Постанова

від 18.03.2013 по справі 809/361/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа № 809/361/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Кічури Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до Івано-Франківського центру сприяння розвитку культурно-мистецьких ініціатив про стягнення податкового боргу в сумі 5440,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського центру сприяння розвитку культурно-мистецьких ініціатив про стягнення податкового боргу в сумі 5440,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 5440,00 грн., застосованих згідно податкових повідомлень-рішень № 0008681501/0 від 01.04.2010 року, № 0005901501 від 23.05.2011 року, № 001714501 від 27.09.2011 року, № 0002581591 від 15.03.2012 року за неподання податкової звітності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, письмових заперечень щодо позовних вимог не надіслав, про день, час та місце розгляду справи був належним повідомлений згідно встановленого законодавством порядку, а тому суд вважає, що розгляд справи можливий за його відсутності.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Івано-Франківський центр сприяння розвитку культурно-мистецьких ініціатив 26.11.1996 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.39) та з 02.12.1996 року перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби як платник податків.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 15.1. статті 15, пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток підприємств.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" чинними на час виникнення спірних правовідносин та Податковим кодексом України.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В пункті 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" та підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Судом встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки з питання неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартали 2009 року, 2009 рік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську встановлено неподання відповідачем декларацій з податку на прибуток підприємств за наступні податкові періоди: 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартали 2009 року, 2009 рік., про що складено акт № 6456/15-1/24679083 від 30.03.2010 року (а.с.17).

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0008681501/0 від 01.04.2010 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 680,00 грн. (а.с.18)

Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків також у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, у зв'язку з неможливістю його вручення відповідачу, відповідно до абзацу 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вручено Івано-Франківському центру сприяння розвитку культурно-мистецьких ініціатив шляхом його розміщення на дошці податкових оголошень.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до висновку, що визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток розмірі 680,00 грн. є узгодженою.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами підпунктів 49.18.2.-49.18.3. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності за № 3551/15-1/24679083 від 23.05.2011 року (а.с.41), яким встановлено неподання відповідачем декларацій з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартали 2010 року, 2010 рік, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0005901501 від 23.05.2011 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 680,00 грн. (а.с.11); на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за № 8257/15-1/24679083 від 27.09.2011 року (а.с.13), яким встановлено неподання Івано-Франківським центром сприяння розвитку культурно-мистецьких ініціатив декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року та податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення за № 001714501 від 27.09.2011 року визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2040,00 грн. (а.с.14); на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за № 297/15-1/24679083 від 15.03.2012 року (а.с.7), яким встановлено неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року, 3-4 квартали 2011 року, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0002581591 від 15.03.2012 року, яким Івано-Франківському центру сприяння розвитку культурно-мистецьких ініціатив визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2040,00 грн. (а.с.8).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися Івано-Франківському центру сприяння розвитку культурно-мистецьких ініціатив, проте були повернуті на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає", копія конвертів яких містяться в матеріалах справи (а.с.12, 15, 9).

Відповідно до вимог підпункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податку.

Згідно приписів пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура апеляційного (адміністративного) узгодження податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями суд приходить до висновку, що визначені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в загальному розмірі 5440,00 грн. є узгодженими.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" за № 1/1070/14723/10/24-150 від 27.03.2007 року (а.с.40) та друга податкова вимога форми "Ю2" за № 2/1635/21964/10/24-150 від 08.05.2007 року (а.с.41), які у зв'язку з неможливістю вручення розміщені позивачем на дошці податкових оголошень (а.с.42). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.

На час судового розгляду грошові зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на прибуток підприємства в сумі 5440,00 грн. застосовані податковими повідомленнями-рішеннями № 0008681501/0 від 01.04.2010 року, № 0005901501 від 23.05.2011 року, № 001714501 від 27.09.2011 року, № 0002581591 від 15.03.2012 року, відповідачем до бюджету не сплачені.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань за платежем податок на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5440,00 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 0008681501/0 від 01.04.2010 року (а.с.18), податковим повідомленням-рішенням № 0005901501 від 23.05.2011 року (а.с.11), податковим повідомленням-рішенням № 001714501 від 27.09.2011 року (а.с.14), податковим повідомленням-рішенням № 0002581591 від 15.03.2012 року (а.с.8), першою податковою вимогою форми "Ю1" за № 1/1070/14723/10/24-150 від 27.03.2007 року (а.с.40), другою податковою вимогою форми "Ю2" за № 2/1635/21964/10/24-150 від 08.05.2007 року (а.с.41), зворотнім боком облікових карток платника, які містяться в матеріалах справи .

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на прибуток у сумі 5440,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Івано-Франківського центру сприяння розвитку культурно-мистецьких ініціатив податкового боргу в сумі 5440,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Івано-Франківського центру сприяння розвитку культурно-мистецьких ініціатив (ідентифікаційний код 24679083) в дохід бюджету податковий борг в сумі 5440 (п'ять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують відповідача та за рахунок його готівки .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 22.03.2013 року.