4-КВ 2009, специфікація до договору (додаток №1), картки рахунку, видаткові накладні, платіжні доручення).

Також, не можна погодитись з твердженням відповідача про те, що в договорі не визначено періодичності сплати орендної плати, оскільки, згідно п.п. 5.2, 5.3 Договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 10 днів з дня підписання Акту здачі-приймання виконаних послуг. Розмір орендної плати може переглядатися 1 раз протягом року.

Такі Акти здачі-приймання виконаних послуг були складені позивачем і надіслані відповідачу від 25.03.2010р., від 30.04.2010р., від 31.05.2010р., від 30.06.2010р., від 30.07.2010р., від 31.08.2010р., від 30.09.2010р., від 29.10.2010р., однак, фактично було підписано відповідачем лише Акти здачі-приймання виконаних послуг від 30.04.2010р. на суму 6201,60 грн. і від 25.03.2010р. на суму 6201,60 грн., що засвідчує визнання відповідачем місячної періодичності сплати орендної плати у сумі 6201,60 грн. Тому, за цей період ухилення від проведення платежів за оренду майна, пред'явлено позов про стягнення боргу по орендній платі на суму 12403,20 грн., який підлягає задоволенню.

Одночасно, слід зазначити, що, згідно ч.5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, згідно ч.4 ст.284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно п.4.2 Договору, термін оренди складає один рік, тобто до 05.01.2011р.

Тому, оскільки, жодною із сторін не було направлено протилежній стороні Договору заяву про припинення договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, то він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, тобто до 05.01.2012р.

Згідно ч.3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу. Підставою для звернення з вимогою про розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 783 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно п.1 ч.1 ст.783 ЦК України підставою для розірвання договору найму на вимогу наймодавця являється користування річчю всупереч договору.

Відповідно до п.10.1 Договору, даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов'язання.

Позивачем за невиконання договірних зобов'язань з приводу несплати орендної плати скеровано відповідачу пропозицію від 15.02.2012р., в порядку ст.188 ГК України, про розірвання Договору, яку відправлено, відповідно, 18.02.2012р., про що свідчить відмітка на описі вкладення органу зв'язку. Крім того, з відповіді відповідача на адресу позивача від 06.04.2012 року вбачається, що відповідачем отримано Лист-повідомлення про розірвання Договору, у зв'язку з його невиконанням, та повернення майна від 15.02.2012 року.

Однак, як зазначено вище, Лист-повідомлення про розірвання договору, у зв'язку з його невиконанням, та повернення майна було направлено позивачем на адресу відповідача 18.02.2012 року, тобто після спливу місячного строку після терміну завершення дії договору, який був продовжений, у зв'язку з відсутністю заперечень сторін, до 05.01.2012 року. Отже, на час звернення до суду з позовом вищезазначений договір є чинним, оскільки доказів зворотнього, всупереч вимогам суду, сторони не подали. Крім того, оскільки Договором передбачено сплату орендної плати, яку не було оплачено протягом строку, який значно більше, ніж три місяці, то, виходячи з вимог ст.291 ГК України і ст.ст.782, 783 ЦК України, Договір оренди від 05.01.2010р. №1, укладений між ПП "Діал-Маркет 2" та ФО-П ОСОБА_1 підлягає розірванню на вимогу позивача.

Відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Таким чином, орендоване майно підлягає поверненню орендарем орендодавцю.

Також, слід зазначити, що не можуть бути взяті до уваги при прийнятті судового рішення пояснення громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в підтвердження оплати вартості спірного майна, оскільки такі зобов'язання не випливають з Договору, не стосуються способів захисту порушеного права і не можуть бути доказами по справі, предмет якої ґрунтується на договірних зобов'язаннях.

Разом з тим, заяву про забезпечення позову не може бути задоволено, оскільки, незважаючи на вимогу суду, позивач не надав доказів, які підтверджують наявність підстав щодо утруднення або неможливості виконання судового рішення в разі відмови від їх вжиття, а також, оскільки забезпечення позову було неможливе до з'ясування обставин справи, а позивачем не було надано належного обґрунтування позовних вимог, із-за чого позовні вимоги неодноразово уточнювались і доповнювались.

