Рішення

від 13.03.2013 по справі 910/1771/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1771/13 13.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні системи безпеки і розвитку»

До Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства оборони України»

Про стягнення 142 168,19 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача: Павловська Н.В. - за дов. № 87-КС від 31.08.2011р.

Від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексні системи безпеки і розвитку» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства оборони України» про стягнення з останнього заборгованість у розмірі 142 168,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору про забезпечення комплексної безпеки №186-КС від 01.10.2011р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.01.2013 порушено провадження у справі №910/1771/13 та призначено розгляд справи на 20.02.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.02.2013 розгляд справи відкладався на 13.03.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2013 року надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судові засідання 20.02.2013 та 13.03.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 18.01.2013 про порушення провадження у справі №910/1771/13 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі 910/1771/13.

В судовому засіданні 13.03.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

1 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплексні системи безпеки і розвитку» (далі - Виконавець ) та Державним Підприємством «Київський механічний завод Міністерства оборони України» (далі - Замовник ) було укладено Договір про забезпечення комплексної безпеки №186-КС (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату надавати послуг і з охорони території Замовника, а також об'єктів та іншого майна, що належить Замовнику, знаходиться на даній території (далі - Об'єкт) та належним чином здано під охорону Виконавцю.

Територія Замовника, що охороняється за даним Договором, розташована адресою: вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 03151 (п. 1.2 Договору).

Порядок приймання - передачі об'єкту Виконавцем сторони погодили розділом 2 Договору.

Згідно п. 9.2 Договору строк його дії встановлюється з 04.10.2011р. по 04.10.2012р. включно з можливою подальшою пролонгацією на тих самих умовах.

На виконання умов Договору Виконавцем за період з 20 січня 2012 року по 30 листопада 2012 року Замовнику були надані послуги на загальну суму 120 820,00 грн.

Факт виконання позивачем умов Договору підтверджується підписаними повноважними представниками сторін актами здачі - прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000007 від 31.01.2012р. на суму 18 068,33 грн., №ОУ-0000182 від 29.02.2012р. на суму 18 068,33 грн., №ОУ-0000295 від 30.03.2012р. на суму 18 068,33 грн., №ОУ-0000399 від 28.04.2012р. на суму 18 068,33 грн., №ОУ-0000498 від 31.05.2012р. на суму 18 068,33 грн.,№ОУ-0000613 від 27.06.2012р. на суму 18 068,33 грн., №ОУ-0000629 від 31.07.2012р. на суму 18 068,33 грн., №ОУ-0000816 від 31.08.2012р. на суму 18 068,33 грн., №ОУ-0000831 від 28.09.2012р. на суму 18 068,33 грн., №ОУ-0001019 від 31.10.2012р. на суму 18 068,33 грн., №ОУ-0001031 від 30.11.2012р. на суму 18 068,33 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Вартість послуг охорони становить 21 628,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 3 604,67 грн. на місяць і здійснюється Замовником щомісячно, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 20-го числа поточного. місяця за поточний місяць на підставі рахунку-фактури (надається Замовнику не пізніше 05 числа поточного місяця), наданого Виконавцем (п. 8.1 Договору).

У п. 8.2 Договору сторони зазначили, що роботи у звітному місяці вважаються виконаними у повному обсязі після підписання сторонами відповідного Акту виконання робіт за поточний місяць, який надається Замовнику з 01 по 10 число наступного місяця. У випадку, якщо Замовник не підписує Акт виконаних робіт, він протягом 14-ти днів зобов'язаний пред'явити Виконавцю письмову претензію з обґрунтуванням своєї відмови. Якщо в зазначений термін Замовник не надав обґрунтовану претензію, роботи у звітному місяці вважаються виконаними у повному обсязі, прийнятими Замовником та такими що підлягають оплаті.

Зі слів Позивача Відповідач не оплатив надані йому послуги за період з 20.01.2012 по 30.11.2012, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 120 820,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою досудового врегулювання спору 06.06.2012 на адресу Відповідача Позивач направляв претензію №1 з вимогою про оплату наданих послуг на підставі актів здачі - прийняття робіт (надання послуг)

13.06.2012 листом Відповідач зазначив графік погашення заборгованості в повному обсязі по серпень 2012р.

13.07.2012 Позивач вдруге звернувся до Відповідача з претензією №2, відповідно до якої просив останнього погасити заборгованість з урахуванням штрафних санкцій. Проте, зазначена претензія була залишена Відповідачем без відповіді та належного реагування.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 120 820,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним повноважним представниками сторін (копія міститься в матеріалах справи).

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем підтверджений.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з відповідача 3 634,53 грн. 3% річних, 17 713,66 грн. - пені.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.5 Договору сторонни погодили, що уразі порушення строку оплати вартості наданих Виконацем послуг Замовник за кожень день прострочення зобовязаний виплатити Виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у сумі 3 634,53 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 17 713,66 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, за вказаний позивачем період, за уточненим розрахунком суду, а саме у розмірі 8 699,04 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства оборони України» (03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, код ЄДРПОУ 09540881) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариствао з обмеженою відповідальністю «Комплексні системи безпеки і розвитку» (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 10/10, оф.1, код ЄДРПОУ 30575645) заборгованості за договором про забезпечення комплексної безпеки №186-КС від 01.10.2011р. у розмірі 133 153,57 грн., з яких 120 820,00 грн. - основного боргу, 3634,53 грн. - 3% річних, 8 699,04 грн. - пені.

3. Стягнути з Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства оборони України» (03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, код ЄДРПОУ 09540881) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні системи безпеки і розвитку» (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 10/10, оф.1, код ЄДРПОУ 30575645) 2672,76 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складення повного рішення 18.03.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна