Постанова

від 19.03.2013 по справі 18/257

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Справа № 18/257 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю. - доповідач у справі, суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Веданта ЛТД", Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Букрос-ГЕО", Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постановугосподарського суду Полтавської області від 04.12.2012 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 у справі№ 18/257 господарського суду Полтавської області за заявою доДержавної податкової інспекції у м. Полтаві Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" провизнання банкрутом за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Веданта ЛТД" - Сміхнов С.В., Матійченко Т.Г., від Державної податкової інспекції у м. Полтаві - Фесенко Ю.О., від Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" - Педоряка О.М., від Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" - Качкуров Ф.В., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Букрос-ГЕО" - ОСОБА_1., від Генеральної прокуратури України - Томчук М.О.

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 року у справі № 18/257 визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Бурова компанія "Букрос"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства-банкрута арбітражного керуючого Коломійця Андрія Олександровича; зобов'язано ліквідатора в п'ятиденний строк з дня прийняття даної постанови опублікувати в офіційному органі преси оголошення про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" і відкриття ліквідаційної процедури; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважати такими, що настав; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядженням його майном, а також припинено повноваження власників майна банкрута; зобов'язано ліквідатора Коломійця А.О. в десятиденний строк з дня винесення цієї постанови з'явитися до державного реєстратора для проведення перереєстрації підприємства-банкрута (заповнення реєстраційної картки форма 6); постановлено ліквідатору здійснити ліквідацію підприємства-банкрута, представити суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс не пізніше 04.12.2013 року; зобов'язано ліквідатора письмово (один раз в два місяці) надавати суду звіт про хід ліквідаційної процедури та документальне його підтвердження.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року у справі № 18/257 апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Веданта ЛТД" та Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишено без задоволення, постанову господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 року у справі № 18/257 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Веданта ЛТД", Відкрите акціонерне товариство "Бурова компанія "Букрос", Товариство з обмеженою відповідальністю "Букрос-ГЕО", Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, просили скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 та постанову господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 у справі № 18/257, справу № 18/257 передати на розгляд господарського суду Полтавської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 22, 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року порушено провадження у справі № 18/257 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос".

Публікація оголошення про порушення справи про банкрутство боржника розміщена в газеті "Голос України" № 171 від 15.09.2006 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.07.2008 року у справі № 18/257 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.10.2011 року введено процедуру санації підприємства-боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Рибаченка М.П..

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року у справі № 18/257 апеляційні скарги ТОВ "Фірма Веданта ЛТД" та ПАТ "Полтава-банк" задоволено, ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.10.2011 року у справі № 18/257 скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 18/257 від 27 березня 2012 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.08.2012 року у справі № 18/257 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Коломійця О.А..

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2012 року відбулись збори кредиторів боржника на яких прийнято рішення про обрання комітету кредиторів у кількості 3-х осіб у складі: ДПІ у м. Полтаві, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави, ПАТ КБ "ПриватБанк".

Судами зазначено, що запити і запрошення ВАТ "Бурова компанія "Букрос" залишило без відповідного реагування, у зв'язку з чим, збори комітету кредиторів від 17.10.2012 року та від 15.11.2012 року проводились без участі боржника та без відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити висновок щодо доцільності застосування будь-якої подальшої процедури до боржника.

На засіданні комітету кредиторів 15.11.2012 року прийнято рішення зобов'язати арбітражного керуючого Коломійця А.О. підготувати, підписати та подати до господарського суду Полтавської області клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ВАТ "Бурова компанія "Букрос"; ліквідатором боржника призначити арбітражного керуючого Коломійця А.О.

Постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом мотивована тим, що у відповідності до Статуту підприємства та ст. 42 ГК України метою діяльності ВАТ "Бурова компанія "Букрос" є одержання прибутку. В порушення поставленої мети, керівництвом підприємства навпаки постійно нарощувалась поточна кредиторська заборгованість, в т.ч. у вигляді заробітної плати працівникам за умови відсутності виробництва. На думку суду, вказана обставина суттєво погіршує фінансовий стан підприємства, створює додаткову соціальну напругу серед працівників та невдоволення кредиторів ВАТ "Бурова компанія "Букрос".

Судом другої інстанції встановлено, що протягом першого півріччя 2012 року поточні зобов'язання зросли на 2 537 000 грн. і становлять: кредити банків - 4 302 000 грн.; кредиторська заборгованість - 1 254 000 грн.; заборгованість перед бюджетом - 9 319 000 грн.; заборгованість зі страхування - 15 218 000 грн.; заборгованість з оплати праці - 3 259 000 грн.; інші зобов'язання - 1 154 000 грн..

До господарського суду звернулися інвестори: ТОВ "Українська торгівельна компанія", Виробниче підприємство "Надія", ЗАТ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій", громадянин ОСОБА_1., із заявами про участь у справі про банкрутство № 18/257.

Судом встановлено, що ТОВ "Українська торгівельна компанія", Виробниче підприємство "Надія" не підтвердили свого бажання бути інвесторами ВАТ "Бурова компанія "Букрос", не надали установчих документів, фінансових показників (звіту) власної господарської діяльності, інформації про розмір статутного (складеного) капіталу, довідки банківських установ про відкриті розрахункові рахунки, іншої інформації, що підтверджує платоспроможність інвесторів. ЗАТ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Щодо заяви ОСОБА_1., який бажав взяти участь у санації боржника (інвестор), суд встановив, що ним не підтверджено свого бажання бути інвестором ВАТ "Бурова компанія "Букрос", не надано доказів наявності фінансових ресурсів та іншої інформації, що підтверджує платоспроможність його як потенційного інвестора.

Крім того, судом встановлено, що до комітету кредиторів, розпорядника майна та господарського суду з заявою зверталось ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" в якості потенційного інвестора, в заяві останнє повідомило , що план санації буде наданий в найближчий час.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" створене 07.02.2012 (державна реєстрація шляхом заснування юридичної особи), має статутний (складений) капітал всього 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень, який повинен бути повністю сформованим до 07.02.2013 року. Інформації про повне формування статутного фонду кредиторам не надано. Також у кредиторів відсутнє підтвердження достатньої платоспроможності засновників (учасників) ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" - ТОВ "Юг-Нафтогазгеологія" (код 34476090 - розмір статутного капіталу 37 500,00 грн.), ТОВ "Юг-Нефтегаз" (код ЄДРПОУ 32927496 - розмір статутного капіталу 20 500,00 грн.).

Судами попередніх інстанцій в постановах вказано, що присутні на зборах комітету кредиторів кредитори зазначили, що Порядком погодження планів санації та мирових угод, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 04.10.2011р. № 3117/5, передбачений перелік необхідної інформації для вибору інвестора та схвалення плану санації: інформація щодо інвестора (копії установчих документів, копія фінансового звіту за останній рік, інформація про розмір статутного (складеного) капіталу, довідка від банківських установ, в яких відкрито розрахункові рахунки, що підтверджують платоспроможність інвестора, довідка про напрями роботи інвестора), проте, ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" не надано підтвердження наявності власного капіталу для ефективного проведення санації ВАТ "Бурова компанія "Букрос", а тому, його наміри є лише декларативними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на зборах комітету кредиторів, які відбулися 30.11.2012 року у задоволенні вищезазначених заяв було відмовлено та вирішено підтримати рішення, прийняте комітетом кредиторів боржника 15.11.2012 року щодо звернення до суду з клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, та враховуючи фінансове становище боржника, розмір пред'явлених до нього кредиторських вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання боржника - ВАТ "Бурова компанія "Букрос" банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась в постанові із такими висновками суду першої інстанції, та вважає, що місцевим судом при розгляді справи про банкрутство боржника доведено обставини, що мають значення для справи, зокрема, обставини безспірності грошових вимог кредитора до боржника та неспроможності у зв'язку з неможливістю здійснення підприємницької діяльності задовольнити вимоги кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в порушення вимог ст. 43 ГПК України, постанови судів попередніх інстанцій прийняті при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з такого.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарські суди оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом, зокрема, за клопотанням комітету кредиторів про введення процедури ліквідації на підставі ч. 8 ст. 16 Закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в постанові про визнання боржника банкрутом суд повинен, окрім надання правового аналізу клопотанню комітету кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури, з'ясувати обсяг непогашених визнаних судом грошових вимог кредиторів до боржника, встановити факт перевищення грошових зобов'язань боржника над його майном; а також, з'ясувати, що результат застосування попередніх заходів щодо фінансового оздоровлення боржника є незадовільним.

Крім того, аналіз фінансово-майнового стану боржника з урахуванням його активів та пасиву випливає з норм ч. 4 ст. 205 ГК України, яка передбачає, що лише внаслідок недостатності активів порівняно з пасивом боржник може бути визнаний банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що в силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд, при введенні процедури ліквідації повинен надати оцінку звіту розпорядника майна про фінансово майновий та господарський стан боржника з додатками , відомостям балансу, а також, в постанові з'ясувати обсяг визнаних грошових вимог кредиторів до боржника за результатами попереднього засідання суду.

В постановах судів попередніх інстанцій відсутні посилання на проведений та поданий суду розпорядником майна звіт про аналіз фінансово-господарського стану боржника з додатками, його баланси, які б надавали можливість визначити фінансово-майновий стан боржника на час прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Господарським судом в постанові не встановлено дані про обсяг кредиторської заборгованості боржника за результатами попереднього засідання , а також, не з'ясований перелік та стан майна, що належить боржнику та його вартість, тобто, судами не встановлений факт перевищення розміру пасиву боржника над його активами.

Відповідно до вимог частини 7 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", фізичні особи та (або) юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Закону , комітет кредиторів приймає рішення про вибір інвестора ( інвесторів).

Колегія суддів вищого господарського суду України вважає, що введення процедури ліквідації підприємства боржника можливо лише у випадках відсутності заяв осіб, що бажають прийняти участь в санації боржника, а також, якщо кандидатури потенційних інвесторів та їх пропозиції, що подані,в порядку ч. 7 ст. 14 Закону, обгрунтовано відхилені комітетом кредиторів та цьому відхиленню надана належна правова оцінка господарським судом в ході розгляду справи про банкрутство.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, у мотивувальній частині рішення господарського суду, зокрема, вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Виходячи з вказаних вимог, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди, приймаючи рішення, у справі про банкрутство, повинні надавати правовий аналіз, з посиланням на певні норми матеріального та процесуального права, клопотанням та доказам, що подані учасниками справи, мотивувальна частина рішення господарського суду повинна містити правове обгрунтування та доводи, за якими господарський суд погодився чи відхилив клопотання сторін.

Суди попередніх інстанцій фактично, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не здійснили розгляд та правовий аналіз з посиланням на норми права рішення комітету кредиторів щодо відхилення кандидатури потенційного інвестора ТОВ " Інвест-нафтогазвидобування"

В постановах суди першої та апеляційної інстанції в цій частині обмежились лише посиланням на думку присутніх на засіданні комітету кредиторів та цитуванням тексту другого питання протоколу засідання комітету кредиторів від 30.11.2012 року без надання судом оцінки щодо правомірності чи неправомірності вказаних висновків комітету кредиторів.

Крім того, Порядок погодження планів санації та мирових угод, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 04.10.2011р. № 3117/5, про який ідеться в тексті постанові суду першої інстанції та апеляційної інстанції , на момент прийняття судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 05.06.2012р. № 832/5.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, в даному випадку, дійшли безпідставних висновків про визнання боржника - ВАТ "Бурова компанія "Букрос" банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, без належного з'ясування в постановах у повному обсязі всіх обставин, що мають значення для справи.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Веданта ЛТД", Відкритого акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Букрос-ГЕО", Державної податкової інспекції у м. Полтаві задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 та постанову господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 у справі № 18/257 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області в іншому складі суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін