Постанова

від 04.03.2013 по справі 809/534/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. справа № 809/534/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

прокурора м. Івано-Франківська - Майковського Р.Р.

представника позивача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби - Федьківа В.Б.

представника відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін" - Долинського І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін" про стягнення податкового боргу в сумі 1 999,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом першого заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (далі по тексту - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін" (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1 999,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, не погашено в повному обсязі заборгованість по грошовому зобов'язанні у вигляді штрафних санкціях із збору за спеціальне використання води в розмірі 1 999,88 грн., застосованих до відповідача податковим повідомленням-рішенням №0006351593 від 08.11.2012 року за неподання податкових декларацій за І квартал та півріччя 2012 року. Загальна сума податкового боргу відповідача, станом на день звернення до адміністративного суду, становила 1 999,88 грн., яка ним не сплачена.

В судовому засіданні 04.03.2013 року представник позивача, подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою відповідачем грошового зобов'язання на суму 30,94 грн. Просив позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача 1 969,54 грн., в тому числі нараховану пеню в сумі 0,60 грн. (а.с. 39)

Прокурор позовні вимоги підтримав з підстав викладених у адміністративному позові. Просив позов із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив частково. Не спростовував факт не подання підприємством податкових декларацій за І квартал 2012 року та півріччя 2012 року по збору за спеціальне використання води. Проте не погодився із визначеною позивачем сумою штрафних санкцій в загальному розмірі 2 040,00 грн. по 1 020,00 грн., оскільки вважає, що сума штрафних санкцій за одне із вказаних порушень має складати 170,00 грн. Вказав, що податковий орган, застосовуючи збільшений розмір штрафних санкцій в сумі 1 020,00 грн., попередньо не виявив порушення і не застосував штраф у розмірі 170,00 грн. Також зазначив, що не отримував повідомлення від Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби на проведення камеральної перевірки податкової звітності.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.12.1995 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.01.2013 року (а.с. 11-12), та взятий на облік Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Збір за спеціальне використання води, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпунктів 9.1.12. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 323.1 статті 323 Податкового кодексу України являється платником збору за спеціальне використання води.

За змістом пункту 54.1 статті 54 статті 57 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання (пункт 326.1 стаття 326 Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 року приписами підпункту 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що 19.10.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Державної податкової служби за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності по збору за спеціальне використання води складено акт за №9849/1593, яким встановлено порушення відповідачем пункту 49.18 статті 49, пункту 326.1 статті 326 розділу II Податкового кодексу України, а саме неподання відповідачем декларації по збору за спеціальне використання води за І квартал 2012 року та півріччя 2012 року (а.с. 10).

Положенням частини 1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, згідно приписів якого неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За повторне неподання або повторне несвоєчасне подання платником податків або іншими особами податкових декларацій (розрахунків), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (частина 2 пунктом 120.1 статті 120 коментованого Кодексу).

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Державної податкової служби на виконання повноважень, передбачених підпунктом 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у відповідності пункту 120.1 статті 120 зазначеного Кодексу, за повторно виявлене порушення податковим повідомленням-рішенням за №0006351593 від 08.11.2012 року, із урахуванням факту притягнення відповідача у 2012 році до відповідальності за неподання обов'язкової звітності застосовано штрафну (фінансову) санкцію в загальному розмірі 2 040,00 грн., а саме за неподання податкової декларації за І квартал 2012 року в сумі 1 020,00 грн. та за півріччя 2012 року в сумі 1020,00 грн. (а.с. 7). Факт первинного порушення у вигляді неподання відповідачем декларації з плати за землю за 2012 рік встановлений актом перевірки №5903/15-93 від 03.08.2012 року, за результатами розгляду якого до відповідача податковим повідомленням-рішенням за №0003971539 від 06.08.2012 року застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. (а.с. 40, 41). Вказані податкові повідомлення-рішення від 06.08.2012 року і 08.11.2012 року, отримано 06.08.2012 року відповідачем особисто і 13.11.2012 року поштовим зв'язком, про що свідчить запис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 8, 40). З урахуванням вказаного, суд відхиляє доводи відповідача про не притягнення його попередньо до відповідальності за неподання обов'язкової звітності із застосуванням штрафної санкції у розмірі 170 грн., а також щодо не отримання податкового повідомлення-рішення №0006351593 від 08.11.2012 року на 2 040,00 грн.

На час розгляду справи штрафні санкції застосовані податковим повідомленням-рішенням №0006351593 від 08.11.2012 року на суму 2 040,00 грн. відповідачем сплачені частково і становлять 1 968,94 грн.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 08.11.2012 року, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції по збору за спеціальне використання води з урахуванням часткової сплати в загальному розмірі 1 968,94 грн., є узгодженими та являється податковим боргом.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Із зворотного боку облікової картки платника збору за спеціальне використання води за період з 31.12.2012 року по 28.02.2013 року судом встановлено, що за відповідачем рахується пеня, яка нарахована по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по збору за спеціальне використання води в період часу з 26.11.2012 року по 12.02.2013 року в розмірі 0,60 грн. (а.с. 37).

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" за №1972 від 26.11.2012 року, яка 04.12.2012 року отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить запис на повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого містяться в матеріалах справи (а.с. 35). Відповідач податкову вимоги не оскаржував у строк передбачений законом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2012 року, податковою вимогою форми "Ю" за №1972 від 26.11.2012 року та зворотнім боком облікової картки платника збору, які містяться в матеріалах справи (а.с. 7, 35, 36, 37).

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначене позивачем даним податковим повідомленням-рішенням грошове зобов'язання по збору за спеціальне використання води та нарахована пеня в загальній сумі 1 969,54 грн., являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 1 969,54 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане суд дійшов переконання про те, що позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін" податкового боргу в сумі 1 969,54 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін" (ідентифікаційний код 13653637, вул. В. Стуса, 23, м. Івано-Франківськ, 76018) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Передзвін", в дохід бюджету податковий борг в сумі 1 969 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 54 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 07.03.2013 року.