Рішення

від 12.03.2013 по справі 905/396/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.13 р. Справа № 905/396/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Фоменко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне

управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Данлер» м. Донецьк

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс» м. Донецьк

про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №15-93/17-94/08 від 16.01.2008р. у сумі 1393776,98грн. в тому числі за кредитом 1269180,42грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом 84591,73грн., за комісійною винагородою 3000,00грн., пеня 36004,83грн., штраф 1000,00грн., з відповідача 2 - шляхом звернення стягнення на майно та продажу його на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною згідно звіту про оцінку предмета застави, виконаного суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Колядіною Д.М., станом на 11.12.2012р., а саме - автомобіль DAF TE 95 1999р.в. (№АН2042 ВІ, шасі XLRTE47XSOE497966) 111800,00грн., напівпричіп худобовіз FINKL SAV35 2007р.в.(№АН5081 ХТ, шасі WO9SV3357BF21491) 562900,00грн.; стягнення з відповідачів витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет застави, а саме: за проведення оцінки предмета застави з метою визначення його початкової вартості, відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в розмірі 850,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Павленко Л.М. - за довіреністю,

від відповідачів 1,2 - не явились.

СУТЬ СПРАВИ:

15.01.2013р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №15-93/17-94/08 від 16.01.2008р. у сумі 1357204,25грн., в тому числі за кредитом 1269180,42грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом 59845,14грн., за комісійною винагородою 2000,00грн., пеня 26178,69грн. Стягнення заборгованості з відповідача 2 просить здійснити шляхом звернення стягнення на майно, що передане в заставу, відповідно до договору застави майна №15-94/17-17/10 від 14.01.2010р., а саме: автомобіль DAF TE 95 1999р.в. (№АН2042 ВІ, шасі XLRTE47XSOE497966), напівпричіп худобовіз FINKL SAV35 2007р.в.(№АН5081 ХТ, шасі WO9SV3357BF21491) та продажу його на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною згідно звіту про оцінку предмета застави, виконаного суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Колядіною Д.М., станом на 11.12.2012р., а саме - 674700,00грн. без ПДВ; солідарне стягнення з відповідачів витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет застави, а саме за проведення оцінки предмета застави з метою визначення його початкової вартості, відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в розмірі 850,00грн.

В підтвердження позовних вимог надав копії кредитного договору №15-93/17-94/08 від 16.01.2008р. з додатками, договору застави майна №15-94/17-17/10 від 14.01.2010р. з додатками, договору на проведення незалежної оцінки №111212/33С від 11.12.2012р., акту приймання-передачі послуг від 18.12.2012р., звіту про оцінку майна станом на 11.12.2012р., вимоги 190опр від 08.10.2012р. з доказами отримання.

2

06.02.2013р. позивачем до початку розгляду справи по суті надана заява №31опр від 05.02.2013р., в якій останній в порядку ст. 22 ГПК України просив збільшити розмір позовних вимог до 1393776,98грн., в тому числі за кредитом 1269180,42грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом 84591,73грн., за комісійною винагородою 3000,00грн., пеня 36004,83грн., з яких: заборгованість за кредитом становить 230000,00грн., заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 7092,89грн., 12334,66грн.- пеня, 1000,00грн. - штраф, нарахований відповідно до п. 4.4 кредитного договору.

До заяви позивач надав докази направлення цієї заяви відповідачам, докази сплати судового збору за її подання.

Господарський суд дослідивши цю заяву дійшов висновку, що остання фактично не є заявою про збільшення позовних вимог, а є заявою про зміну предмету позову, оскільки містить вимогу про стягнення з відповідача 1000,00грн. штрафу, нарахованого відповідно до п. 4.4 кредитного договору, яка у первісній позовній заяві відсутня.

В даному випадку господарський суд враховує правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у п.3.11 постанови пленуму №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Приймаючи до уваги, що позивачем право на зміну предмету позову реалізоване до початку розгляду справи по суті та заява подана з дотриманням вимог діючого законодавства, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.

