Рішення

від 15.03.2013 по справі 2298/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2298/12 Головуючий у І інстанції Усатова Д.Д. Провадження № 22-ц/780/1269/13 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О.В. Категорія 26 15.03.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Сержанюка А.С.,

суддів: Білоконь О.В., Коцюрби О.П.,

при секретарі: Антіпову Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки , -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 20.11.2006 року ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №163-Ф/06, згідно з яким ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 250000 доларів США строком погашення до 19.11.2007 року та зобов"язався повернути кредит зі сплатою 15 % річних за користування кредитом.

20.11.2007 року та 06.12.2007 року сторони за вказаним кредитним договром вносили зміни до нього.

В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором № 163-Ф/06 ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, і відповідач ОСОБА_2 20.11.2006 року уклали нотаріально засвідчений договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 надав банку в іпотеку належну йому земельну ділянку площею 0,25 га в АДРЕСА_1

Оскільки ОСОБА_3 скористався кредитними ресурсами, однак порушив свої зобов»язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась перед банком заборгованість у сумі 389707,86 доларів США та 759813,73 гривень, позивач просив в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №163-Ф/06 від 20.11.2006 року в розмірі 389707,86 доларів США та 759813,73 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,25 га в АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент виставлення предмета іпотеки на прилюдні торги. Стягнено з ОСОБА_2 судові витрати.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а аткож на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 20.11.2006 року ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №163-Ф/06, згідно з яким ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 250000 доларів США зі сплатою 15 % річних за користування кредитом та строком погашення до 19.11.2007 року. 20.11.2007 року та 06.12.2007 року сторони вносили зміни до вказаного кредитного договору № 163-Ф/06 (а.с.41-45).

В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором № 163-Ф/06 ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, і відповідач ОСОБА_2 20.11.2006 року уклали нотаріально засвідчений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №2114, за яким ОСОБА_2 надав банку в іпотеку належну йому земельну ділянку площею 0,25 га в АДРЕСА_1 (а.с.24-26).

Як видно з матеріалів справи, банк перерахував ОСОБА_3 кошти в розмірі 352000 доларів США, однак ОСОБА_3 в порушення умов кредитного договору належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання: не сплачує проценти за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту відповідно до графіку погашення, внаслідок чого станом на 08.07.2011 року позичальником прострочено виконання зобов'язань за кредитним договором на суму 389707,86 доларів США та 759813,73 грн., з яких: 309580,48 доларів США -заборгованість по кредиту, 80127,38 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 759813,73 гривень заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів (а.с.33-38).

Відповідно до ст. ст. 1054, 526, 1050 ч.2 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати відсотків.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Оскільки встановлено, що між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 352000 доларів США, ОСОБА_3 не виконує передбачені договором обов"язки по внесенню щомісячних платежів і станом на 08.07.2011 року позичальником прострочено виконання зобов'язань за кредитним договором на суму 389707,86 доларів США та 759813,73 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що боржник є відмінним від поручителя, а тому суд може звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від стягнення суми заборгованості за кредитним договором з урахуванням положень ст. 11 Закону України «Про іпотеку».

Доводи апеляційної скарги про те, що суд незаконно звернув стягнення на предмет іпотеки всупереч ухвали господарського суду Київської області від 30.01.2007 року про заборону вчиняти дії, направлені на відчуження спірної земельної ділянки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ці доводи не ґрунтуються на вимогах закону та матеріали справи не містять вказаного судового рішення.

Колегія суддів погоджується із розміром боргу в сумі 389707,86 доларів США та 759813,73 грн., визначеного позивачем, оскільки він ґрунтується на наданих позивачем розрахунках, які відповідачем не спростовані, тому доводи апеляційної скарги про невірне нарахування процентів за кредитним договором спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19 жовтня 2010 року на адресу ОСОБА_2 була направлена претензії про необхідність погашення існуючої заборгованості за кредитним договором та повідомлені наслідки її невиконання; 28 серпня 2011 року ОСОБА_2 направляв банку свої пропозиції щодо врегулювання погашення існуючої заборгованості по кредитному договору №163-Ф/06, укладеному 20.11.2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» ( а.с.40,147). Позов банку розглядається з 29 серпня 2011 року, що свідчить про дотримання вимоги про повідомлення іпотекодателя про необхідність виконати забезпечене зобов»язання та попередити його про можливість настання негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи зазначене, а також те, що згідно з ч.2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації прав іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про звернення стягнення на предмет іпотеки без письмового повідомлення іпотекодавця є необґрунтованими.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Оскільки резолютивна частина рішення суду не містить загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки та не визначено чіткі критерії для визначення початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду слід змінити, виклавши зазначене в новій редакції відповідно до вищевказаних вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2012 року змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини в такій редакції:

"В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №163-Ф/06 від 20.11.2006 року в розмірі 389707,86 доларів США (309580,48 доларів США - заборгованість по кредиту, 80127,38 - заборгованість по процентам) та 759813,73 грн. заборгованості по пені за несвоєчасні погашення кредиту та сплату процентів, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,25 га, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222480601:10:121:0107 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯБ № 282180, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування землею 20 грудня 2004 року за № 01043290142, шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною, вставленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій".

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий

Судді: