Постанова

від 18.03.2013 по справі 2а-1700/09/1/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2013 р. Справа №2а-1700/09/1/0170

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Трещової О.Р, при секретарі Веретеннікової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

до Закритого акціонерного товариства "Відродження Криму"

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим до Закритого акціонерного товариства "Відродження Криму" про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи Закритого акціонерного товариства «Відродження Криму», зареєстрованого за юридичною адресою: 96300, АР Крим, Первомайський район сит. Первомайське, вул. Советська, 1, застосовані до нього Первомайською МДПІ АР Крим за порушення податкового законодавства України, штрафні санкції в сумі 8 346 гривень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2009 року відкрите провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.02.13 року суд замінив позивача Первомайську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим її правонаступником Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм законодавства України, зокрема, несплату нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8 346 грн., а саме за порушення порядку використання режиму попереднього програмування найменувань, а також невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ згідно ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим Державної податкової служби є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Відродження Криму", зареєстровано Первомайською районною державною адміністрацією АР Крим 20.04.1995 року за адресою: 96300, Автономна Республіка Крим, смт. Первомайське, вул.. Совєтська, 1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи серії АБ № 512941 та довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.01.2009 року.

Таким чином, судом встановлено, що ЗАТ "Відродження Криму" є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим на підставі направлень на планову перевірку від 21.01.2008 року № 157/23-30 і №156/23-30 проведено перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктів підприємницької діяльності, стосовно господарської одиниці, яка використовується позивачем. Перевіркою встановлено порушення порядку використання режиму попереднього програмування найменувань, а також невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (1798 грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (128,8 грн.), що склала 1669,20 грн. Готівкові кошти на місці проведення розрахунків були перераховані продавцем магазину ОСОБА_2 власноручно, про що свідчить розписка, яка є додатком до акту перевірки. Перевірку проведено в присутності продавця ОСОБА_2, яка з актом перевірки ознайомилася, акт перевірки підписала без заперечень, один примірник акта перевірки отримала.

За результатами перевірки складено акт від 24.01.2008 року № 01210019/23-30, номер бланку 000054, згідно із висновками якого, встановлено порушення позивачем вимог пунктів 6, 11, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265, ст. ст. 3, 7 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

5 лютого 2008 року за результатами розгляду акта перевірки від 24.01.2008 р., Первомайською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято рішення №0000192330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до закритого акціонерного товариства "Відродження "Криму" на загальну суму 8431 грн., в тому числі, 8346 гривень (1669,20х5) за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, та 85 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування, цін, товарів(послуг) та обліку їх кількості.

Розглядаючи питання про наявність підстав у Первомайської МДПІ АР Крим на стягнення з ЗАТ "Відродження Криму" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8346 гривень, суд зазначає наступне.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок були встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Таким чином, органи податкової служби мають право проводити документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.

Суд зазначає, що визначення, підстави та порядок проведення позапланових перевірок передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509 та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 від 06.07.1995 року (в редакції на момент виникнення спірних відносин).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Судом встановлено, що в ч. 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, а в інших випадках - за рішенням суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що здійснена позивачем перевірка позивача в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є позаплановою.

Відповідно до статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, судом встановлено, що обов'язковою умовою для проведення позапланової перевірки є наявність рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Суд зазначає, що відповідачем дійсно порушено вимоги Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у зв'язку з відсутністю наказу на проведення перевірки.

Проте, зазначені порушення могли бути підставою для не допуску посадових осіб, вказаних в направленнях на проведення перевірки до її проведення, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Відповідач таким правом не скористався, оскільки перевірка фактично була проведена, що підтверджується наявністю відмітки про ознайомлення працівника позивача із направленнями на проведення перевірки, підписанням акту перевірки, наявністю в матеріалах перевірки денного звіту реєстратора розрахункових операцій і опису готівкових коштів на місці проведення розрахунків, який підписано особою, уповноваженою здійснювати розрахункові операції від імені позивача.

Статтею 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно пунктів 11,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача відносно зберігання готівкових коштів за реалізовані товари в межах торговельної площі без здійснення операції "службове внесення" через наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.

Пунктом 4.5 Порядку реєстрації опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. під №107/5298 зі змінами та доповненнями, передбачено, що внесення або видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій з використанням операції "службове внесення" і "службова видача", коли таке внесення або видача не зв'язані з проведенням розрахункових операцій.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Оскільки у відповідача було виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті на 1669,20грн., відповідачем обґрунтовано було застосовано штрафні санкції у розмірі 8346 грн.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем сума штрафних санкцій в розмірі 8346 гривень, застосованих на підставі рішення від 05.02.2008 року № 0000192330, не сплачена у повному обсязі.

Більш того, судом встановлено, що відповідач, не погодившись з застосуванням до нього штрафних санкцій, 24.06.2008 року звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим про визнання недійсним рішення Первомайської МДПІ від 05.02.2008р. №0000192330.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17 липня 2008 року у справі №2а-42/08 за позовом Закритого акціонерного товариства "Відродження Криму" до Державної податкової інспекції у Первомайському районі про визнання нечинним рішення від 05.02.2008 року №0000192330 (яке, прийнято за наслідками перевірки за порушення п.п. 11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг") в задоволенні позову відмовлено. Вказана постанова залишена без змін згідно із ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2008 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.08.11 року.

21.10.2008 року відповідач ЗАТ "Відродження Криму" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової адміністрації в АР Крим про визнання протиправними дій працівників ДПА в АР Крим під час проведення перевірки ЗАТ "Відродження Криму" .

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2009 року у справі №5299/08/4 за позовом ЗАТ "Відродження Криму" до Державної податкової адміністрації в АР Крим про визнання протиправними дій в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2009 скасовано, прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги ЗАТ "Відродження Криму". Скасовано рішення Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про застосування до ЗАТ "Відродження Криму"штрафних (фінансових) санкцій №0000192330 від 05.02.2008.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2012 року постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 року скасовано, справу направлено на розгляд до апеляційного інстанції.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2013 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Відродження Криму" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2009 року у справі № 2-а-5299/08/4 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2009 року у справі № 2-а-5299/08/4 скасувано, прийняти нову постанову, в якій задовольнити позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Відродження Криму", скасувати рішення Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про застосування до Закритого акціонерного товариства "Відродження Криму" штрафних (фінансових) санкцій № 0000192330 від 05.02.2008 року.

Згідно з ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).

Таким чином, враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 17 липня 2008 року року по справі №2а-42/08 набрала законної сили 29.09.2008 року, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.07.2009 по справі 2а-5299/08/4 набрала законної сили 28.01.2013 року.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином правомірність рішення позивача від 05.02.08 року №0000192330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8346 гривень та правомірність дій посадових осіб при проведенні перевірки ЗАТ «Відродження Криму» підтверджена судовими рішеннями, які набрали чинності.

Отже, вимоги позивача про стягнення з ЗАТ «Відродження Криму» штрафних санкцій за порушення податкового законодавства по суті є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 18.03.2013 року, постанова у повному обсязі складена та підписана 22.03.13 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Сягнути з Закритого акціонерного товариства «Відродження Криму» (ЄДРПОУ 19449346), зареєстрованого за юридичною адресою: 96300, АР Крим, Первомайський район сит. Первомайське, вул. Советська, 1, штрафні санкції в сумі 8 346 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.