20.02.2013р. позивач через канцелярію господарського суду надав супровідним листом б/н від 19.02.2013р. банківські виписки з позичкових рахунків відповідача, правоустановчі документи на предмет застави, копію повідомлення №191опр від 08.10.2012р. про порушення умов кредитного договору, докази отримання повідомлення №191опр від 08.10.2012р., докази реєстрації обтяження на рухоме майно, докази сплати витрат за проведення оцінки предмета застави. Крім того, надав письмові пояснення, в яких просить суд вважати стягнення заборгованості з відповідача 1 та відповідача 2 солідарним та просить визначити наступну початкову вартість заставного майна а саме: автомобіль DAF TE 95 1999р.в. (№АН2042 ВІ, шасі XLRTE47XSOE497966) 111800,00грн., напівпричіп худобовіз FINKL SAV35 2007р.в.(№АН5081 ХТ, шасі WO9SV3357BF21491) 562900,00грн.

12.03.2013р. позивач в судовому засіданні супровідним листом б/н від 12.03.2013р. надав виписки з позичкових рахунків відповідача 1 в підтвердження невиконання позичальником п. 2.11.1 договору та докази повідомлення про порушення ним зобов'язань передбачених п. 2.11.1 договору.

Представники відповідачів 1,2 до судового засідання жодного разу не явились, про час і місце якого були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, письмових пояснень по справі не надали.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

3

Приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду направлялись відповідачам 1,2 за належною адресою (тобто зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців що підтверджується довідкою головного Управління статистики №06/3-16/206 від 16.01.2013р. та №06/3-16/2005 від 16.01.2013р.), вони вважається належним чином повідомленими про час і місце розгляду судом справи.

Господарський суд вирішує спір по суті без явки представників відповідачів на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -,

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення з стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №15-93/17-94/08 від 16.01.2008р. у сумі 1393776,98грн. в тому числі за кредитом 1269180,42грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом 84591,73грн., за комісійною винагородою 3000,00грн., пеня 36004,83грн., штраф 1000,00грн., з відповідача 2 - шляхом звернення стягнення на майно та продажу його на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною згідно звіту про оцінку предмета застави, виконаного суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Колядіною Д.М., станом на 11.12.2012р., а саме - автомобіль DAF TE 95 1999р.в. (№АН2042 ВІ, шасі XLRTE47XSOE497966) 111800,00грн., напівпричіп худобовіз FINKL SAV35 2007р.в.(№АН5081 ХТ, шасі WO9SV3357BF21491) 562900,00грн.; стягнення з відповідачів витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет застави, а саме: за проведення оцінки предмета застави з метою визначення його початкової вартості, відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в розмірі 850,00грн.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем 1 умов кредитного договору №15-93/17-94/08 від 16.01.2008р. (із змінами до нього), належне виконання умов якого забезпечене договором застави майна №15-94/17-17/10 від 14.01.2010р., підписаним банком з відповідачем 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2008р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк, правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Данлер» м. Донецьк, відповідач 1, (далі - позичальник) підписали договір №15-93/17-94/08, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до умов цього договору банк за умови вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з можливістю кредитування в гривні, яка не може перевищувати 10000000,00грн. (ліміт зменшений до 1432475,88грн. договором про внесення змін №5 від 13.05.2011р.), на умовах, передбачених цим договором. Кредит надавався з наступним цільовим призначенням - для придбання обладнання для м'ясопереробних заводів, запчастин, свиней та великої рогатої худоби, сировини для виробництва м'ясопродуктів та інші виробничі потреби.

4

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 01.04.2013р. або протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку згідно з п. 3.3.4 кредитного договору. Повернення кредиту та зменшення ліміту кредитної лінії здійснюється позичальником згідно наступного графіку: не пізніше 31.05.2012р. - 120000,00грн., не пізніше 30.06.2012р. - 120000,00грн., не пізніше 31.07.2012р. - 120000,00грн., не пізніше 31.08.2012р. - 120000,00грн., не пізніше 30.09.2012р. - 120000,00грн., не пізніше 31.10.2012р. - 120000,00грн., не пізніше 30.11.2012р. - 120000,00грн., не пізніше 31.12.2012р. - 120000,00грн., не пізніше 31.01.2013р. - 120000,00грн., не пізніше 29.02.2013р. - 120000,00грн., не пізніше 31.03.2013р. - 120000,00грн., не пізніше 01.04.2013р. - 112475,00грн.

Відповідно до п. 2.2 договору (в редакції договору про внесення змін №5 від 13.05.2011р.) відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20,0% річних.

