Постанова

від 25.03.2013 по справі 815/409/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/409/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства Фірма "SWIFT" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство Фірма "SWIFT" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 29.12.2012 року № 0002272250, прийняте на підставі акта № 7743/22-5/22480684 від 14.12.2012 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МПП Фірма "SWIFT", про що складено акт № 7743/22-5/22480684 від 14.12.2012 року. Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що 04.01.2013р. позивачем отримане податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 29.12.2012р. №0002272250, яким даному суб'єкту господарювання визначено суму податкового зобов'язання і застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 17990,0 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі Акту № 7743/22-5/22480684 від 14.12.2012р. про результати документальної позапланової невиїзної документальної перевірки МПП Фірма "SWIFT", код ЄДРПОУ 22480684, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Укрхолод", код ЄДРПОУ - 35791438, їх реальності та повноти відображення в обліку за період: листопад 2011р. (далі - Акт). Позивач не згоден з висновками даного Акту, вважає їх необгрунтованими, дії податкового органу по проведенню перевірки незаконними та такими, які суперечать вимогам законодавства України, а винесене податкове повідомлення-рішення відповідно підлягає скасуванню. Позивач вказував, що у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової документальної виїзної перевірки (ст.78 ПК України), оскільки позивач надав відповідь на письмовий запит відповідача. Окрім того, наведені висновки акту перевірки є помилковими, при проведенні перевірки взагалі не взято до уваги наявні первинні документи МПП Фірма "SWIFT", які спростовують ці висновки та доводять протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи дії відповідача з проведення перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення - законними, а вимоги позивача безпідставними, а тому просив у позові відмовити, надав заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Мале приватне підприємство Фірма "SWIFT" зареєстровано Виконачим комітетом Одеської міської ради 30.11.1994 № 15561200000028406 (серія А01 №172114).

Мале приватне підприємство Фірма "SWIFT" взято на податковий облік 22.12.1994 року за номером ЧП-89, станом на момент перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

На підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України та відповідно до наказу ДПІ від 19.11.2012 №2746, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку МПП Фірма "SWIFT" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Укрхолод» (код ЄДРПОУ 35791438), їх реальності та повноти відображення в обліку за період: листопад 2011, за результатами якої складено акт № 7743/22-5/22480684 від 14.12.2012р., в якому зазначені порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2011 року з ПДВ на суму 17989,20 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати за листопад 2011 з ПДВ на суму 17989,20 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012р. №0002272250, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання і застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість всього у розмірі 17990,0 грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем з ТОВ «Укрхолод» код ЄДРПОУ 35791438 було укладено договір поставки б/н від 01.11.2011, за яким ТОВ «Укрхолод» код ЄДРПОУ 35791438 (продавець) поставляє МПП Фірма "SWIFT" (покупцю) товар (миючі засоби). Продавець зобов'язаний поставляти товар за вказаною Покупцем адресою на протязі 5 календарних днів. При кожному відвантаженні товару надаються наступні документи: рахунок-фактури на оплату, накладна на відвантаження товару, податкова накладна. Покупець проводить оплату партії товару не пізніше 180 календарних днів з моменту отримання товару. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Крім того позивачем з ТОВ «Укрхолод» код ЄДРПОУ 35791438 було укладено договір поставки б/н від 01.11.2011, за яким ТОВ «Укрхолод» код ЄДРПОУ 35791438 (продавець) поставляє МПП Фірма "SWIFT" (покупцю) обладнання: машина пральна тип і марка АСТМ-25. Продавець зобов'язаний доставити обладнання за вказаною Покупцем адресою на протязі 5 календарних днів. Покупець проводить оплату обладнання після його отримання. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

На підтвердження господарських операцій за вказаними договорами позивачем отримані від ТОВ «Укрхолод» наступні накладні та податкові накладні: видаткова накладна РН-181121 від 18.11.2011 року, податкова накладна № 336 від 18.11.2011, видаткова накладна РН-41115 від 04.11.2011 року, податкова наклдана № 121 від 04.11.2011року.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено МПП фірма "SWIFT" до податкового кредиту листопада 2011р., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011р.

Окрім того, позивачем надано документи, що підтверджують повну оплату придбаного за договорами від 01.11.2011 року товару: платіжне доручення № 175 від 13.12.2011 року за пральну машину згідно рахунку № 278 від 12.12.2011 року, платіжне доручення № 178 від 23.12.2011 року за пральну машину згідно рахунку № 278 від 12.12.2011 року, платіжне доручення № 9 від 20.01.2012 року за сировину згідно накладної від 18.11.2011 року № 18121, платіжне доручення № 8 від 17.01.2012 року за пральну машину згідно рахунку № 278 від 12.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення позапланової невиїзної перевірки позивача та як наслідок прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є факт отримання відповідачем Акту за №13/3-23-20-35791438 від 07.03.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ „Укрхолод" код ЄДРПОУ 35791438 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період: листопад, грудень 2011», складеного ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, згідно якого встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Укрхолод" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень -з 01 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

Крім того, відповідач при проведенні перевірки використовував акт перевірки від 07.03.2012 р. №13/3-22-20 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрхолод" (код за ЄДРПОУ 35791438) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків покупцями за період листопад, грудень 2011 року", в ході якої встановлено незнаходження ТОВ "Укрхолод" за юридичною адресою.

