Постанова

від 06.03.2013 по справі 809/578/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. справа № 809/578/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби - Федьківа В.Б.

представника відповідача: приватного підприємства "Нова-трейд" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби до приватного підприємства "Нова-трейд" про стягнення податкового боргу в сумі 16 490,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби (далі по тексту - позивач) до приватного підприємства "Нова-трейд" (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 16 490,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, не погашено заборгованість по грошовому зобов'язанні у вигляді штрафних санкціях з податку на додану вартість в розмірі 13 260,00 грн. та з податку на прибуток підприємств в розмірі 3 230,00 грн. Дані грошові зобов'язанні застосовані податковими повідомленнями-рішеннями №0000941592 від 12.04.2012 року, №0001231592 від 26.04.2012 року, №0001221592 від 26.04.2012 року, №0001401592 від 10.05.2012 року, №0001931592 від 14.06.2012 року, №0002811592 від 12.07.2012 року, №0003251592 від 08.08.2012 року, №0003391592 від 28.08.2012 року, №0005751592 від 09.10.2012 року, №0001101591 від 16.03.2012 року, №0007861591 від 19.04.2012 року і №0014251591 від 08.10.2012 року, за неподання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року, за серпень-грудень 2011 року, за січень 2012 року, за березень-серпень 2012 року та по податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за ІІ-IV квартал 2011 року, за І квартал 2012 року та півріччя 2012 року відповідно. Загальна сума податкового боргу відповідача, станом на день звернення до адміністративного суду, становила 16 490,00 грн., яка ним не сплачена.

В судовому засіданні 06.03.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача 16 490,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Поштове повідомлення-виклик 01.03.2013 року повернулося на адресу суду із відміткою поштового зв'язку ''підприємство відсутнє'' (а.с. 58, 59). Однак, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача значиться: вул. Польова, 2, м. Івано-Франківська, 76018 (а.с. 8-9), тобто адреса, за якою відправлено повістку про виклик до суду та ухвалу про відкриття провадження (а.с. 54, 56). Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За змістом частини 11 статті 35 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яке не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33, частини 3 і 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.09.2009 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію приватного підприємства "Нова-трейд", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.10.2012 року (а.с. 8-9), та взятий на облік Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств і податок на додану вартість, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпунктів 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

З приводу податкового боргу відповідача з податку на додану вартість і податку на доходи фізичних осіб, визначених позивачем за наслідками перевірки, суд зазначає наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Щодо зобов'язань відповідача по податку на додану вартість суд вважає за необхідне вказати, що за змістом вимог пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 203.1, 203.2 статті 203 вказаного Кодексу визначено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Із матеріалів справи у судовому засіданні встановлено, що 20.03.2012 року, 10.05.2012 року, 12.04.2012 року, 14.06.2012 року, 12.07.2012 року, 08.08.2012 року, 09.10.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську за наслідками проведених камеральних перевірок даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість складено акти за №1138/15-2/36498357, №1139/15-2/36498357, №2672/15-2/36498357, №1785/15-2/36498357, №4135/15-2/36498357, №5353/15-2/36498357, №5959/15-2/36498357, №6927/15-2/36498357, №9143/15-2/36498357, якими встановлено порушення відповідачем підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме не подання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року, за серпень-грудень 2011 року, за січень 2012 року, за березень-серпень 2012 року (а.с. 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 67-68, 70-71).

З приводу податку на прибуток підприємств суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України для цілей Розділу ІІІ ''Податок на прибуток підприємств'' використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал.

Приписами підпункту 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 вказаного Кодексу визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У судовому засідання встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Державної податкової служби 16.03.2012 року, 19.04.2012 року, 08.10.2012 року за наслідками проведених камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток складено акти за №170/15-1/36498357, №2066/15-1/36498357 і №9078/15-1/36498357, яким встановлено порушення відповідачем пунктів 49.1, 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання декларацій з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за ІІ-IV квартал 2011 року, за І квартал 2012 року та півріччя 2012 року відповідно (а.с. 13, 17, 21).

Положенням частини 1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За повторне неподання або повторне несвоєчасне подання платником податків або іншими особами податкових декларацій (розрахунків), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (частина 2 пунктом 120.1 статті 120 коментованого Кодексу).

