Ухвала

від 28.03.2013 по справі 299/971/13-ц

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/971/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого А.А.Надопта, при секретарі С.С.Онисько, за участю начальника відділу ДВС Виноградівського РУЮ ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса» на дії державного виконавця відділу ДВС Виноградівського районного управління юстиції,

В С Т А Н О В И В:

Скарга мотивована тим, що на виконанні у відділу державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження відкрите за виконавчим листом виданим Виноградівським районним судом по справі №2-1523/11 щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме будівлі кафе - столової, що розташована за адресою Виноградівський район, с.Чепа, вул.Фогорош (вул. Леніна) - 45, що належить на праві власності TOB «Тиса» код ЄДРПОУ 22103384, яке виступає майновим поручителем за зобов»язаннями ОСОБА_2. 12.12.2012р. скаржник отримав повідомлення Директора Закарпатської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» №4787\06 від 07.12.2012р. про призначення на 24.12.2012р. прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна належного ТОВ «Тиса», а саме будівлі кафе - столової, що розташована за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, с.Чепа, вул.Фогорош (вул. Леніна) - 45 з початковою ціною 235.600,00 грн. в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4».

Обгрунтовуючи свої вимоги скаржник вважає, що винесення даного об»єкту на повторні торги, призначенні на 11.00 годину 25.03.2013р. порушує вимоги Інструкції про проведення виконавчих дій від 27.10.1999р. та Тимчасового Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, оскільки має місце невідповідність проведеної оцінки майна, вказана вартість майна не відповідає ринковій вартості об»єкта і є суттєво заниженою. Зокрема, ДВС не надало інвентаризаційну справу на об»єкт - будівлі кафе-столової, що призвело до помилки в розмірі площі цього об»єкту. У висновку про вартість оцінюваного майна від 25.09.2012р. міститься запис про площу кафе-столової в розмірі 687,9 кв.м., хоча насправді площа даного об»єкту нерухомого майна складає 786,8 кв.м., що підтверджується інвентаризаційною справою, виготовленою 18.12.2007р. Виноградівським БТІ; оцінка даного об»єкту є явно заниженою, оскільки станом на 06.09.2010р. згідно повідомлення директора Закарпатські філії приватного підприємства «Спеціалізованого підприємство Юстиція» №2718/06 від 06.09.2010р. про призначення на 21.09.2010р. прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, належного TOB «Тиса»- будівлі кафе-столової загальною площею 687,9 кв.м., що знаходиться в с.Чепа, вул.Фогороші (вул. Леніна)-45 за початковою ціною 811.095,00 грн. в рахунок погашення заборгованості перед ВАТ «ОСОБА_5 ОСОБА_4».

Такі дії державного виконавця щодо винесення спірного об»єкту нерухомості на повторні торги з переоцінкою такого майна скаржник вважає неправомірними, такими, що порушують Законів України «Про державну виконавчу службу», «Про проведення виконавчих дій» та Інструкцію про проведення виконавчих дій, а відтак просить суд визнати дії державного виконавця відділу ДВС Виноградівського РУЮ по зверненню стягнення на майно ТОВ «Тиса» неправомірними, припинити повторні торги з реалізації майна ТОВ «Тиса», призначенні на 11.00 годину 25.03.2013р. та зняти майно з продажу у зв»язку з невиконанням правил проведення прилюдних торгів.

Скаржник - директор ТОВ «Тиса» ОСОБА_2 та начальник відділу ДВС Виноградівського РУЮ ОСОБА_6 про час і місце судового розгляд даної скарги у суді повідомлені судовими повістками належним чином, про що свідчать їх особисті підписи на судових розписках, проте в судове засідання не з»явилися, заяв та клопотань про розгляд справи у їх відсутності та причин неявки не надали, а відтак суд вважає розгляд справи провести без їх участі, оскільки така неявка не перешкоджає розгляду справи.

При цьому суд виходить з того, що згідно із ст.386 ЦПК України неявка в судове засідання заявника чи заінтересованої особи, яким повідомлено про місце і час проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, перевіривши матеріали скарги, Виконавчого провадження №7-132/13 та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв»язку, суд приходить до наступного.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.57-66 ЦПК України. У відповідності до вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Між тим, Державний виконавець (ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу») є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів, (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку передбаченому законом.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців, оскарження яких має відбуватися згідно із ст.13 Закону України «Про виконавчу службу», ч.3 ст.6, ч.1 ст.12, ст.82 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ст.13 Закону України «Про державну виконавчу службу» дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом, згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до частини першої ст.12 цього-ж Закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Відповідно до ч.2 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Зокрема, відповідно до вимог ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, діє або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду (ст.384 ч.2 ЦПК України), який видав виконавчий документ. Так, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.

