Постанова

від 26.02.2013 по справі 804/1083/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р. Справа № 804/1083/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Волкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АУКРО УКРАЇНА до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. Позивач в позовній заяві, а його представники в судовому засідання в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що податкове повідомлення-рішення №0000992200 від 15.08.2012 року, прийняте ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області є незаконним, по-перше, через невідповідність його нормам діючого законодавства України, по-друге, у зв'язку з тим, що прийняте відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту планової виїзної перевірки №975/221/36295991 від 30 липня 2012 року. Порушення, на думку відповідача, виявилося у несплаті ТОВ АУКРО УКРАЇНА податку на дохід нерезидента з джерелом його походження з України під час здійснення платежів на користь нерезидентів: ТОВ Молоток.Ру (резидент Російської Федерації) при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів №Pr-AU/1110-01 від 11.11.2010 р. та Pr-AU/1110-02 від 22.10.2010 р.; Компанії Tradus Allegro AG (резидент Швейцарії) відповідно до договору б/н від 04.05.2011 р.

За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області від 15.08.2012 року №0000992200 та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ АУКРО УКРАЇНА відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні представники відповідача пред'явлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що дії посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки були цілком законними та винесене на підставі висновків акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 року №0000992200 є цілком обґрунтованим, а тому просили суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ АУКРО УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36295991) зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 484810.

Працівниками ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області 30 липня 2012 року складений акт №975/221/36295991 про результати планової виїзної перевірки ТОВ АУКРО УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36295991) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р., іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. яким було встановлено, зокрема, порушення п.13.2 ст.13 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п.103.9 ст.103, ст.127, п.п.160.2 та 160.7 ст.160 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 119 725,24 грн. (у т.ч.: 117 067,75 грн. - основний платіж; 2 657,49 грн. - штраф).

15.08.2012 р. відповідачем на підставі акту видано податкове повідомлення-рішення №0000992200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 119 725,24 грн.

В акті перевірки відповідач прийшов до висновку, що винагорода сплачена позивачем відповідно до зовнішньоекономічних контрактів Pr-AU/1110-01 від 11.11.2010 р. та Pr-AU/1110-02 від 22.10.2010 р. за невиключне право інтелектуальної власності на використання бази даних Карточки моделей проекта Товары@Mail.ru є роялті і відповідно є об'єктом податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Закон України Про авторське право і суміжні права дає наступне визначення поняття база даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі - електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів

Разом з тим, відповідно до п.3 ч.1 ст.1 та п.4 ч.1 ст. 8 Закону України Про авторське право і суміжні права бази даних є окремим та самостійним об'єктом авторського права.

Вичерпний перелік об'єктів авторського та суміжного права, плата за які визнається роялті наведено в пп.14.1.225. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України. Так, роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Серед зазначеного переліку об'єктів авторського та суміжних прав, плата за які визнається роялті, відсутній такий об'єкт як бази даних.

Також перелік авторських прав, плата за використання яких визнається роялті, наведено в ч.3 ст.12 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 08.02.1995 р. Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків . Серед зазначеного переліку об'єктів авторського та суміжних прав, плата за які визнається роялті, відсутній такий об'єкт як бази даних.

Відповідно до абз. а - ї ч.2 ст.160 Податкового кодексу України наведено перелік доходів нерезидента, які є об'єктом податку з доходів нерезидента, однак плату за користування базами даних такий перелік також не містить.

Натомість, відповідно до абз. й ч.2 п.160.1. ст.160 Податкового кодексу України доходи нерезидентів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента в цілях оподаткування не є доходами нерезидента з джерелом їх походження з України.

Згідно абз. й ч.2 п.160.1 ст.160 Податкового кодексу України, ТОВ АУКРО УКРАЇНА на суми винагороди за договорами №Pr-AU/1110-01 від 11.11.2010 р. та Pr-AU/1110-02 від 22.10.2010 р. не нараховувало податок на доходи нерезидента, а обкладало зазначені суми ПДВ у відповідності до приписів абз. а п.186.2. ст.186 Податкового кодексу України.

Відповідно п.196.1.6. (абз.2) Податкового кодексу України операції з виплати роялті не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому в акті відповідачем у відповідності до п.54.3.2. Податкового кодексу України не засвідчено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Отже, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості доводів відповідача стосовно необхідності оподаткування виплат ТОВ АУКРО УКРАЇНА на користь нерезидента ТОВ Молоток.Ру (резидент Російської Федерації) при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів №Pr-AU/1110-01 від 11.11.2010 р. та Pr-AU/1110-02 від 22.10.2010 р. податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.

Щодо взаємовідносин позивача з Tradus Allegro AG.

Між ТОВ АУКРО УКРАЇНА і Tradus Allegro AG укладено угоду б/н від 04.05.2011 р. щодо використання авторського права на наукову роботу або подібні права інтелектуальної власності на: програмне забезпечення АІР Software (в тому числі складових веб-сайтів aukro.ua); використання зареєстрованого URL вебсайтів aukro.ua; дизайну веб-сайту aukro.ua.

