Постанова

від 22.03.2013 по справі 812/2058/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2013 року Справа № 812/2058/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Лисенко Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Слав-Агро" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від 14 лютого 2013 року №0000021540, №0000031540, стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ 11142 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Слав-Агро", звернувся до сулу з позовом, в якому просив:

- Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо визначення завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 11142 грн.

- Скасувати податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 14 лютого 2013 року №0000021540 Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

- Скасувати податкове-повідомлення рішення форми «В4» від 14 лютого 2013 року № 0000031540 Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

- Стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 11142 грн.

Позивач вважає, що за наслідками проведеної перевірки податковим органом помилково зроблено висновок про завищення ним суми від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень місяць 2012 року на 1983 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на 11142 грн. Вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит та вірно заявлено за деклараціями суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідачі проти позову заперечували, про що надали відповідні письмові заперечення. Податковий орган вважає, що ним не було допущено порушень прав позивача при проведенні перевірки, та вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними і обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, встановив наступне.

В період з 17 по 18 січня 2013 року Ленінською МДПІ у м. Луганську на підставі наказу на перевірку № 62 від 17.01.2013 від було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Донбасс-Слав-Агро" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 11/15-420/37234384 від 25.01.2013 (а.с. 9-18 т.1).

Відповідно до висновків акту перевірки:

- перевіркою підтверджене відображене ТОВ "Донбасс-Слав-Агро" у декларації за жовтень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 38301 грн.

- на порушення п 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Донбасс-Слав-Агро" завищено суму бюджетного відшкодування на 11142 грн.

- на порушення п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України "Донбасс-Слав-Агро" завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 1983 грн.

Позивач не погодився з висновками податкового органу та 05.02.2013 подав 1-му відповідачу заперечення на акт перевірки з копією пояснень від 17.01.2013 (а.с. 20-21).

Відповіддю податкового органу №3927/15-619 від 11.02.2013 заперечення позивача залишені без задоволення (а.с. 22).

14.02.2013 1-м відповідачем приймається 2 податкових повідомлення-рішення: повідомлення-рішення форми "В4" №0000031540, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року на 1983 грн. та форми "В1" №0000021540, яким визначено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку з податку на додану вартість у розмірі 11142 грн., штрафні санкції 5571 грн. (а.с. 25-26).

Враховуючи, що податковим органом прийнято 2 податкових повідомлення-рішення різних за своєю суттю, мотивуванням та фактичними обставинами, що обумовили їх прийняття, суд вважає за доцільне послідовно надати оцінку кожному з прийнятих рішень.

Втім, насамперед, слід зазначити, що серед заявлених позивачем позовних вимог заявлено вимогу про визнання протиправними дій податкового органу щодо визначення завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 11142 грн. Як вже зазначено судом, 1-м відповідачем прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення №0000021540 від 14.02.2013 про визначення завищення суми бюджетного відшкодування на 11142 грн. Дії податкового органу є лише формою реалізації суб'єктом владних повноважень, покладених на нього функцій. В даному випадку всі дії відповідача, які позивач просить визнати протиправними знайшли своє втілення в акті індивідуальної дії - податковому повідомленні-рішенні №0000021540 від 14.02.2013, яке позивач також просить скасувати. Відтак, суд вважає, що вимоги про визнання протиправними дій 1-го відповідача не підлягають задоволенню, оскільки самі по собі дії не тягнуть наслідків для позивача, наслідки для нього має повідомлення-рішення, з прийняттям якого в платника податку виникає обов'язок щодо його сплати.

Таким чином в даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача буде оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення про визначення завищення суми бюджетного відшкодування.

Така вимога заявлена позивачем в даному позові, і стосовно податкового повідомлення-рішення №0000021540 від 14.02.2013 судом встановлено наступне.

До матеріалів справи позивачем залучено декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2012 року, з додатками, реєстри отриманих та виданих податкових накладних та власне самі податкові накладні на підставі яких формувався податковий кредит та податкові зобов'язання в цих періодах.