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Державної податкової служби на виконання повноважень, передбачених підпунктом 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у відповідності пункту 120.1 статті 120 зазначеного Кодексу, за повторно виявлене порушення податковими повідомленням-рішеннями №0000941592 від 12.04.2012 року, №0001231592 від 26.04.2012 року, №0001221592 від 26.04.2012 року, №0001401592 від 10.05.2012 року, №0001931592 від 14.06.2012 року, №0002811592 від 12.07.2012 року, №0003251592 від 08.08.2012 року, №0003391592 від 28.08.2012 року, №0005751592 від 09.10.2012 року, із урахуванням факту притягнення відповідача у 2011-2012 роках до відповідальності за неподання обов'язкової звітності, застосовано штрафну (фінансову) санкцію в загальному розмірі 13 260,00 грн. по податку на додану вартість (а.с. 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 66). Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу за адресою, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, поштові відправлення по яких повернулись на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку ''за закінченням терміну зберігання''. Копії конвертів таких відправлень містяться в матеріалах справи (а.с. 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 72).

За результатами камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток позивачем до відповідача податковими повідомленням-рішеннями за №0001101591 від 16.03.2012 року, №0007861591 від 19.04.2012 року та №0014251591 від 08.10.2012 року застосовано штрафну (фінансову) санкцію в загальному розмірі 3 230,00 грн. (а.с. 14, 16, 20). Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу за адресою, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, поштові відправлення по яких повернулись на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку ''за закінченням терміну зберігання''. Копії документів про докази таких відправлень містяться в матеріалах справи (а.с. 15, 18-19).

Положеннями пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За таких обставин суд вважає врученими відповідачу податкових повідомлення-рішень за №0000941592 від 12.04.2012 року, №0001231592 від 26.04.2012 року, №0001221592 від 26.04.2012 року, №0001401592 від 10.05.2012 року, №0001931592 від 14.06.2012 року, №0002811592 від 12.07.2012 року, №0003251592 від 08.08.2012 року, №0003391592 від 28.08.2012 року, №0005751592 від 09.10.2012 року та №0001101591 від 16.03.2012 року, №0007861591 від 19.04.2012 року та №0014251591 від 08.10.2012 року.

На час розгляду справи штрафні санкції, застосовані податковим повідомлення-рішеннями №0000941592 від 12.04.2012 року, №0001231592 від 26.04.2012 року, №0001221592 від 26.04.2012 року, №0001401592 від 10.05.2012 року, №0001931592 від 14.06.2012 року, №0002811592 від 12.07.2012 року, №0003251592 від 08.08.2012 року, №0003391592 від 28.08.2012 року, №0005751592 від 09.10.2012 року по податку на додану вартість та за №0001101591 від 16.03.2012 року, №0007861591 від 19.04.2012 року, №0014251591 від 08.10.2012 року по податку на прибуток підприємств на загальну суму 16 490,00 грн. відповідачем до бюджету не сплачені.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомлення-рішеннями за №0000941592 від 12.04.2012 року, №0001231592 від 26.04.2012 року, №0001221592 від 26.04.2012 року, №0001401592 від 10.05.2012 року, №0001931592 від 14.06.2012 року, №0002811592 від 12.07.2012 року, №0003251592 від 08.08.2012 року, №0003391592 від 28.08.2012 року, №0005751592 від 09.10.2012 року та за №0001101591 від 16.03.2012 року, №0007861591 від 19.04.2012 року, №0014251591 від 08.10.2012 року, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції за неподання декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 16 490,00 грн., є узгодженими та являється податковим боргом.

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" за №2378 від 01.09.2011 року, яка 13.09.2011 року отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить запис на повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого містяться в матеріалах справи (а.с. 7). Відповідач податкову вимоги не оскаржував у строк передбачений законом.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомлення-рішеннями за №0000941592 від 12.04.2012 року, №0001231592 від 26.04.2012 року, №0001221592 від 26.04.2012 року, №0001401592 від 10.05.2012 року, №0001931592 від 14.06.2012 року, №0002811592 від 12.07.2012 року, №0003251592 від 08.08.2012 року, №0003391592 від 28.08.2012 року, №0005751592 від 09.10.2012 року, №0001101591 від 16.03.2012 року, №0007861591 від 19.04.2012 року і №0014251591 від 08.10.2012 року, податковою вимогою форми "Ю" за №2378 від 01.09.2011 року, зворотнім боком облікових карток платника податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств станом на 31.12.2012 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 66, 14, 16, 20, 7, 73-74, 75, 77).

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначені позивачем даними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 16 490,00 грн., являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 16 490,00 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Нова-трейд" податкового боргу в сумі 16 490,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Нова-трейд" (ідентифікаційний код 36498357, вул. Польова, 2, м. Івано-Франківська, 76018) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Нова-трейд" в дохід бюджету податковий борг в сумі 16 490 (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 11.03.2013 року.