Згідно п. 2.4 договору за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії позичальник щомісячно сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 1000,00грн. без ПДВ. Ця винагорода нараховується банком щомісячно 26 числа за повний календарний період місяця та сплачується позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Відповідно до п. 2.5 договору (в редакції договору про внесення змін №5 від 13.05.2011р.) у випадку порушення позичальником встановленого п. 1.2 договору строку остаточного повернення всіх отриманих кредитних сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом виходячи із відсоткової ставки 23,0% річних порядок та сплата яких встановлюється згідно п. 2.3 договору. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку відсотків використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 1.2 договору та сплачується позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому відбулося нарахування з поточного рахунку.

Відповідно до п. 2.11.1 (в редакції договору про внесення змін №5 від 13.05.2011р.) позичальник зобов'язується з 01.06.2011р. направляти грошові потоки на поточні рахунки, відкриті в банку в обсягу, пропорційному кредитній заборгованості позичальника перед банком в сумі загальної кредитної заборгованості позичальника за усіма кредитами, протягом всього терміну кредитування. Розрахунок частки надходжень здійснюється щоквартально (звітний період) на основі даних статистичної звітності позичальника та банківських даних щодо надходжень, розрахованих згідно з методикою банку. У випадку, коли частка надходжень власних коштів на поточні рахунки позичальника в банку в обсязі виручки за відповідний звітний період менша за частку кредитної заборгованості перед банком в сумі загальної кредитної заборгованості позичальника за усіма кредитами, банк має право збільшити плату за користування кредитом на 3% річних проти встановленої в п. 2.3 цього договору, першого дня наступного звітного періоду.

Відповідно до п. 3.3.10 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №5 від 13.05.2011р.) у випадку порушення позичальником п. 2.11.1 та/або п. 3.2.3 цього договору відсоткова ставка, що вказана в п. 2.2 або п. 2.5 підвищується на 3 процентних пункти.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно (п. 4.1 договору).

Відповідно до п 4.4 договору (в редакції договору про внесення змін №5 від 13.05.2011р.) за невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п 3.2.8, 3.2.9, 3.2.3. цього договору позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1000,00грн. за кожен випадок невиконання.

5

Договором про внесення змін №3 від 14.01.2010р. до кредитного договору сторони погодили доповнити кредитний договір п. 3.3.9.1, відповідно до якого банк має право в будь-який час, протягом дії цього договору залучати для проведення оцінки оцінювачів та/або суб'єктів оціночної діяльності (у т.ч. подавати документи та здійснювати інші дії необхідні для отримання незалежної (експертної) оцінки), з метою визначення вартості майна, що належить позичальнику/поручителю на праві власності, яке обтяжене чи буде обтяжене вимогами банку у зв'язку з існуючими зобов'язаннями перед ним та/або такими, що можуть виникнути в майбутньому.

Цей кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін (п.5.1 договору).

Дослідивши умови договору, господарський суд робить висновок, що сторонами в кредитному договорі №15-93/17-94/08 від 16.01.2008р. погоджені всі істотні умови, відсутні докази його припинення або визнання недійсним, тому зазначений договір наразі є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів, що підтверджено відповідною випискою з банківського рахунку, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно умов договору (з урахуванням внесених сторонами змін) дата остаточного 01.04.2013р. або протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку згідно з п. 3.3.4 кредитного договору.

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені строки не повертав, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплачував, у зв'язку з чим банк звернувся до нього з вимогою №190опр від 08.10.2012р., в якій вимагав достроково повернути всі отримані в межах кредитної лінії (кредитного договору) суми кредиту, сплатити проценти за користування ним. Незважаючи на отримання 10.10.2012р. зазначеної вимоги відповідачем (підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення), вона залишена без задоволення, доказів протилежного під час вирішення спору сторонами не надано.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20,0% річних.

Крім того, відповідно до п. 2.11.1 (в редакції договору про внесення змін №5 від 13.05.2011р.) позичальник зобов'язується з 01.06.2011р. направляти грошові потоки на поточні рахунки, відкриті в банку в обсягу, пропорційному кредитній заборгованості

6

позичальника перед банком в сумі загальної кредитної заборгованості позичальника за усіма кредитами, протягом всього терміну кредитування. Розрахунок частки надходжень здійснюється щоквартально (звітний період) на основі даних статистичної звітності позичальника та банківських даних щодо надходжень, розрахованих згідно з методикою банку. У випадку, коли частка надходжень власних коштів на поточні рахунки позичальника в банку в обсязі виручки за відповідний звітний період менша за частку кредитної заборгованості перед банком в сумі загальної кредитної заборгованості позичальника за усіма кредитами, банк має право збільшити плату за користування кредитом на 3% річних проти встановленої в п. 2.3 цього договору, першого дня наступного звітного періоду.

Відповідно до п. 3.3.10 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №5 від 13.05.2011р.) у випадку порушення позичальником п. 2.11.1 та/або п. 3.2.3 цього договору відсоткова ставка, що вказана в п. 2.2 або п. 2.5 підвищується на 3 процентних пункти.

Згідно п. 2.4 договору за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії позичальник щомісячно сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 1000,00грн. без ПДВ. Ця винагорода нараховується банком щомісячно 26 числа за повний календарний період місяця та сплачується позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Таким чином, у відповідача перед позивачем на час звернення з позовом наявна заборгованість за кредитом в сумі 1269180,42грн., заборгованість за відсотками в сумі 84591,73грн. за період з 30.05.2012р. по 10.01.2013р. та комісійною винагородою в сумі 3000,00грн. за жовтень, листопад, грудень 2012р.

Господарський суд при перевірці наданого позивачем розрахунку та матеріалів справи (банківських виписок) встановив, що фактично на момент звернення з позовом заборгованість відповідача по сплаті кредиту дійсно становить 1269180,42грн. та по сплаті процентів (в тому числі і з урахуванням сум, що підлягають сплаті та нараховані банком за неправомірне користування кредитом виходячи з процентної ставки 23,0%річних, застосованої банком відповідно до п. п. 3.3.10 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №5 від 13.05.2011р.) що нараховані за період з 30.05.2012р. по 10.01.2013р. складає за відсотками в сумі 84591,73грн. та комісійною винагородою 3000,00грн. за жовтень, листопад, грудень 2012р.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку, що ці вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 36004,83грн. (32888,89грн. - пеня по кредиту за період з 02.07.2012р. по 10.01.2013р., 3065,50грн. - пеня по відсоткам за період з 02.07.2012р. по 10.01.2013р., 50,44грн. пеня по комісії за період з 01.11.2012р. по 10.01.2013р ), господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, в тому числі неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами погоджено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п. 4.1 кредитного договору). У випадку якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, до дати припинення цих обставин включно (п. 4.1 договору).

7

Господарський суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми з відповідача пені в сумі 36004,83грн. підлягають доведеними та обґрунтованими, оскільки розрахунок проведений з дотриманням вимог діючого законодавства.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000,00грн. штрафу, розрахованого відповідно до п. 4.4 кредитного договору, господарський суд виходить з наступного:

Згідно п. 3.2.8 договору позичальник зобов»язується в строк не пізніше ніж через 12 місяців з моменту укладання договору про внесення змін №5 до кредитного договору надати банку реєстраційні документи на автомобілі ГАЗ Ш 5312 1984р.в., ЗИЛ 431610 1991р.в., ИЖ 2715 1991р.в.

Відповідно до п 4.4 договору (в редакції договору про внесення змін №5 від 13.05.2011р.) за невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п 3.2.8, 3.2.9, 3.2.3. цього договору позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1000,00грн. за кожен випадок невиконання.

Приймаючи до уваги, що відповідачем 1 не надано доказів належного виконання ним п. 3.2.8 кредитного договору, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано останнім, господарський суд вважає цю вимогу позивача законною та обґрунтованою.

Відповідачами до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, тому господарський суд робить висновок, що сплату заборгованості не здійснено.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором 14.01.2010р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (заставодержатель) та ТОВ «Євротранс», відповідач 2, (заставодавець) підписали договір №15-94/17-17/10, який за своєю правовою природою є договором застави майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Відповідно до ст. 12 цього ж Закону у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі.

Відповідно до п.1.1. договору цей договір забезпечує вимоги, що випливають з кредитного договору №15-93/17-94/08 від 16.01.2008р. (а також всіх договорів про внесення змін до нього). Відповідно до п. 1.2 заставодавець передає у заставу заставодержателю майно: автомобіль DAF TE95 1999 р.в. (№АН 2042 ВІ, шасі XLRTE47XSOE497966), напівпричіп худобо віз FINKL SAV35 2007р.в. (№АН 5081ХТ, шасі WO9SV3357BF21491). Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується: контрактом №01/10-1 від 01.10.2008р., контрактом №28/07-1 від 28.07.2006р., контрактом №2006-5/46 від 28.08.2007р. Відповідно до п. 1.3 сторони цього договору оцінюють автомобіль DAF TE95 1999 р.в. (№АН 2042 ВІ, шасі XLRTE47XSOE497966) у 107282,00грн. напівпричіп худобовіз FINKL SAV35 2007р.в. (№АН 5081ХТ, шасі WO9SV3357BF21491) у 754142,00грн. Відповідно до п. 1.4 на строк дії цього договору майно залишається у володінні (користуванні) заставодавця. Відповідно до п. 1.6 протягом дії цього договору майно буде знаходитись за адресою: (83096 м. Донецьк, вул., Хірургічна 22).

Відповідно до п. 1.7 заставодавець та заставодержатель дійшли до згоди, що максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням складається з суми боргу по кредиту, суми боргу по сплаті відсотків, суми пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, суми пені за несвоєчасну сплату відсотків, суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми.

8

Відповідно до п. 3.1.5 заставодаводержатель має право в будь-який час, протягом дії цього договору залучати до проведення оцінки оцінювач та/або суб'єктів оціночної діяльності (у т.ч подавати заяви документи, укладати договори з ними та оцінювати, подавати документи та здійснювати всі інші дії, необхідні для проведення незалежної (експертної) оцінки), з метою визначення вартості майна, що є предметом договору.

Оціночна вартість предмету застави, згідно Звіту суб'єкта оціночної діяльності Фізичної особи - підприємця Колядиної Д.Н. від 18.12.2012 року, складає 674700,00грн. автомобіль DAF TE95 1999 р.в. (№АН 2042 ВІ, шасі XLRTE47XSOE497966) - 111800,00грн., напівпричіп худобо віз FINKL SAV35 2007р.в. (№АН 5081ХТ, шасі WO9SV3357BF21491) - 562900,00грн.

Відповідно до п.5.1. договору (в редакції договору про внесення змін №2 від 13.05.2011р.) заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання боржником будь яких зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконанні повністю а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 1.2 умов кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором; незалежно від настання строку виконання боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором - при ліквідації чи реорганізації у будь-який спосіб заставодавця та/або боржника або порушенні відносно будь-якого з них справи про банкрутство; незалежно від настання строку виконання боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором - при настанні випадків, указаних у п. 3.1.4 цього договору. Відповідно до п.5.2. договору звернення стягнення на майно може відбуватися на підставі рішення господарського суду або в позасудовому порядку. Звернення стягнення на майно може здійснюватися будь-яким із наступних способів на вибір заставодержателя: продаж заставодержателем майна третій особі шляхом укладення від імені заставодавця договору купівлі продажу з іншою особою - покупцем за ціною, що відповідає заставнії вартості майна, визначених цим договором або відповідно до оцінки майна, здійсненої незалежним суб'єктом оціночної діяльності, у випадку зменшення вартості майна з урахуванням зносу, ринкової ситуації на публічних торгах; передача майна у власність заставодержателю в рахунок виконання забезпеченого заставою зобов'язання за вартістю визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності; іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент реалізації майна. У випадку звернення стягнення на майно в судовому порядку, предмет реалізується відповідно до однієї з процедур, передбачених вище, що може бути визначена судом, або шляхом проведення публічних торгів державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». В п. 5.3 договору сторонами погоджений перелік вимог банку, що підлягають задоволенню з предмету застави.

Договорами про внесення змін №1 від 11.02.2011р., №2 від 13.05.2011р., сторони вносили зміни до деяких пунктів договору застави майна №№127-07 від 14.01.2010р.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін. (п.7.2. договору).

Частина 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію права обтяжень" встановлює, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Господарським судом встановлено, що обтяження предмета застави зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 22.01.2010р. за реєстраційним №25990562, а 11.01.2013р. зареєстроване звернення стягнення на підставі договору застави договір №15-94/17-17/10 від 14.01.2010р.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих

9

прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 цього ж Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Матеріалами справи підтверджено, що боржником не виконане належним чином зобов'язання, що забезпечене заставою.

Відповідно до п.5.1. договору (в редакції договору про внесення змін №2 від 13.05.2011р.) заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання боржником будь яких зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконанні повністю а саме : при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 1.2 умов кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором; незалежно від настання строку виконання боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором - при ліквідації чи реорганізації у будь-який спосіб заставодавця та/або боржника або порушенні відносно будь-якого з них справи про банкрутство; незалежно від настання строку виконання боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором - при настанні випадків, указаних у п. 3.1.4 цього договору.

В матеріалах справи наявні докази звернення банку до відповідачів з повідомленням про порушення умов кредитного договору, в якому зазначено про звернення стягнення на предмет застави в разі несплати грошових коштів. Зазначене повідомлення, незважаючи на його отримання, залишене без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Також господарський суд враховує правову позицію, викладену в постанові пленуму Вищого господарського суду, визначеної від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення".

Відповідно до висновку звіту з незалежної оцінки майна, проведеного з метою звернення до господарського суду з позовом до ТОВ «Данлер» м. Донецьк та ТОВ «Євротранс» м. Донецьк станом на 18.12.2012р., який виданий суб`єктом оціночної діяльності ФОП Колядіною Діною Миколаївною, вартість предметів застави за договором застави майна №15-94/17-17/10 від 14.01.2010р. складає: автомобіль DAF TE 95 1999р.в. (№АН2042 ВІ, шасі XLRTE47XSOE497966) 111800,00грн., напівпричіп худобовіз FINKL SAV35 2007р.в.(№АН5081 ХТ, шасі WO9SV3357BF21491) 562900,00грн. Позивач у позову визначає початкову вартість майна з урахуванням цього звіту. Приймаючи до уваги, що відповідачами не надано заперечення щодо такої вартості майна, господарський суд вважає необхідним встановити вартість предмету іпотеки відповідно до зазначеного висновку.

Крім того, позивач в позові просить стягнути понесені ним витрати на оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності ФОП Колядіною Діною Миколаївною в розмірі 850,00грн.

10

Господарський суд враховує, що в матеріалах справи наявні докази фактичного отримання та оплати цих послуг, а також положення п. 5.3 договору, в якому сторонами погоджений перелік вимог банку, що підлягають задоволенню з предмету застави, в тому числі і витрати, понесені під час звернення стягнення, в т.ч. в примусовому порядку, тому ця вимога позивача є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

На підставі вищевикладеного, оскільки відповідачами не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором, позивачем доведений факт неналежного виконання грошових зобов`язань, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені в повному обсязі, спір виник з вини відповідачів, на них покладається сплачений позивачем судовий збір в повному обсязі, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Законів України «Про заставу», "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію права обтяжень", гл. 48,49,71 Цивільного кодексу України, гл. 35,ст.67,193 Господарського кодексу України, ст.ст.22,33,43,49,75,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данлер» (83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22, ЄДРПОУ 32193920) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс» (83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22, ЄДРПОУ 31577994) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» (83082, м. Донецьк, пл. Радянська,1, ЄДРПОУ 09334636) заборгованість за кредитом - 1269180,42грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом - 84591,73грн., за комісійною винагородою - 3000,00грн., пеню в сумі 36004,83грн., штраф в розмірі 1000,00грн., 850,00грн. витрат за проведення оцінки, 27892,54грн. судового збору.

Стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс» (83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22, ЄДРПОУ 31577994) за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №15-93/17-94/08 від 16.01.2008р. у сумі за кредитом - 1269180,42грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом - 84591,73грн., за комісійною винагородою - 3000,00грн., пеня - 36004,83грн., штраф - 1000,00грн., а також 850,00грн. витрат за проведення оцінки, 27892,54грн. судового збору здійснити шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави майна №15-94/17-17/10 від 14.01.20110р., а саме: автомобіль DAF TE 95 1999р.в. (№АН2042 ВІ, шасі XLRTE47XSOE497966), початкова вартість - 111800,00грн., напівпричіп худобовіз FINKL SAV35 2007р.в.(№АН5081 ХТ, шасі WO9SV3357BF21491) початкова вартість - 562900,00грн. шляхом продажу на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження.

Повний текст рішення підписаний 18.03.2013року.

Головуючий суддя Уханьова О.О.