Рішення

від 15.03.2013 по справі 2607/14075/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/14075/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі -Довгалюк Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАВТРАНС", третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені та 3% річних,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАВТРАНС", третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені та 3% річних.

Свої вимоги мотивує тим, що 15 серпня 2011 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_1 та «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом "BURG" д.н.з. НОМЕР_3.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У результаті дій третьої особи, автомобіль НОМЕР_1, отримав пошкодження на суму 132 199 грн. 04 коп., що підтверджується звітом № 178-11.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СТзДВ «Гарантія» згідно полісу обов'язкового страхування №АА/2359744 та АА/2359743, в результаті чого у позивача виникло право на відшкодування шкоди, завданої ДТП.

На момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем-2 та володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

01 листопада 2011 року позивач звернувся до відповідача-1 з заявою про виплату страхового відшкодування, однак СТзДВ «Гарантія» суму страхового відшкодування в розмірі лімітів відповідальності так і не виплатила.

Посилаючись на те, що відповідачі у добровільному порядку не виплачують розмір матеріального збитку, позивач просив стягнути з СТзДВ «Гарантія» на свою користь розмір страхового відшкодування в сумі 49 490 грн. 32 коп., пеню в розмірі 669 грн. 13 коп., 3% річних у сумі 1 338 грн. 26 коп., інфляційне збільшення у розмірі 495 грн. 39 коп. Стягнути з ТОВ "ДАВТРАНС" на свою користь різницю між сумою матеріального збитку і сумою страхового відшкодування в розмірі 83 219 грн. 04 коп., та судові витрати стягнути солідарно з обох відповідачів.

29 січня 2013 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з СТзДВ «Гарантія» на свою користь розмір страхового відшкодування в сумі 49 000 грн., пеню в розмірі 869 грн. 91 коп., 3% річних у сумі 1 740 грн., інфляційне збільшення у розмірі 495 грн. 39 коп.

Крім того, просив стягнути з ТОВ "ДАВТРАНС" на свою користь різницю між сумою матеріального збитку і сумою страхового відшкодування у розмірі 84 199 грн., та судові витрати у розмірі 1 360 грн. стягнути солідарно з обох відповідачів.

У судовому засіданні 13 березня 2013 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з тих же підстав просив їх задовольнити.

Представник відповідача СТзДВ «Гарантія» у судовому засіданні 13 березня 2013 року позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Пояснив, що вимоги позивача є необґрунтованими, ним невірно вирахувано суму страхового відшкодування через невірне зазначення суми франшизи. Крім того, зазначила, що нормами ЗУ "Про страхування", ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", спеціальних законів, які застосовуються до даних спірних правовідносин, не передбачено стягнення 3% річних, індексу інфляції та пені.

Представник ТОВ "ДАВТРАНС" в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направили до суду заяву, в якій просять розглядати справу у відсутність їх представника.

Третя особа в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача СТзДВ «Гарантія», вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 15 серпня 2011 року близько 21 год. 30 хв. на 17 км ПСО водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_4 , не був уважним, не обрав безпечну швидкість, при зміні напрямку руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_4 (а.с. 8).

ОСОБА_1 на момент ДТП мав право керування автомобілем НОМЕР_1 на підставі довіреності (а.с. 7).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СТзДВ «Гарантія», що підтверджується полісом № АА/2359744 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 75).

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 27).

Внаслідок даного ДТП автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження на суму 132 199 грн. 04 коп., що підтверджується звітом № 178-11 «Про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу«IVEKO 120 Е 15» д.н.з. НОМЕР_5 (а.с. 9-14).

Матеріали справи свідчать, що позивачем на ім'я СТзДВ «Гарантія» 01 листопада 2011 року була надана заява на виплату страхового відшкодування (а.с. 23), однак на сьогоднішній день страхове відшкодування ОСОБА_1 не виплачено.

Згідно із ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 28 вищезазначеного закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі ст. 29 вказаного закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством,

Після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця (ст.ст. 46, 37 Закону).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач СТзДВ «Гарантія» у порушенні вищезазначених норм та умов договору свої обов'язки перед позивачем не виконав, а саме не виплатив страхове відшкодування.

Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА /2359744 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 тисяч гривень, франшиза - 1 000 гривень

Разом з тим, відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до суми страхового відшкодування не входить сума франшизи, встановлена договором.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з СТзДВ «Гарантія» несплаченої суми страхового відшкодування завданої шкоди підлягають задоволенню, а саме у розмірі 49 000 грн.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, оскільки сума страхового відшкодування становить 132 199 грн. 04 коп., а СТзДВ «Гарантія» виплачує страхове відшкодування в розмірі лімітів відповідальності у суму 49 тис. грн., тому позивач просить стягнути з ТОВ "ДАВТРАНС" залишок суми заподіяного збитку у розмірі 84 199 грн. (132 199 грн. 04 коп. - 49 000 грн.).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо), як це зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1996 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Згідно із роз'ясненнями п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, тимчасовим, сезонним, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації».

Судом встановлено, що в день скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ "ДАВТРАНС".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ "ДАВТРАНС" є особою відповідальною за заподіяну позивачу майнову шкоду.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ "ДАВТРАНС" майнової шкоди у розмірі 84 199 грн. відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому пілягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення пені, інфляційного збільшення та 3 % річних задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», діючого на час виникнення спірних правовідносин, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Судом встановлено, що позивачем на ім'я СТзДВ «Гарантія» 01 листопада 2011 року була надана заява на виплату страхового відшкодування (а.с. 23), 02 квітня 2012 року СТзДВ «Гарантія» було надано відповідь про те, що необхідно ОСОБА_1 надати належним чином оформлену заяву з значенням банківських реквізитів. У судовому засіданні представник СТзДВ «Гарантія» зазначила, що належним чином оформлену заяву позивач не надсилав. Належних доказів згідно ст. ст. 58-59 ЦПК України про те, що було надіслано заяву з банківськими реквізитами представник позивача не надав.

Оскільки, позивач не надав заяву з банківськими реквізитами, то вимога позивача щодо відшкодування пені, інфляційного збільшення та 3 % за порушення строків виплати страхового відшкодування задоволенню не підлягає.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 490 грн. 00 коп. з СТзДВ «Гарантія» та 842 грн. 00 коп. з ТОВ «ДАВТРАНС».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 28, 29, 36, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 22, 990, 992, 1166, 1172, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАВТРАНС", третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (код ЄДРПОУ 21130899) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) суму страхового відшкодування у розмірі 49 000 грн. 00 коп. (сорок дев'ять тисяч гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАВТРАНС" (код ЄДРПОУ 35012439) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) суму страхового відшкодування у розмірі 84 199 грн. 00 коп. ( вісімдесят чотири тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень).

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) судові витрати у розмірі 490 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАВТРАНС" (код ЄДРПОУ 35012439) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) судові витрати у розмірі 842 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна