Постанова

від 06.03.2013 по справі 809/574/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. справа № 809/574/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби - Федьківа В.Б.

представника відповідача: приватного підприємства "Люкс-форм" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби до приватного підприємства "Люкс-форм" про стягнення податкового боргу в сумі 1 911,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби (надалі по тексту - позивач) до приватного підприємства "Люкс-форм" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1 911,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог статті 36, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі грошове зобов'язання самостійно визначене ним податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 774,25 грн. та нараховану пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з даного виду зобов'язань в розмірі 137,72 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача, станом на день звернення до адміністративного суду, становила 1 911,97 грн., яка ним не сплачена.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у адміністративному позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача 1 911,97 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві та пояснив, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 774,25 грн., є грошовим зобов'язанням відповідача, яке самостійно ним визначене, і в силу вимог пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, а тому підлягає стягненню в дохід бюджету. Пеня в розмірі 137,72 грн. нарахована відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання минулих податкових періодів, і числиться в його обліковій картці.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 06.03.2013 року не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке містяться в матеріалах справи (а.с. 16). Причини неявки суду не повідомив, своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 і частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.03.2008 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію приватного підприємства "Люкс-форм", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7-8) та взяте на облік Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Державної податкової служби як платник податків і зборів.

Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В підпункті 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зазначено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Податок на доходи фізичних осіб, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.2. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Щодо зобов'язань відповідача з податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.

Відповідач у відповідності до підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України, є платником податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно вимог підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 коментованого Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Судом встановлено, що відповідачем 25.03.2011 року подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби податкову декларацію з податку на доходи з фізичних осіб за січень 2011 року №51199, де відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань в сумі 2 774,25 грн. (а.с. 9). Однак, дане зобов'язання відповідачем сплачено частково і на момент розгляду справи податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб за вказаний вище період становить 1 774,25 грн.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням часткової сплати в розмірі 1 774,25 грн. та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, являються узгодженою заборгованістю приватного підприємства "Люкс-форм".

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Із зворотного боку облікових карток платника податків відповідача з податку на доходи найманих працівників станом на 12.11.2012 року та 31.12.2012 року судом встановлено, що за відповідачем рахується пеня, яка обчислена за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в розмірі 137,72 грн. (а.с. 10, 20).

Положення пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначають, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Державної податкової служби направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №933 від 31.03.2011 року, яка отримана уповноваженою особою 11.04.2011 року, про що свідчить відповідний запис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 18). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується декларацією з податку на доходи фізичних осіб, податковою вимогою форми "Ю" за №933 від 31.03.2011 року та зворотнім боком облікових карток платника з податку на доходи найманих працівників станом 12.11.2012 року і 31.12.2012 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 9, 18, 10, 20).

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 1 911,97 грн., являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни, визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 1 911,97 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Люкс-форм" податкового боргу в сумі 1 911,97 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Люкс-форм" (ідентифікаційний код 35765698, вул. Вовчинецька, 186, кв. 36, м. Івано-Франківська, 76006) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Люкс-форм" в дохід бюджету податковий борг в сумі 1 911 (одна тисяча дев'ятсот одинадцять) гривень 97 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 11.03.2013 року.