Згідно ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 26.12.2012 року у справі №5015/1521/12, що направлена на новий розгляд, наголосив, що при новому розгляді суду необхідно врахувати істотність порушень умов договору, встановити момент припинення договірних відносин станом на день розгляду справи, та, відповідно, підставність заявленого позову в цій частині, перевірити твердження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо періодичності сплати орендних платежів.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідачем не тільки протягом трьох місяців, а протягом всієї дії Договору порушено господарське зобов'язання, яке передбачено п.5.2. Договору, щодо підписання Актів здачі-прийняття виконаних послуг, а також щодо оплати орендних платежів, що є істотним порушенням умов Договору, адже, як було зазначено вище, оплата орендних платежів, що встановлена умовами договору, повинна здійснюватися щомісячно, що відповідає нормам чинного законодавства України, зокрема, ст. 762 ЦК України.

Також, як було зазначено вище, договірні відносини на час звернення з позовом не були припинені, оскільки таких доказів, незважаючи на вимоги суду, сторонами не надано.

Разом з тим, згідно поданих сторонами пояснень та доказів, відповідач не надав належних та допустимих доказів, а також не обґрунтував наявність правових підстав щодо необхідності (можливості) продовження договірних відносин.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України не спростував, доказів повернення орендованого майна та погашення заборгованості не представив, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства «Діал-Маркет 2» (м. Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 12403,20 грн., витребування орендованого майна з чужого незаконного володіння та розірвання договору оренди №1 від 05.01.2010 року є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 4 6 ГПК України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

В зв'язку з тим, що клопотання відповідача від 01.02.2013 року за вх.№222897/13 про забезпечення колегіального розгляду справи було обґрунтовано лише тим, що ця справа розглядалась колегіальним складом суду до направлення її Вищим господарським судом України на перегляд у новому складі суду, а також заперечення проти цього клопотання з боку позивача, правових підстав до задоволення такого клопотання немає.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №354 від 12.04.2012 року на суму 1609,50 грн. про сплату судового збору, платіжне доручення №355 від 12.04.2012 року на суму 1609,50 грн. про сплату судового збору, платіжне доручення №815 від 07.02.2013 року на суму 2146,00 грн. про сплату судового збору

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79008, м. АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Діал-Маркет 2"(79000, м. Львів, вул. Панаса Мирного, 24, офіс 413, код ЄДРПОУ 36027493) 12403 (дванадцять тисяч чотириста три) грн. 20 коп. заборгованості по орендній платі, 3755 (три тисячі сімсот п'ятдесят п'ять) грн. судового збору.

3. Розірвати договір № 1 оренди обладнання від 05.01.2010р., укладений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з Приватним підприємством "Діал-Маркет 2".

4. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Приватному підприємству "Діал-Маркет 2"спортивне обладнання:

· блок для м'язів бедра (1 шт. ) ;

· блок для м'язів бедра (1 шт . ) ;

· блочну рамку (1 шт.) ;

· вертикальний велотренажер (1 шт. ) ;

· гантель професійну 12 кг. (2 шт.);

· гантель професійну 14 кг. (1 шт.);

· диск обрезинений чорний 1,25 кг. (4 шт.);

· диск обрезинений чорний 10 кг. (6 шт.);

· диск обрезинений чорний 15 кг. (5 шт.);

· диск обрезинений чорний 2,5 кг. (6 шт. ) ;

· диск обрезинений чорний 2 5 кг. (4 шт.);

· диск обрезинений чорний 5 кг. (7 шт.);

· електричну бігову доріжку (1 шт. ) ;

· жим ногами (1 шт.);

· машину Смітта (1 шт.);

· лавку горизонтальну (1 шт. ) ;

· лавку для пресу (1 шт. ) ;

· лавку регулюючу (1 шт.);

· лавку Скотта (1 шт.);

· станок комбінований (1 шт. ) ;

· степ-платформи (11 шт. ) ;

· стійки для штанги настінні (2 шт.);

· стійки під гантелі (для набору 10 пар) (1 шт.);

· тренажер для віджимання та підтягування (1 шт.)

5. Наказ видати в порядку статті 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.