Позивачем за декларацією за вересень 2012 визначено податковий кредит в сумі 47589 грн. (ряд. 17), податкові зобов'язання "-1854 грн." (ряд. 9), від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом 49443 грн. (ряд. 19, 20.2) (а.с. 28-29).

Значення податкових зобов'язань у вересні 2012 року зі знаком "мінус" обумовлено операціями з повернення, раніше отриманої від ТОВ "Луганський інститут селекції і Технологій" передплати, які оформлені відповідними розрахунками коригування (а.с. 39-43, т.1).

В податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року позивачем в рядку 23, 23.1 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку зазначено 49443 грн., ця ж сума зазначена і в додатку № 3 до декларації "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (а.с. 67-71, т.1).

В акті перевірки податковим органом зазначено, що на початок вересня у ТОВ "Донбасс-Слав-Агро" перед ТОВ "Поліресурс" значилась кредиторська заборгованість в розмірі 126665,38 грн., яка погашена у вересні 2012 року частково в обсязі 100212,30 грн., що відображено в бухгалтерському обліку по Дт 631 та Кт 311 у сумі 100212,30 грн., у вересні 2012 року здійснено отримання товару, що відображено в бухгалтерському обліку по Дт 28 та Кт 631 у сумі 129920 грн. На кінець звітного періоду кредиторська заборгованість збільшилась та склала 156373,08 грн. (Копія журналу - ордеру по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за вересень 2012 року) додаток 6 до акту перевірки.

Платіжні доручення надані до перевірки містять інформацію про призначення платежу "сплата згідно з договором..." без конкретизації за який період взаємовідносин з постачальником.

Таким чином, сплата за товар, яка здійснена у вересні 2012 року погашає наявну кредиторську заборгованість. Облікова політика підприємства не конкретизує порядок врахування оплати та погашення заборгованості.

Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2012 року із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума сплаченого ПДВ складає 38 300,83 грн. тобто завищено на суму 11142,17 грн.

Від'ємне значення вересня 2012 року складається з податкових накладних поточного та попередніх звітних періодів.

Для розрахунку частини сплаченого залишку від'ємного значення ПДВ за вересень 2012 року враховано фактичну сплату ТОВ "Донбасс-Слав-Агро" постачальникам товарів (робіт) у попередніх та звітному податкових періодах. Інформація щодо звірки наявної фактичної оплати постачальникам у попередніх та звітному періодах наведено в додатку № 8 до акта перевірки.

В ході перевірки встановлено, що розрахунки з постачальниками, які здійснені у вересні 2012 року частково погашають кредиторську заборгованість, яка існувала на початок вересня 2012 року.

Виходячи саме з цих доводів, на підставі аналізу змісту первинних документів та здійсненого розрахунку (додаток №8 до акта перевірки) податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування.

Позивач зі свого боку вказує на арифметичні помилки, допущені при складанні додатку №8 до акта перевірки та зазначає, що податковим органом не зазначено про неправомірність формування позивачем податкового кредиту у вересні 2012 року, отже, він має право на отримання заявленої за декларацією за жовтень 2012 року суми бюджетного відшкодування, оскільки на думку позивача, заявлена ним сума ПДВ фактично сплачена постачальникам товарів.

Вирішуючи спір в цій частині вимог суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ПКУ).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3)

Відповідно до приписів пункту 200.4 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 200.6 ПКУ, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Слід зазначити, що право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду виникає за першою з подій, або перерахування авансового платежу, або отримання товару, в будь-якому випадку зазначена обставина оформлюється відповідною податковою накладною.

Таким чином до складу податкового кредиту можуть бути включені суми ПДВ за фактично отримані товари, оплата за які ще не здійснена, якщо першою подією була поставка товару.

Що ж стосується сум від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, то для отримання бюджетного відшкодування визначальне значення має факт фактичної сплати ПДВ у ціні товару.