Разом з тим, як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, інформація щодо відсутності юридичної особи за юридичною адресою була внесена лише 05.03.2012 року, тобто на момент господарських відносин позивача з ТОВ "Укрхолод" (листопад 2011 року) контрагент знаходився за юридичною адресою.

Також суд бере до уваги, що під час перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва контрагента позивача податковим органом не досліджувалися первинні документи ТОВ "Укрхолод" щодо взаємовідносин з позивачем у листопаді 2011 року.

Крім того, в Акті перевірки, складеного відповідачем з посиланням на Акт ДПІ у Голосіївського районі м. Києва №13/3-23-20-35791438 від 07.03.2012 зроблено висновок про фіктивність правочинів ТОВ "Укрхолод" з контрагентами у зв"язку з відсутністю у ТОВ "Укрхолод" адміністративно-господарських можливостей, необхідних для здійснення господарської діяльності.

З такими висновками податкового органу погодитись не можна, оскільки відповідно до ст.234 ЦК України фіктивним правочин може бути визнаний тільки в судовому порядку, однак судового рішення про визнання фіктивними договорів між позивачем та ТОВ "Укрхолод" від 01.11.2011 року відповідач суду не надав.

Крім того, позивачем надані суду документи, що підтверджують державну реєстрацію контрагента та реєстрацію його як платника ПДВ, що підтверджує вжиття позивачем заходів для перевірки добросовісності контрагента. При цьому, як зазначалося вище, позивач не несе юридичної відповідальності за будь-які порушення законодавства, допущені контрагентом.

Таким чином, судом не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочинів між позивачем та ТОВ "Укрхолод" не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності повноважень у посадових осіб підприємств на укладання таких договорів в момент їх укладання та відсутності повноважень ТОВ «Укрхолод» виписувати податкові накладні. Проте, як позивач, так і ТОВ "Укрхолод"станом на листопад 2011 року зареєстровані як юридичні особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є платниками ПДВ (а.с. 99-100), тобто ТОВ "Укрхолод" було повноважне виписувати податкові накладні.

Крім того, позивач надав суду документи, що підтверджують наявність на балансі підприємства придбаної у контрагента правльної машини АСТМ 25 (а.с.93) та докази надання послуг з прання білизни (реєстр документів за листопад 2011 року), під час яких використовувалися придбані у контрагента миючі засоби.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ "Укрхолод", сформований в повній відповідності з положеннями р.5 Податкового кодексу України.

Норми чинного податкового законодавства не передбачають обов'язок покупця сплатити ПДВ в бюджет, якщо такий податок не сплачений продавцем з вартості послуги, отриманої від покупця з урахуванням ПДВ. В іншому випадку покупець сплачував би такий податок двічі, що є неприпустимим.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваного повідомлення-рішення, при тому, що позивач довів суду реальність здійснення господарських операцій з контрагентом та відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках акта перевірки № 7743/22-5/22480684 від 14.12.2012 року, а тому позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 29.12.2012 року № 0002272250, прийнятого на підставі акта № 7743/22-5/22480684 від 14.12.2012 року, підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби стосовно проведення документальної позапланової виїзної перевірки МПП Фірма "SWIFT", за результатами якої складено акт № 7743/22-5/22480684 від 14.12.2012 року задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем правомірно проведено позапланову невиїздну перевірку позивача, так як на запит ДПІ щодо надання пояснення та підтвердження документів стосовно господарських відносин з ТОВ «Укрхолод», позивач надав письмові пояснення та копії підтверджучих документів із запізненням, тобто поза межами строку, передбаченого ст. 78 ПК України, а саме: на отриманий 27.10.2012 року запит інфомрація була надана лише 13.11.2012 року, тобто поза межами 10 робочих днів з дня отримання зпиту, тому у відповідача були наявні, передбачені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України підстави для проведення позапланої перевірки.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому судові витрати, понесені позивачем та підтверджені належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 69, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства Фірма "SWIFT" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 29.12.2012 року № 0002272250, прийняте на підставі акта № 7743/22-5/22480684 від 14.12.2012 року.

У задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства Фірма "SWIFT" про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МПП Фірма "SWIFT", про що складено акт № 7743/22-5/22480684 від 14.12.2012 року - відмовити.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 179,90 грн. (сто сімдесят дев'ять гривень 90 копійок) на користь Малого приватного підприємства Фірма "SWIFT" (код ЄДРПОУ 22480684) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2013 року.

Суддя: В.В.Андрухів