Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а-13763/12/0170/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 24 січня 2013 р.  Справа №2а-13763/12/0170/10     Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді                          - Кудряшової А.М., при секретарі судового засідання – Гришановій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - не з'явився, від відповідача – не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу    за позовом Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби до Приватного підприємства «Комфорт-Південь» про стягнення заборгованості,                                                  ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду Автономної  Республіки Крим звернулась Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Комфорт-Південь» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 12135,16 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не в повному обсязі сплачені самостійно визначені податкові зобов'язання в сумі 12135,16 гривень. Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно; позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у тому числі зазначив, що заборгованість відповідачем не сплачена, відповідач клопотання щодо неможливості розгляду справи за його відсутністю та заперечень проти позову не надав, про причини неявки не повідомив. Суд, враховуючі клопотання позивача щодо розгляду справи за їх відсутністю, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, з урахуванням, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з'явившихся учасників процесу. Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Згідно з п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень. Таким чином, судом встановлено, що  Державна податкова інспекція у м. Алушті АР Крим ДПС є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень. Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання. Судом встановлено, що Приватне підприємство «Комфорт-Південь» (код ЄДРПОУ 31873089, юридична адреса: 98655, АР Крим, м. Ялта, смт Лівадія, пров. Батуріна, буд. 18а, кв. 11) є юридичною особою, зареєстрованою 04.04.2002 року Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (а.с.10). Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків № 75/29-014/2 від 20.03.2008 року Приватне підприємство «Комфорт-Південь» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС з 12.04.2002 року за № 23/7 (а.с.12), у зв'язку із чим зобов'язане сплачувати податки до Державного бюджету України, подавати встановлену законом звітність. Таким чином, судом встановлено, що Приватне підприємство «Комфорт-Південь» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п. 49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Закон України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку. Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Відповідно до ч.1 та 4 ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Згідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про плату за землю" визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Судом встановлено, що Приватне підприємство «Комфорт-Південь» є орендарем земельної ділянки, платником орендної плати за земельні комунальної власності, у зв'язку з чим зобов'язаний в строки, встановлені ПК України, подавати до ДПІ в м. Алушта АР Крим ДПС податкову звітність та сплачувати орендну плату. Згідно п. 286.2. ст. 286 ПК України платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Судом встановлено, що 16.02.2012 року відповідачем до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби була надана податкова декларація з орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності на 2012 рік, відповідно до якої  була нарахована орендна плата за період травень-вересень 2012 року в сумі 13027,30 гривень (а.с. 17-20). У зв'язку з частковим погашенням відповідачем даної суми, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в сумі 12135,16 гривень (а.с. 23). Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п. 14.1.153. ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.   Судом встановлено, що на адресу відповідача була направлена податкова вимога №183 від 01.06.2012 року, яка була повернута відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Згідно п. 58.3. ПК України податкові вимоги надсилаються  у тому ж порядку, що і податкове повідомлення-рішення, яке  вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. Таким чином, податкова вимога №183 від 01.06.2012 року вважається врученою відповідачу. На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначеної вимоги у встановленому діючим законодавством порядку. У встановлені законодавством строки, відповідачем зобов'язання по сплаті узгоджених податкових зобов'язань не виконані. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючі, що позивач звільнений від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача. У судовому засіданні, яке відбулось 24.01.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25.01.2013 року. З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -                                                   ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Стягнути з Приватного підприємства «Комфорт-Південь» (код ЄДРПОУ 31873089, юридична адреса: 98655, АР Крим, м. Ялта, смт Лівадія, пров. Батуріна, буд. 18а, кв. 11) з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують Приватне підприємство «Комфорт-Південь» заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 12135 (дванадцять тисяч сто тридцять п'ять) гривень 16 копійок та перерахувати на р/р 33216812700007 в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, місцевий бюджет Алуштинської міської ради, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740913, код платежу – 13050200. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                        Кудряшова А.М.