Судом встановлено, що на виконанні у відділу ДВС Виноградівського РУЮ знаходиться Виконавче провадження, відкрите за виконавчим листом Виноградівського районного суду по справі № 2-1523/11 щодо звернення стягнення на нерухоме майно- будівлю кафе - столової за адресою с.Чепа, вул.Фогорош (вул. Леніна)- 45, Виноградівський район, що належить на праві власності TOB «Тиса» код ЄДРПОУ 22103384, яке виступає майновим поручителем за зобов»язаннями ОСОБА_2.

Обгрунтовуючи свої вимоги скаржник вважає, що має місце невідповідність законодавству проведеної оцінки майна, оскільки вказана вартість майна (235.600,00 грн.) не відповідає ринковій вартості об»єкта і є суттєво заниженою; ДВС не надало експерту інвентаризаційну справу на об»єкт - будівлі кафе-столової, що призвело до помилки в розмірі площі цього об»єкту, а відтак, призначенні повторні торги на зазначений об»єкт є незаконні.

Проте суд не може погодитись з такими доводами скаржника, оскільки вони спростовані матеріалами справи та Виконавчого провадження.

Суд, вирішуючи даний спір, виходить з вимог ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст.7 цього-ж Закону України «Про виконавчу службу» держвиконавець зобов»язаний використовувати надані йому права в точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

З урахування наведеного, держвиконавець при проведенні виконавчих дій зобов»язаний діяти не лише у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», але і дотримуватися інших законів України.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом. Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони мають право брати участь у провадженні виконавчих дій.

У відповідності до п.5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» нереалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків.

Відповідно до абзацу 2 п.5.12.2. «Інструкції про проведення виконавчих дій» затвердженої наказом Міністерства юстиції України за №74/5 від 15.12.1999р. (з змінами та доповненнями) -державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна.

Отже завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне, неупереджене виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Суд приходить до переконання, що дії як державного виконавця так і начальника ДВС є законними та обгрунтованими, вчиненими відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки в матеріалах виконавчого провадження знаходиться інвентаризаційна справа, згідно якої експертом було визначено розмір площі спірного об»єкту.

Так, доводи скаржника про невідповідність площі спірного майна спростовуються матеріалами Виконавчого провадження \а.с.3\, а саме п.1.2. Договору іпотеки, наданого виконавцю банком-стягувачем, з якого вбачається, що предмет іпотеки складається з будівлі кафе-столової, загальною площею 687,9 кв.м.; така-ж площа спірного приміщення зазначена і в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 25.07.2003р. \а.с.8\ та зазначена в Інвентаризаційній справі на об»єкт №237, яка була надана експерту. Така площа зазначена і в повідомленні директора Закарпатські філії приватного підприємства «Спеціалізованого підприємство Юстиція» №2718/06 від 06.09.2010р. про призначення на 21.09.2010р. прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна належного TOB «Тиса»- будівлі кафе-столової загальною площею 687,9 кв.м. в с.Чепа, вул.Фогороші (вул. Леніна)-45.

З цих же підстав суд не може взяти до уваги і надану скаржником Інвентаризаційну справу - без номера, де зазначена площа спірного майна 786,8 кв. м., оскільки дана Інвентаризаційна справа без номера та не відповідає вимогам з діловодства.

Між тим, при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має врахувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у ст.14 ЦПК України визначенні ознаки обов»язковості судових рішень, крім того- виконання рішення суду - є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод.

Окрім того, виконання судових рішень- це заключна стадія цивільного процесу, тобто заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі прав стягувача, так і банку, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи враховується період із надходження до суд позовної заяви й до виконання рішення суду.

Так, у відповідності до приписів ст.ст.1,5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов»язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.

Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення вимог скаржника, оскільки державним виконавцем в повній мірі було забезпечено право стягувача та боржника прийняти участь у проведенні оцінки спірного майна, окрім того оскаржувані дії були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, а відтак права чи інтереси, свободи заявника не були порушені.

Судові витрати, пов»язані з розглядом скарги, відповідно до вимог ст.388 ЦПК України, поданої на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено ухвалу про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.1,7 Закону України «Про виконавчу службу», ст.ст.1,5,12,50,52 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст.10,11,14,79,81,210,386-389 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса» ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу ДВС Виноградівського районного управління юстиції по зверненню стягнення на майно ТОВ «Тиса» - будівлю столової-кафе в с.Чепа, вул.Фогорош (вул.Леніна)-45, Виноградівського району неправомірними, припинення повторних торгів з реалізації майна ТОВ «Тиса», призначених на 25.03.2013р. та зняття майна з продажу у зв»язку з невиконанням правил проведення прилюдних торгів- відмовити.

Судові витрати по справі 107,30 грн. - стягнути з скаржника ОСОБА_2.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвало було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий ОСОБА_4