Відповідно до ст.3 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п.3 ст.12 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал , яка ратифікована Україною 10.01.2002 р., та набрала чинності для України 26.02.2002 р. - роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення підпункту b) пункту 5 цієї статті.

У пп.b) п.5 ст.12 зазначеної Конвенції вказано: термін роялті при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права на використання будь-якого авторського права на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію (ноу-хау) щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

Для застосування положень п.3 ст.12 Конвенції і звільнення роялті від оподаткування в Україні необхідне додержання двох вимог: роялті мають сплачуватися за користування або надання права на використання будь-якого права на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію (ноу-хау) щодо промислового, комерційного або наукового досвіду; одержувач роялті повинен бути фактичним власником роялті.

У даному випадку обидві вимоги були додержані.

Таким чином, з наведеного вбачається що плата за угодою б/н від 04.05.2011 р. є роялті в розумінні ст.12 Конвенції. Оскільки роялті сплачуються за використання об'єктів авторського права, перелічених у пп.b) п.5 ст.12 Конвенції, а Tradus Allegro AG є фактичним одержувачем платежів, такі роялті мають оподатковуватися у Швейцарії.

Крім того, ст.103 Податкового кодексу України встановлено Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

У відповідності до п.103.1. ст.103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до положень п.103.2. ст.103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Згідно ч.2 п.103.2. ст.103 Податкового кодексу України застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4. цієї статті.

Підпунктом 103.4. статті 103 в свою чергу встановлено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5. і 103.6. цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

ТОВ АУКРО УКРАЇНА було надано відповідні довідки.

За користування об'єктами права інтелектуальної власності п.7 угоди б/н від 04.05.2011 р. передбачає обов'язок позивача здійснювати на користь ліцензіара відповідні платежі. Обов'язку позивача кореспондує право ліцензіара на одержання таких платежів. Далі, п.9.1 угоди б/н від 04.05.2011 р. прямо передбачено, що Tradus Allegro AG має вважатися фактичним одержувачем платежів, здійснених на підставі цієї угоди.

Оскільки ТОВ АУКРО УКРАЇНА надавалися відповідні довідки, що підтверджують що нерезидент Tradus Allegro AG є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України - в даному випадку Швейцарії, одержувач роялті є фактичним її власником, що підтверджується укладеною угоду б/н від 04.05.2011 р. Таким чином, угода визначає Tradus Allegro AG як фактичного одержувача платежів, які за своєю сутністю та змістом ст.12 Конвенції є роялті.

Разом з тим, відповідач ототожнює поняття власник доходів і власник об'єкту інтелектуальної власності . Таке ототожнення є безпідставним і суперечить ст.12 Конвенції. Крім того, позивачем надавався відповідачу лист Tradus Allegro AG, в якому зазначається, що Tradus Allegro AG є законним власником прав на інтелектуальну власність на програмне забезпечення АІР Software та фактичним отримувачем ліцензійної плати по угоді б/н від 04.05.2011 р.

Крім того, згідно ч.2 ст.11 Закону України Про авторське право і суміжні права для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. У зв'язку з цим твердження представників податкового органу, зазначене на стор.68 акту перевірки, про те, що лист Tradus Allegro AG (викладений на офіційному бланку та підписаний 2-ма посадовими особами) не може слугувати підтвердженням права власності Tradus Allegro AG на програмне забезпечення АІР Software, зареєстрованого URL веб-сайтів aukro.ua та дизайну сайту є безпідставним.

Відповідно до п.160.2. ст.160 Податкового кодексу України - резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3.-160.7. цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1. цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Разом з тим, положеннями Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал встановлено, що роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі.

Таким чином, порівняно з положеннями Конвенції, Податковий кодекс України інакше регулює питання оподаткування доходів нерезидента в Україні.

Оскільки Конвенція і Податковий кодекс України передбачають різні ставки податку на доходи нерезидента з джерелом його походження в Україні (0 % і 15 % відповідно), згідно із ст.3 Податкового кодексу України, застосуванню у даному випадку підлягають положення міжнародного договору.

З вказаного випливає, що позивач правомірно застосовував положення п.3 ст.12 Конвенції і не нараховував податок на роялті, які виплачувалися на користь резидента Швейцарії Tradus Allegro AG, а доводи відповідача є необґрунтованими.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не припускався порушень Податкового кодексу України та діяв згідно міжнародних угод України при виплаті доходу ТОВ Молоток.Ру та Tradus Allegro AG, а тому висновок відповідача про порушення ТОВ АУКРО УКРАЇНА п.13.2 ст.13 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п.103.9 ст.103, ст.127, п.п.160.2 та 160.7 ст.160 Податкового кодексу України є безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 р. №0000992200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області від 15.08.2012 року №0000992200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АУКРО УКРАЇНА витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 200 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст складений 04 березня 2013 року.

Суддя Кучма К.С.