Рішення

від 26.03.2013 по справі 905/1619/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 26.03.13 р.                                                                                Справа № 905/1619/13-г                                Господарський суд Донецької області у складі: головуючого   судді                  Осадчої А.М., за участю  помічника судді      Смелянцевої К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Калерія» м.Костянтинівка Донецької області   до відповідача:  Державного підприємства «Сніжнеантрацит» м.Сніжне Донецької області   про стягнення 232 923,49грн.,    за участю представників сторін: від позивача: Руденко Ю.В. за довіреністю б/н від 25.03.2013р.; від відповідача:  не з'явився. СУТЬ СПРАВИ: 05.03.2013року Товариство з обмеженою відповідальністю «Калерія» м.Костянтинівка Донецької області (далі – ТОВ  «Калерія»)  звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача,  Державного підприємства «Сніжнеантрацит» м.Сніжне Донецької області (далі –  ДП «Сніжнеантрацит») з вимогами про  стягнення 232 923,49грн., у тому числі: заборгованості в сумі 214500,00грн., 3%річних в сумі 18423,49грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору підряду №371/09-08 від 10.09.2008року   позивачем виконані роботи з капітального ремонту масло станції, між сторонами договору підписаний  акт  приймання-передачі робіт  на  суму 214 500,00грн., однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом. Ухвалою від 07.03.2013року господарським судом Донецької області позовна заява       ТОВ  «Калерія» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/1619/13-г. На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №371/09-08 від 10.09.2008року, специфікації №1 та калькуляції до  договору, додаткової угоди №1 від 26.12.2008року, розрахункової накладної №РН-0000012 від 01.04.2010р.,  довіреності №178 від 31.03.2010р., рахунку фактури №СФ-0000021 від 01.04.2010р., акту №ОУ-0000010 від 01.04.2010р. здачі-приймання робіт, акту звірки взаємних розрахунків станом на 19.02.2013року, претензії №34 від 10.10.2012року,   Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ  «Калерія», Довідки АБ №215888 з ЄДРПОУ, Статуту ТОВ  «Калерія». Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 16, 509, 525, 526, 530, 625  Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), статтями 173, 175, 193, 230, 231 Господарського  кодексу України (далі – ГК України), статтями 1, 2, 7, 8, 12, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Відповідач у  відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що сума заборгованості перед ТОВ  «Калерія» виникла внаслідок невиконання ДП «Сніжнеантрацит» умов договору підряду №371/09-08 від 10.09.2008року. У судовому засіданні 28.03.2013року представник  позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких посилались на обставини викладені у позовній заяві. Представник ДП «Сніжнеантрацит» у судове засідання 28.03.2013року  не з'явився, подав клопотання від 19.03.2013року, в якому просив суд розглянути справу без участі представника відповідача. Дане клопотання судом задовольняється.           Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів позивач   до суду не звертався. Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.           Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.           10.09.2008року року між ДП «Сніжнеантрацит»  (Замовник) та ТОВ  «Калерія» (Підрядник) укладено договір №371/09-08, за умовами якого  Підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт гірничошахтного обладнання, що належить Замовнику відповідно з погодженими сторонами специфікаціями, які є невід'ємними частинами  даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи у строки, передбачені даним договором (арк. справи 7). Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей. У п.6.1 договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту  його підписання   та діє до 31.12.2008року. 26.12.2008року сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №371/09-08 від 10.09.2008р., відповідно до якої домовились, що договір діє до 31.12.2012року, однак у будь-якому разі до повного виконання своїх зобов'язань сторонами; у разі, якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати договір, він вважається пролонгованим на кожний послідуючий рік.           Сума договору  орієнтовно складає 299900,00грн., у тому числі ПДВ 49983,33грн. Вартість ремонту обладнання визначається специфікаціями, які погоджуються сторонами та є невід'ємними частинами даного договору (п.п.3.1, 3.2 договору).           Відповідно до специфікації №1 та калькуляції, копії яких містяться в матеріалах справи, вартість капітального ремонту маслостанції СНТ-32 складає 214500,00грн. Після виконання передбачених договором робіт з капітального ремонту маслостації СНТ-32 між  ДП «Сніжнеантрацит» та ТОВ  «Калерія» підписаний акт №ОУ-0000010 від 01.04.2010р. здачі-прийняття робіт (надання послуг)  на  суму  214500,00грн. Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств. Відремонтоване обладнання повернуто Замовнику відповідно до видаткової накладної №РН-0000012 від 01.04.2010р. через уповноваженого представника ДП «Сніжнеантрацит» на підставі довіреності №178 від 31.03.2010р., що видана на отримання від ТОВ  «Калерія» цінностей за договором №371/09-08 від 10.09.2008року, а саме, маслостанції СНТ-32. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків  у виконанні робіт. Безпосередньо в тексті акту зазначено, що сторони одна до одної претензії не мають. Проте, суд зазначає, що акт здачі-прийняття робіт не містить посилання на спірний договір, однак, з огляду на те що відремонтоване обладнання (маслостанція СНТ-32) повернуто відповідачу на підставі довіреності, що містить посилання на спірний договір, враховуючи також відсутність заперечень відповідача з цього питання, суд вважає, що акт здачі-прийняття робіт підписаний сторонами на виконання умов договору №371/09-08 від 10.09.2008року. Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором  №371/09-08 від 10.09.2008року. В матеріалах справи міститься рахунок-фактура №СФ-0000021 від 01.04.2010р., виставлений відповідачу для оплати вартості виконаних робіт з капітального ремонту масло станції СНТ-32 на суму 214500,00грн. За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Відповідно до пункту 3.3  договору  оплата за договором здійснюється за фактом виконаних робіт протягом 10-ти календарних дів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. З огляду на те, що акт здачі-прийняття робіт підписаний сторонами 01.04.2010року, враховуючи  приписи ст.254 ЦК України відповідач мав здійснити оплату вартості виконаних робіт до 12.04.2010року включно,  який є наступним робочим днем за вихідним (11.04.2010р.). Однак, відповідач оплату вартості   виконаних робіт не здійснив, у зв'язку з чим, ТОВ  «Калерія» з метою врегулювання спору зверталося до відповідача з письмовою претензією №34 від 10.10.2012р., в якій просило відповідача погасити заборгованість, у тому числі, за спірним договором в сумі 214500,00грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства. Вручення зазначеної претензії відповідачу 12.10.2012року підтверджується відповідною відміткою та  штампом підприємства, що проставлені на примірнику позивача (арк.справи 16). Втім, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді. В матеріалах справи міститься  акт  звірки взаємних розрахунків сторін станом 19.02.2013р., відповідно до якого заборгованість ДП «Сніжнеантрацит»  перед ТОВ  «Калерія» за спірним договором №371/09-08 від 10.09.2008року складає 214500,00грн. Під час розгляду справи  відповідач не надав суду належних та допустимих доказів  оплати вартості виконаних робіт на суму 214500,00грн., при цьому, факт наявності заборгованості у вказаному розмірі відповідачем визнається, про що зазначено ним у відзиві на позовну заяву. Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами. У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).  Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 7.3 договору  відповідач мав оплати всю вартість виконаних позивачем робіт у строк до 12.04.2012року включно, проте, у встановлений  в договорі  строк відповідач оплату вартості виконаних робіт на суму 214500,00грн. не здійснив. На час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 214500,00грн., факт наявності заборгованості  відповідачем  визнається. Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору  №371/09-08 від 10.09.2008року, строк виконання зобов'язання відповідача  на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 214500,00грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості  214 500,00грн.  Відповідно  ДП «Сніжнеантрацит» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт у встановленому договором порядку. Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання позову господарський суд приймає  рішення про задоволення позову. Враховуючи, що дії відповідача з визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 214500,00грн.  підлягають задоволенню, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3%річних в сумі 18423,49грн, у зв'язку з чим, суд зазначає наступне. Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням   встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання. Як вбачається з розрахунку 3%річних, що  міститься в матеріалах справи, позивачем здійснений розрахунок 3%річних  за період з 11.02.2010року по 19.02.2013року. Проте, перевіривши зазначений розрахунок, суд встановив, що позивачем невірно визначений період нарахування 3%річних, зокрема, початок періоду, оскільки як встановлено судом, кінцевим строком оплати вартості виконаних робіт за підписаним сторонами актом є 12.04.2010року, отже, прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання починається з 13.04.2010року, тому саме з цієї дати можливе нарахування 3%річних. Здійснивши перерахунок сум 3%річних за період з 13.04.2010року по 19.02.2013року на заборгованість в сумі 214500,00грн., суд дійшов висновку, що розмір річних який є арифметично вірним складає  18405,86грн. За таких обставин, не зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, суд вважає, що вимоги про стягнення 3%річних підлягають задоволенню частково у розмірі 18405,86грн.,  оскільки у даному випадку вірним  та законодавчо обґрунтованим є саме такий розмір 3%річних. В решті  позовних вимог щодо стягнення 3%річних  слід відмовити, оскільки вони заявлені безпідставно. У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 254, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854  Цивільного кодексу України; ст. 193  Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд  - ВИРІШИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Калерія» м.Костянтинівка Донецької області  до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» м.Сніжне Донецької області   про стягнення 232 923,49грн. задовольнити частково. Стягнути з  Державного підприємства «Сніжнеантрацит» м.Сніжне Донецької області  (86500, Донецька обл., м.Сніжне, вул.Леніна, 32,  ідентифікаційний код 31906124) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Калерія» м.Костянтинівка Донецької області  (85113,  Донецька обл., м.Костянтинівка,  вул.Громова, 6, ідентифікаційний код 20362484)   заборгованість у розмірі  214500,00грн., 3%річних в сумі 18405,86грн., витрати по сплаті судового збору у сумі  4658,12грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. У судовому засіданні 26.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Повний текст рішення суду складено  29.03.2013року.            Суддя                                                               Осадча А.М.