Тобто, бюджетному відшкодуванню підлягає не вся сума від'ємного значення, а лише та її частина, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, у разі здійснення передплати та формування податкового кредиту по першій події - перерахування коштів, сплачена при цьому сума ПДВ підлягає відшкодуванню. У разі ж формування податкового кредиту на першою подією - поставкою товару, за цією операцією бюджетному відшкодуванню може підлягати лише частина ПДВ фактично сплаченого в ціні такого товар.

Тобто, у разі формування податкового кредиту за першою подією поставкою товару, платник податку може отримати право на відшкодування ПДВ за цією операцією лише після того, як фактично перерахує продавцеві кошти за отриманий товар.

Як вже зазначалося вище, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту вересня місяця 2012 року було сформовано позивачем наступним чином - податкові зобов'язання "-1854" - податковий кредит "47589" = "-49443". Тобто сума від'ємного значення більша ніж сума податкового кредиту за звітний місяць. Така ситуація виникла внаслідок складення розрахунків коригування у вересні 2012 року в частині зменшення податкових зобов'язань платника податку, які в свою чергу стали наслідком повернення позивачем у вересні раніше отриманої ним від контрагентів передплати.

Таким чином, хоча значення податкових зобов'язань зі знаком "мінус" і приймається до уваги при формуванні від'ємного значення поточного періоду, сума таких зобов'язань не може бути заявлена платником податку до бюджетного відшкодування у наступному періоді, оскільки ця сума податку не сплачувалася платником його постачальникам в ціні отриманих товарів/послуг. Тобто, в даному випадку позивач не мав права включати суму 1854 грн. до бюджетного відшкодування, оскільки ця сума ПДВ склалася внаслідок зменшення податкових зобов'язань позивача, і фактично не сплачувалася ним.

Щодо решти суми від'ємного значення, визначеної за декларацією за вересень 2012 року, то вона дорівнює сумі податкового кредиту цього місяця 47589 грн., і позивач мав право заявляти в декларації за жовтень ту її частину, щодо якої підтверджено фактичну сплату ПДВ постачальникам товарів/послуг, як то передбачено пунктом а) п. 200.4 ПКУ.

При визначенні суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню за декларацією за жовтень 2012 року, податковим органом було проаналізовано основні чинники, які вплинули на формування цього значення. Так, податковим органом на підставі журналу-ордеру та відомості по рахунку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за вересень 2012 року було встановлено, що у позивача на початок періоду існувала кредиторська заборгованість по цьому рахунку.

По рахунку 631 відображується за дебетом суми здійснених передплат вітчизняним постачальникам за товари та поточні оплати за отримані товари, за кредитом відображується отримання товарів від постачальників з одночасним збільшенням зобов'язань перед ними.

Суд погоджується з доводами податкового органу, що позивач мав право заявляти до бюджетного відшкодування лише ту частину податкового кредиту вересня місяця, щодо якої підтверджена фактична оплата.

Розрахунок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню наведений податковим органом в додатку №8 до акту перевірки, в ньому перевіряючим зазначені всі податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит вересня місяця, та платіжні документи за якими відбувалася оплата товарів за цими накладними.

В судовому засіданні на підставі наданих сторонами первинних документів судом було перевірено наведений розрахунок податкового органу та встановлено, що він здійснений з помилками, які вплинули на визначення суми завищення позивачем бюджетного відшкодування.

Зі змісту додатку №8 до акту перевірки вбачається, що податковим органом частково визнається заявлена позивачем до відшкодування сума ПДВ, а саме 38300,83 грн., у той час як сума податкового кредиту вересня місяця складає 47589,07 грн.

Зі змісту таблиці вбачається, що податковий орган не погоджується з заявленими сумами ПДВ по наступних накладних:

ПН №969 ТОВ "Компанія Транспеле" на суму 18 грн., з них 3 грн. ПДВ.

ПН №8 від 08.06.2012 та ПН №31 від 27.06.2012 ТОВ "Поліресурс"

ПН №28 від 30.09.2012 ТОВ "Поліресурс"

ПН №146/2 від 25.06.2012 ТОВ "Луганський інститут Селекції і Технологій"

Перевіривши фактичні обставини справи суд не погоджується з розрахунком податкового органу в частині цих податкових накладних та вважає, що позивач мав право заявляти суму ПДВ за цими накладними до бюджетного відшкодування в повному обсязі.

Так, за податковою накладною №969 ТОВ "Компанія Транспеле" оплата проведена повністю платіжним дорученням № 131 від 09.10.2012, що підтверджується випискою банку (а.с. 126, т.1).

За податковою накладною ПН №28 від 30.09.2012 ТОВ "Поліресурс" на суму 340,27 грн. з них ПДВ, так само, як і за ПН №27 від 30.09.2012 ТОВ "Поліресурс" на суму 197,20 грн., з них ПДВ 32,87 грн. оплата проведена платіжним дорученням №152 від 22.10.2012 (а.с. 227, т.1).

За податковими накладними №8 від 08.06.2012 та №31 від 27.06.2012 ТОВ "Поліресурс" здійснювалося постачання позивачу "кориандр половинки" відповідно до договору від 03.01.2012. ПН №8 на суму 67400 грн., в т.ч. 11233,33 ПДВ, ПН №31 на суму 64600 грн., в т.ч. 10766,67 грн., загальна сума 67400+64600 = 132000 грн., в. т.ч. ПДВ 11233,33 + 10766,67 = 220000. Оплата за зазначеним договором здійснювалася наступними платіжними дорученнями: №46 від 13.07.2012 на суму 50000 грн., №49 від 13.07.2012 на суму 7000 грн., №62 від 01.08.2012 на суму 100 грн., №71 від 07.08.2012 на суму 62000 грн. (а.с. 198-201, т.1) - всього до вересня 2012 року сплачено за договором 119100 грн., залишок кредиторської заборгованості за договором від 03.01.2012 на початок вересня складає 12900 грн., що підтверджується даними журналу-ордеру по 631 рахунку (а.с. 131, т.2). У вересні місяці позивачем платіжним дорученням №90 від 07.09.2012 було проведено остаточний розрахунок за зазначеним договором на суму 12900 грн. (а.с. 204, т.1) та включено суму ПДВ за податковими накладними №8 від 08.06.2012 та №31 від 27.06.2012 до складу податкового кредиту вересня 2012 року.

За податковою накладною №146/2 від 25.06.2012 ТОВ "Луганський інститут Селекції і Технологій" позивачем було здійснено авансовий платіж за договором поставки від 25.06.2012, що підтверджується платіжним дорученням № 24 від 25.06.2012 на суму 20000 грн., з них ПДВ 3333,33 грн. (а.с. 50, 197, т.1). Таким чином позивач мав право на бюджетне відшкодування ПДВ сплаченого у складі авансового платежу. Перевіряючим помилково в додатку №8 вказано платіжне доручення №98 від 14.09.2012 в якості документа на підтвердження часткової сплати за ПН №146/2, оскільки зі змісту цього платіжного доручення вбачається, що ним позивач здійснював оплату за зовсім іншим договором. Сума авансового платежу в розмірі 20000 грн. також відображена в журналі-ордері по 631 рахунку, як вхідне дебетове сальдо за договором від 25.06.2012 (а.с. 131, т.2).

Таким чином позивач мав право на бюджетне відшкодування сум ПДВ фактично сплачених за зазначеними вище податковими накладними і суд не погоджується з розрахунком податкового органу в частині завищення позивачем суми бюджетного відшкодування по цим накладним.

При цьому суд погоджується з розрахунком податкового органу щодо фактичної суми сплати податку на додану вартість за накладною №24 від 26.09.2012 ТОВ "Поліресурси". Ця податкова накладна виписана відповідно до договору поставки від 21.08.2012, товар "еспарцет товарний, семена" на суму 103320 грн., з них 17220 грн. ПДВ (а.с. 60, т.1).

Судом встановлено, що за позивачем на початок вересня 2012 року обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Поліресурс" за договором від 21.08.2012 в сумі 100800 грн. (а.с. 131, т.2). Протягом вересня 2012 року позивачем було здійснено оплати за договором від 21.08.2012 на загальну суму 74347 грн., платіжні доручення №93 від 07.09.2012, №102 від 21.09.2012, №108 від 26.09.2012 (а.с. 207, 212, 217, т.1).

В платіжних документах про перерахування позивачем сум зазначено призначення платежу "оплата за еспарцет товарний, насіння зг. дог. 210812 від 21.08.2012" та не зазначено чи сплачується таким чином наявна кредиторська заборгованість, чи здійснюється оплата за товар отриманий у звітному періоді, тому податковим органом було взято до уваги лише ті суми, які були перераховані позивачем після отримання товару та складення податкової накладної №24.

Такі оплати були проведені позивачем у жовтні 2012 року платіжними дорученнями №136 від 10.10.2012, №152 від 22.10.2012, №157 від 25.10.2012, №158 від 26.10.2012 на загальну суму 72239 грн., з них ПДВ 12039,83 грн. (а.с. 225, 226-228, т.1).

Суд погоджується з розрахунком податкового органу, що за податкової накладною №24 позивачем підтверджена фактична сплата ПДВ лише на суму 12039,83 грн. різниця між підтвердженою фактичною сплатою ПДВ та заявленою позивачем за цією накладною становить 17220 - 12039,83 = 5180,17 грн.

Враховуючи наведену вище відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування суми 1854 грн. (податкові зобов'язання з ПДВ за вересень місяць зі знаком "мінус") загальна сума завищення позивачем бюджетного відшкодування, заявленого за декларацією за жовтень складає 5180,17 + 1854 = 7034,17 грн.

Судом пропонувалося позивачу у разі незгоди зі здійсненим податковим органом розрахунком скласти свій власний із зазначенням конкретних платіжних документів, які на його думку підтверджують фактичну сплату податку на додану вартість за наведеними податковими накладними в повному обсязі. Втім, позивачем такий розрахунок не було надано. Наведені ж позивачем платіжні доручення (пояснення до адміністративного позову від 21.03.2013 (а.с. 145, т.2) були враховані судом, та посилання на них наведені вище під час розрахунку.

Таким чином, внаслідок допущених помилок при здійсненні розрахунку фактично сплачених позивачем сум ПДВ, податковий орган помилково визначив завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 11142 грн., в той час як ця сума складає лише 7034,17 грн.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення №0000021540 від 14.02.2013 підлягає частковому скасуванню в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування на 11142-7034,17 = 4107,83 грн., та в частині застосованої штрафної санкції на суму 2053,91 грн. відповідно.

Враховуючи, що податковим органом було необґрунтовано визначено суму завищення позивачем бюджетного відшкодування на 4107,83 грн., ця сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України, оскільки саме такий спосіб захисту відповідає об'єкту порушеного права - права на відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку.

Щодо другого повідомлення-рішення №0000031540 від 14.02.2013 судом встановлено наступне.

В жовтні 2012 року позивачем було отримано податкову накладну №6 від 24.10.2012 від постачальника ТОВ "Агротехресурси" на суму 11898,30 грн., в т.ч. ПДВ 1983,05 грн. (а.с. 108, т.1). до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень позивачем було помилково внесено запис про отримання податкової накладної №5 від 24.10.2012 на цю ж суму (а.с. 127, т.2). Тобто, позивачем було невірно зазначено номер податкової накладної в реєстрі отриманих податкових накладних, замість цифри "6", зазначено цифру "5". Суму податку на додану вартість 1983,05 грн. було включено позивачем до складу податкового кредиту жовтня місяця, що підтверджується декларацією та додатком № 5 до декларації.

Відповідно до пункту 201.15 Податкового кодексу України платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Наказом Державної податкової служби України №1002 від 24.12.2010 було затверджено форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення. Відповідно до цього наказу реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Враховуючи наведену вище норму пункту 201.15 Податкового кодексу таке виправлення може бути внесено до реєстру відповідного податкового місяця, в якому було виявлено помилку, та цей реєстр із записом "сторно" повинен бути поданий податковому органу в термін, що передбачений для подання податкової звітності.

З 01.03.2013 набув чинності новий наказ Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення" розділом V "Порядок здійснення уточнення показників", якого більш детально викладено порядок виправлення помилок в реєстрі отриманих податкових накладних.

При виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+".

Метод "сторно" здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів І та/або ІІ Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2-6 розділу І та/або колонках 2-7 розділу ІІ Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7-12 розділу І та/або колонках 8-16 розділу ІІ Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком "+" чи "-". При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера "У" (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку "З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період" Реєстру.

Тобто, як нормативним актом, що був дійсним на момент проведення перевірки, так і тим, що діє на час прийняття рішення в даній справі, передбачено, що запис сторно вноситься до реєстру того звітного періоду в якому вона виявлена.

Судом встановлено, та визнається сторонами, що помилка була виявлена під час проведення перевірки у січні 2013 року. До цього часу позивачем не було внесено запису "сторно" в порядку передбаченому законом, хоча позивач мав таку можливість при формуванні реєстрів за листопад, грудень 2012 року.

На момент проведення перевірки за документами позивача ним було сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Агротехресурси" за жовтень 2012 року на суму 1983 грн. за податковою накладною №5 від 24.10.2012, якої фактично не існує.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тому суд погоджується з висновком податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту на цю суму та вважає обґрунтованим прийняте податкове повідомлення-рішення №0000031540 від 14.02.2013.

Посилання позивача на проведення ним "сторнування" та складена 17.01.2013 бухгалтерська довідка не приймаються судом до уваги, оскільки як вбачається з наданих документів (а.с. 87-89, т.1) позивач здійснив запис "сторно" в своєму примірнику реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року, у той час як такий запис повинен здійснюватися в реєстрі звітного місяця, в якому виявлено помилку. Крім того, ані Податковим кодексом, ані наказами, що регламентують порядок ведення реєстру, не передбачено можливості повторного надіслання реєстрів за минулі періоди. Виправлення вносяться до реєстру за звітний місяць та надсилають до податкового органу.

Крім того, суд погоджується з неодноразово наведеними під час судового засідання поясненнями податкового органу, що податкове повідомлення-рішення не приймалося б, якби позивач самостійно, ще до початку перевірки виправив наявну помилку. Більш того, прийняття даного повідомлення-рішення не позбавляє позивача права на включення суми 1983 грн. за податковою накладною №6 від 24.10.2012 до складу податкового кредиту будь-якого наступного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (пункт 198.6 ПКУ).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Слав-Агро" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від 14 лютого 2013 року №0000021540, №0000031540, стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ 11142 грн. задовольнити частково.

Часткового скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби форми "В1" №0000021540 від 14.02.2013 на суму 6161,74 грн., з них 4107,83 грн. помилково визначена податковим органом сума завищення бюджетного відшкодування, 2053,91 грн. - помилково визначена сума штрафних санкцій.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Слав-Агро", ід. код 37234384, м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 126, кв. 3 бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4107,83 грн. (чотири тисячі сто сім гривень 83 коп.), заявлене за податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Слав-Агро", ід. код 37234384, м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 126, кв. 3 витрати зі сплати судового збору в сумі 41 грн. 07 коп. (сорок одна гривня 07 коп.).

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 27.03.2013.

Суддя А.М. Каюда