Рішення

від 26.03.2013 по справі 911/677/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. справа № 911/677/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», Автономна Республіка Крим, с. Мазанка

до Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс», Київська обл., смт. Гостомель

про стягнення 28 288,41 гривень

за участю представників:

від позивача: Хомяков С.М. (довіреність б/н від 21.06.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі-ТОВ «Кримська водочна компанія»/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс» (далі-СУБ ТОВ «Інтер-Комерс»/відповідач) про стягнення 21 562,91 грн., з яких: 20 026,12 грн. заборгованості за договором №ДТ-60001774 від 30.11.2010р., 1 096,22 грн. 3% річних та 440,57 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2013р. вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2013р. порушено провадження у справі №911/677/13-г та призначено справу до розгляду на 12.03.2013р.

12.03.2013р., до початку розгляду даної справи по суті, через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача додатково 1 573,28 грн. пені та 5 152,22 грн. штрафу. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 26.03.2013р.

В судові засідання 12.03.2013р. та 26.03.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2010р. між ТОВ «Кримська водочна компанія» (далі-постачальник) та СУБ ТОВ «Інтер-Комерс» (далі-покупець) укладено договір поставки №ДТ-60001774 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах даного договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р. (п. 7.1 Договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки та передачі відповідачу товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, лютого 2011 року, позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 25 761,12 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних:

- №РН-60-011862 від 25.02.2011р. на суму 9 224,46 грн.,

- №РН-60-011863 від 25.02.2011р. на суму 6 760,74 грн.,

- №РН-60-011864 від 25.02.2011р. на суму 6 450,66 грн.,

- №РН-60-011865 від 25.02.2011р. на суму 3 325,26 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши лише 5 735,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 20 026,12 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 5 735,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за спірний період, а також довідкою КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №Р1-В34-3/12-126 від 14.03.2013р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 026,12 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладними №РН-60-011862 від 25.02.2011р., №РН-60-011863 від 25.02.2011р., №РН-60-011864 від 25.02.2011р., №РН-60-011865 від 25.02.2011р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 712, 692, 530 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.9 Договору передбачено, що покупець зобов'язується оплачувати кожну партію продукції, що купується за даним договором не пізніше 7-ми календарних днів з моменту його передачі.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем товару, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 026,12 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладними №РН-60-011862 від 25.02.2011р., №РН-60-011863 від 25.02.2011р., №РН-60-011864 від 25.02.2011р., №РН-60-011865 від 25.02.2011р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема:

- 1 573,28 грн. пені, нарахованої з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ, з 03.03.2011р. по 03.09.2011р. на 20 026,12 грн. сукупної заборгованості за спірними накладними;

- 5 152,22 грн. штрафу, нарахованого в порядку п. 4.1 Договору від загальної вартості товару, поставленого за спірними накладними.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку недотримання строків оплати продукції, визначених п. 2.9 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочки.

Водночас, враховуючи, що в силу вимог п . 2.9 Договору покупець зобов'язується оплачувати кожну партію продукції, що купується за даним договором не пізніше 7-ми календарних днів з моменту його передачі, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків оплати вартості товару, поставленого за спірними накладними (25.02.2011р.) у позивача виникло з 05.03.2013р., а не з 03.03.2013р. як помилково вважає останній.

З огляду наведеного, а також враховуючи заявлений позивачем період нарахування пені, суд здійснював обрахунок пені з 05.03.2011р. по 03.09.2011р. на 20 026,12 грн. сукупної заборгованості за спірними накладними.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 1 556,28 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 573,28 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 556,28 грн.

Приписами статей 627, 629 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до п. 4.1 Договору у випадку, якщо прострочка оплати становить більше 30 календарних днів покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії товару, оплата якого прострочена.

Оскільки відповідачем свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару не виконані, а строк прострочки становить понад 30 календарних днів, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем штрафу в порядку п. 4.1 Договору.

Враховуючи викладене, а також той факт, що розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору, а також та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5 152,22 грн. штрафу підлягає задоволенню.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.11.2011р. у справі № 5019/976/11.

Крім того, у зв'язку неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 096,22 грн. 3% річних та 440,57 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 03.03.2011р. по 27.12.2012р. на 20 026,12 грн. сукупної заборгованості за спірними накладними

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи погоджені сторонами строки оплати вартості поставленого товару за Договором, а також заявлений позивачем період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат з 05.03.2011р. по 03.09.2011р. на 20 026,12 грн. сукупної заборгованості за спірними накладними.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 1 092,93 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 096,22 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 092,93 грн.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 480,63 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 440,57 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 627, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 236, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути зі Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс» (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Лугова, 1, ідентифікаційний код 24092030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Мазанка, вул. Садова, 19, ідентифікаційний код 36499654) 20 026 (двадцять тисяч двадцять шість) грн. 12 коп. заборгованості, 1 556 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 28 коп. пені, 5 152 (п'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 22 коп. штрафу, 1 092 (одну тисячу дев'яносто дві) грн. 93 коп. 3% річних, 440 (чотириста сорок) грн. 57 коп. інфляційних втрат та 1 608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 35 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.03.2013р.

Суддя В.А. Ярема