Рішення

від 18.03.2013 по справі 336/1116/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/1116/13-ц

Провадження 2/336/1098/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд у складі головуючого - судді Голубкової М.А., при секретарі Ходиревій О.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В с т а н о в и в:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, у якому зазначив, що тривалий час проживав зі своїм дідусем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Дідусь помер ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши позивача єдиним спадкоємцем за заповітом. Позивач разом з дідусем за його життя здійснили демонтаж старого житлового будинку, побудували новий житловий будинок, почали оформлювати документи на нього, але через смерть дідуся не довели справу до кінця. Позивач з приводу оформлення нового житлового будинку звертався до компетентних органів місцевого самоврядування, але отримав відмову з рекомендаціями звернутися до суду, оскільки відсутній механізм захисту його права у позасудовому порядку. У зв'язку з цим Позивач вважає свої права порушеними і звернувся до суду за їх захистом.

Просить задовольнити позов, визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 на наступні будівлі: житловий будинок (літ. К-2) (8,4 м х 10,9 м) з житловою прибудовою (літ. К 1 ) (7,0 м х 6,9 м), мансардою (літ. МС) (7,0 м х 6,9 м), гараж (літ. Ж) (6,4 м х 7,0 м х 0,35 м х 1,5 м х 4,3 м х 1,7 м х 7,1 м), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, пояснив суду, що дійсно понад 20 років проживав однією сім'єю зі своїм дідусем - ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, доглядав його до самої смерті. Дідусеві належало на праві приватної власності 1/2 частина домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що складалася з відокремленої частини земельної ділянки та житлового будинку літ.Б. У 1995 році цей житловий будинок було демонтовано через його аварійний стан і побудовано замість нього новий житловий будинок літ.К-2 з житловою прибудовою літ. К 1 , мансардою літ. МС , гараж літ. Ж. Позивач пояснив, що вони разом з дідусем будували цей житловий будинок з надвірними будівлями, разом придбавали необхідні будівельні матеріали і після завершення будівництва продовжували проживати разом. За життя дідусь, як власник, не встиг ввести в експлуатацію вказане нерухоме майно (хоча розпочав оформлення), але залишив заповіт від 03.03.1998 р., посвідчений П'ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою. За цим заповітом ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем всього майна свого дідуся. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складалася з усього його майна, в тому числі і вказаної вище частини домолодіння. Позивач звернувся у встановлений законом строк до нотаріуса за оформленням спадщини, було відкрито спадкову справу, але свідоцтва на спадщину за заповітом не отримав, оскільки житловий будинок літ.К-2 з житловою прибудовою літ. К 1 , мансардою літ. МС , гараж літ. Ж вважаються самовільним будівництвом. З метою оформлення дозвільної документації Позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, де йому було відмовлено та рекомендовано визнати право власності на будівлі у судовому порядку, оскільки немає можливості вводу в експлуатації їх у позасудовому порядку. Позовну заяву ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради надав суду заяву, в якій він проти позову не заперечує, просить розглянути справу за відсутністю представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та взявши до уваги заяву представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

ОСОБА_3, власник ? частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 19.02.2011 р. Після його смерті єдиним спадкоємцем за заповітом залишився ОСОБА_1. Заповіт складено 03.03.1998 р. та посвідчено державним нотаріусом Пятої Запорізької державної нотаріальної контори. Після смерті ОСОБА_3 позивач звернувся до нотаріальної контори у встановлений законом строк, про що свідчить витяг про реєстрацію справи у спадковому реєстрі від 02.03.2011 р., виданий приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та лист Державного нотаріального архіву Головного управління юстиції у Запорізькій області від 23.01.2013 р., № 103/01-17, яким архів надає копію вказаного заповіту та повідомляє, що спадкоємцем є ОСОБА_1. Заповіт знаходиться у матеріалах незакінченої спадкової справи, що передана на зберігання до державного нотаріального архіву.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2011 р. встановлено факт проживання та користування ОСОБА_1 житловим будинком та надворними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 з вересня 1990 по теперішній час.

Ухвалою народного суду Шевченківського району м. Запоріжжя від 09.09.1965 р. домолодіння за адресою: АДРЕСА_1 було розподілено між співвласниками.

Земельна ділянка для розміщення вказаного домоволодіння була закріплена рішенням виконкому Запорізької міської ради від 13.08.1953 р. № 607.

На житловий будинок орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» складено технічний паспорт, який було оновлено 03.11.2011р., де користувачем житлового будинку літ.К-2 та надвірних побудов зазначений позивач.

ОСОБА_1 укладено договори: про надання послуг з водопостачання від 09.11.2011 р. № 900304932, про надання послуг електрозвязку від 19.06.2007 р. № 1205, про газопостачання від 14.01.2011 р. № 45234 та інші.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1780 від 22.02.2013 р. при будівництві спірного будинку порушень діючих державних будівельних норм України за своїми конструктивними характеристиками, використанню матеріалів, об'ємно-планувальним рішенням - не виявлено. Дані будівлі не надають негативного впливу на близькорозташовані будівлі. Розміщення житлового будинку і господарських споруд, розміщених на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 не суперечить вимогам ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень».

Листом ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 12.02.2013 р., № 04/1-4/184 зазначено, що ГУ ДСНС України в Запорізькій області не заперечує проти функціонування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за умови дотримання вимог норм і правил пожежної безпеки.

Листом Запорізького міського управління Держсанепідслужби у Запорізькій області від 18.02.2013 р., № 02-22/283 повідомлено, що результати розгляду технічного паспорту на будинок та огляду будинку на місцевості, підтверджують відповідність зазначених будівель вимогам діючих ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі» та ДБН 362-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

Факт того, що покійний ОСОБА_3 почав оформлення спірного житлового будинку ще за життя, підтверджується довідкою голови квартального комітету від 26.02.1998 р., за якою співкористувач земельної ділянки виражає свою згоду на будівництво вказаного спірного житлового будинку та зазначає, що претензій до забудовника не має.

Користувачі сусідніх земельних ділянок також претензій щодо розміщення ОСОБА_1 житлового будинку та надвірних побудов не мають, спори стосовно меж земельних ділянок відсутні. Вказана обставина підтверджується довідкою, виданою головою квартального комітету від 24.01.2013 р. № 130.

За таких обставин, оцінивши надані докази у справі, суд вважає, що самовільні будівлі не порушують права інших осіб і відповідають вимогам державних будівельних норм.

Позивач звертався з метою оформлення житлового будинку у позасудовий спосіб до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, але листом від 20.08.2012 р., № М-411/1 отримав відмову, в якій йому рекомендовано звернутися до суду за визнанням права власності на самовільні споруди, оскільки відсутній механізм встановлення такого права за наявних у позивача обставин спадкування.

Розглянувши вказані обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного:

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб у відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна (титульний володілець) може пред'явити позов про визнання за ним права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Вказані позивачем обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи та були доведені у судовому засіданні, але разом з тим суд звертає увагу, що органи місцевого самоврядування та органи Інспекції ДАБК, в свою чергу, відмовили ОСОБА_1 в оформленні права власності на житловий будинок, мотивуючи це тим, що одним з необхідних документів, згідно з яким провадиться оформлення права власності на житлові будинки є документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, при цьому рекомендували йому звернутися саме до суду за захистом своїх прав на житловий будинок і споруди шляхом визнання судом права власності на ці споруди за позивачем.

Таким чином склалася правова колізія: спадкодавець ОСОБА_3 не міг встановленим чинним законодавством способом у позасудовому порядку оформити житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який він вважав належним йому на праві власності, а в свою чергу, отримати державний акт на право власності на землю він не міг, оскільки не було оформлено право власності на новозбудовані будівлі.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 починаючи з 1987 року безперервно, відкрито володів ? частиною домоволодіння, мав його у приватній власності, а після побудови у 1995 р. нового житлового будинку не оформив його у власність не з своєї вини, суд вважає житловий будинок (літ. К-2) (8,4 м х 10,9 м) з житловою прибудовою (літ. К 1 ) (7,0 м х 6,9 м), мансардою (літ. МС) (7,0 м х 6,9 м), гараж (літ. Ж) (6,4 м х 7,0 м х 0,35 м х 1,5 м х 4,3 м х 1,7 м х 7,1 м), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, таким, що належало ОСОБА_3 на праві власності, а тому вважає, що на зазначене майно може бути визнано право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1.

Рішення суду може бути правовстановлюючим документом у відповідності до ч. 5 ст. 11 ЦК України, яка регламентує, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ч.1. ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено зміст терміну об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є зокрема рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 209, 215 ЦПК України, ст. ст. 11, 182, 328, 376, 392, 1223, 1268, 1296 ЦК України, суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Визнати право власності в порядку спадкування ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 24.12.1998 р., ІПН НОМЕР_2) на наступні будівлі: житловий будинок (літ. К-2) (8,4 м х 10,9 м) з житловою прибудовою (літ. К 1 ) (7,0 м х 6,9 м), мансардою (літ. МС) (7,0 м х 6,9 м), гараж (літ. Ж) (6,4 м х 7,0 м х 0,35 м х 1,5 м х 4,3 м х 1,7 м х 7,1 м), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Право власності ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 24.12.1998 р., ІПН НОМЕР_2) на наступні будівлі: житловий будинок (літ. К-2) (8,4 м х 10,9 м) з житловою прибудовою (літ. К 1 ) (7,0 м х 6,9 м), мансардою (літ. МС) (7,0 м х 6,9 м), гараж (літ. Ж) (6,4 м х 7,0 м х 0,35 м х 1,5 м х 4,3 м х 1,7 м х 7,1 м), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 підлягає державній реєстрації в територіальному органі державної реєстраційної служби Міністерства юстиції України у Запорізькій області (69063, м.Запоріжжя, вул. Дзержинського, 5).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення у судовому засіданні.

Суддя М.А. Голубкова