Постанова

від 12.03.2013 по справі 815/852/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/852/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001822200 від 13.09.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» (надалі - ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД») до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м. Іллічівську) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001822200 від 13.09.2012 р., мотивуючи позовні вимоги тим, що висновки інспектора зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами, що свідчать про формальне та поверхневе проведення перевірки, упереджене ставлення до її результатів. Під час формування податкового кредиту, позивачем було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, із наданих суду письмових заперечень вбачається, що відповідач проти задоволення даного позову заперечує, обґрунтовуючи, тим що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит, який немає документального підтвердження зв'язку з фінансово-господарською діяльністю, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України податку на додану вартість.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Суд вважає, що адміністративний позов ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.02.2004 р. виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області зареєстровано ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД», ідентифікаційний код юридичної особи - 32790145, місцезнаходження юридичної особи: 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, кім. 411, номер запису в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу № 1 554 120 0000 001289, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00, № 275207 (аркуш справи 10).

ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» було взято на облік 08.04.2004 р. за № 2182 у ДПІ у м. Іллічівську, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (аркуш справи 72).

Позивач зареєстрований, як платник податків на додану вартість ДПІ у м. Іллічівську, на підстав свідоцтва № 21314341, індивідуальний податковий номер: 327901415035.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, рішення начальника ДПІ у м. Іллічівську № 281 від 10.08.2012 р., завідувачем сектору перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД відділу податкового контролю ДПІ у м. Іллічівську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД», з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ЮКМАС» (код ЄДРПОУ 37009873), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р. (аркуші справи 14-25).

На підставі вищевказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001822200 від 13.09.2012 р. за порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 649 грн. 00 коп. (аркуш справи 9).

Як зазначається в акті перевірки, податковий кредит сформований ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» по господарським операціям із ТОВ «Юкмас» за період: жовтень-листопад 2011 р., однак позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні з відмітками про тримання товару, договори поставки, а також інші документи, що підтверджують факт перевезення товару та за якими відбувався би рух товару від покупця до продавця, також документи, що підтверджують прийняття товарно-матеріальних цінностей, а саме журналів реєстрації довіреностей. У зв'язку з наведеним перевіряючим зроблено висновок, що операції із придбання товарів у ТОВ «ЮКМАС» не здійснювались, товар не перевозився і не зберігався, документи, які фіксують місце зберігання отриманого товару (договір на оренду складу) також відсутні. Таким чином, ТОВ «Юкмас» не мало право виписувати, а ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» отримувати податкові накладні на отримання товару.

Під час проведення перевірки перевіряючим встановлено, що операції купівлі-продажу ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» з ТОВ «Юкмас» в жовтні-листопаді 2011 р. на суму 8 392 грн. 00 коп. не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже вбачаються нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», а тому ТОВ «Юкмас» безпідставно виписувались податкові накладні на поставку товарів покупцям та надання послу, у тому числі ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» в жовтні-листопаді 2011 р. на суму з податку на додану вартість 8 392 грн. 00 коп.

На підставі вищезазначеного, ДПІ у м. Іллічівську зроблено висновок, що в порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» занижено суми податку на додану вартість у сумі 7 746 грн. 00 коп. у тому числі: за жовтень 2011 р. - сума податку на додану вартість 4 087 грн. 00 коп., за листопад 2011 р. - сума податку на додану вартість 3 659 грн. 00 коп. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у листопаді 2011 р. на 646 грн. 00 коп.

Зазначені висновки податкового органу, спростовуються наступними фактами та обставинами.

Судом встановлено, що між ТОВ «Юкмас» (постачальник) та ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» (покупець) укладений договір поставки № 2410-1 від 11.10.2011 р. Згідно даного договору, предметом являється зобов'язання постачальника в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передавати у власність покупцеві металопластикові та алюмінієві конструкції (надалі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймати та оплачувати товар (аркуші справи 27-28). Пунктом 3.1 даного договору передбачено, що в ціну товару включається поставка товару на склад покупця.

На підтвердження виконання умов договору поставки представником позивача надані докази, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, рахунки (аркуші справи 35, 36, 39, 40, 41, 43, 44, 48, 49, 50, 51, 52, 63, 64,66, ).

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» орендує виробничо-складські приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та здійснює зберігання на даному складі товарно-матеріальних цінностей, на підтвердження зазначеного представник позивача надав суду договір оренди виробничо-складських приміщень б/н від 01.01.2011 р. укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» (орендар), п.п. 1.1, якого передбачено, що орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування виробничо-складські приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_3 з метою використання для поточної господарської діяльності (аркуші справи 29-30).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач діяв в рамках діючого законодавства, адже придбаний товар у ТОВ «Юкмас» позивач придбав з метою його використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Так, отримані товари від ТОВ «Юкмас» позивач поставив на користь наступних контрагентів-покупців, а саме: ПАТ «ІМЕКСБАНК», ТОВ «ТІС-контейнерний термінал», ТОВ «Трансінвестсервіс». На підтвердження зазначеного представником позивача булу надано суду: видаткові накладні, довіреності на отримання від ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» цінностей (алюмінієвої конструкції) (37, 38, 42, 45, 46, 47, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62)

Таким чином, суд вважає, що надані представником позивача, в якості доказів, видаткові накладні, довіреності на отримання від ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» цінностей (алюмінієвої конструкції) підтверджують зв'язок між понесеними позивачем витратами за договорами поставки та його власною господарською діяльністю, адже визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг/.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг/, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Цієї ж позиції підтримується Верховний суд України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.

Судом встановлено, що ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» цілком обґрунтовано відповідно до п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 649 грн. 00 коп., підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними. Таким чином, на момент перевірки позивача сума податку на додану вартість була підтверджена податковими накладними, які і є документами зазначеними п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону. За таких обставин, судом встановлено, що позивач, суворо дотримуючись приписів п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Юкмас» підтверджені податковими накладними.

Окрім зазначеного, жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи податкової служби.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення-рішення № 0001822200 від 13.09.2012 р. щодо нарахування ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» зобов'язання з податку на додану вартість, у загальному розмірі 649 грн. 00 коп., у зв'язку з чим зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 32790145, 68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1-го Травня, 3 кв. 411) до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001822200 від 13.09.2012 р. - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 0001822200 від 13.09.2012 р. прийняте державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 649 (шістсот сорок дев'ять) грн. 00 коп. - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ОСІРІС - МОНТАЖСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 32790145, 68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1-го Травня, 3 кв. 41) витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан